Юрубчено-Тохомське нафтогазове родовище
Юрубчено-Тохомське нафтогазове родовище — одне з найбільших родовищ Красноярського краю Росії. Належить до Байкитської нафтогазоносної області Лено-Тунгуської нафтогазоносної провінції.
| Юрубчено-Тохомське нафтогазове родовище рос. Юрубчено-Тохомское нефтегазоконденсатное месторождение | ||||
| 60°25′55″ пн. ш. 96°14′36″ сх. д. / 60.43222000002777605° пн. ш. 96.24361000002778610° сх. д. | ||||
| Тип | нафтогазове родовище | |||
|---|---|---|---|---|
| Континент | Азія | |||
| Країна |
 Росія | |||
| Регіон | Красноярський край | |||
| Відкрито | 1982 | |||
|
| ||||
Родовище відкрите в 1982 році за 280 км на південний захід від селища Тура. Як і деякі інші родовища Красноярського краю (наприклад, Куюмбінське та Собінське) пов'язане з докембрійськими відкладеннями Сибірської платформи (резервуар міститься в породах венду та рифею). Колектори — карбонати та пісковики, а також доломіти.
Запаси за російською класифікаційною системою за категоріями С1+С2 складають 237 млн.т нафти та 387 млрд м³ газу.
Освоєння родовища почалось у 2009 році. Станом на 2016-й видобуток знаходився на початковому етапі, коли вивіз продукції відбувається автотранспортом по зимнику, а в літній період продукція накопичується у сховищах. До 2019 року заплановано пробурити 170 свердловин. Розробка ведеться підприємством «Славнефть-Красноярскнефтегаз», що перебуває в спільній власності з рівними долями «Газпромнафти» та «Роснафти».[1]
На першому етапі майже весь попутний нафтовий газ (95 %) використовується на паливні потреби або закачується назад у резервуар.[2] Планується, що після спорудження газопроводу «Сила Сибіру» газ Юрубчено-Тохомського родовища зможе постачатись зовнішнім споживачам.[3]
Примітки ред.
- ↑ Проект «Куюмба» - ООО «ГАЗПРОМНЕФТЬ-РАЗВИТИЕ». dvp.gazprom-neft.ru. Архів оригіналу за 3 лютого 2017. Процитовано 13 січня 2017.
- ↑ Юрубчено-Тохомское месторождение и зона нефтегазонакопления (ЮТЗ). | Месторождения | Neftegaz.RU. neftegaz.ru. Процитовано 13 січня 2017.
- ↑ "Роснефть" получит доступ к "Силе Сибири" через два года после запуска проекта. Interfax.ru (ru-RU) . 20 лютого 2015. Процитовано 13 січня 2017.