Шрі Сімха
Шрі Симха, також Шрі Сінгха, Шрісімха, Шрісінгха (Śrī SiṃhaIASTŚrī Siṃha IAST — «добрий лев»; Вайлі: dpal gyi senge;) (7-8 ст.[1]) — один з перших вчителів традиції Дзогчен. Вважається учнем Манджушрімітри.
Біографія
ред.Шрі Сімха народився в місті Шокьям в Хотані.[2] Його батька звали Гєва Денпа, а мати — Нангва Селва Раб Ту Кх'єнма. З п'ятнадцяти років він проходив навчання у вчителя Харібхала, ставши глибоко освіченим. У баченні отримав від Авалокітешвари наказ йти в Індію, де він зустрів Манджушрімітру.[3] За традицією Шрі Сімха вважається його учнем. У той же час, як відзначає Намкай Норбу Рінпоче, згідно з історичних хронік розділу Природи Розуму Шрі Сімха жив багато пізніше Манджушрімітри, тому передача навчань могла б відбуватися тільки за допомогою спілкування надприродного характеру.[4]
Шрі Сімха здійснив класифікацію тантр Менгагде, виділивши в розділі Усних Настанов наступні цикли Серцевої Сутності (Н'інгтік):[3]
- Зовнішній (Чі Кхор),
- Внутрішній (Нанг Кхор),
- Секретний (Санг Кхор),
- Неперевершений Сутнісний (Янг Санг Ла На Ме Пей Кхор).
Згідно з легендою, після того як Шрі Сімха дав завершальні настанови по Дзогчену своєму учневі Джнянасутре, він зник у райдужному світлі.[3]
Учні
ред.Учнями Шрі Сімхи були Падмасамбхава, Джнянасутра, Вімаламітра і Вайрочана[5][2], яким він передав вчення Семде і Лонгде[6]. Посвята в Дзогчен відбувається за допомогою так званої передачі, що відбувається безпосередньо від Вчителя до учня. Чок'ї Німа описує передачу Шрі Сімхи Вайрочане наступним чином[7]:
Коли Шрі Сімха давав передачу Вайрочані, він зробив це більш приємним чином. Він не бив Вайрочану сандалем [як Тілопи Наропу]; він дав йому яблуко. Кажуть, що Вайрочана отримав повне посвячення Дзогчен, відоме як «вираз усвідомлення» просто через цей жест надання яблука.
Бібліографія
ред.- Shri Singha. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9789627341581.
Примітки
ред.- ↑ Дата жизни Шри Симхи не является точно определённой.
- ↑ а б Чокьи Нима Ринпоче. Словарь // Путеводитель по жизни и смерти. — Открытый Мир, 2005.
- ↑ а б в Тайны Дзогчена: Тайные Учения из Раздела Устных Наставлений Великого Совершенства / Пер. с тибет., коммент.Ламы Сонам Дордже. — К.: Ника-Центр, 2005. — С. 19.
- ↑ Намкай Норбу Ринпоче. Дзогчен - состояние самосовершенства. — СПб: Шанг-Шунг, Уддияна, 2005. — С. 139. — 152 с.
- ↑ Phyllis G. Jestice.
- ↑ Джон Мирдин Рейнолдс. Три раздела учений Дзогчен // Золотые письмена: тексты традиции Дзогчен. — 1995.
- ↑ Чокьи Нима Ринпоче. Практика Дхармы // Путеводитель по жизни и смерти. — Открытый Мир, 2005.
Література
ред.- Erik Pema Kunsang, Michael Tweed, Marcia Binder Schmidt. {{{Заголовок}}}. — ISBN 9789627341574.
Посилання
ред.- Sri Simha, the Lion of Dzogchen (англ.). Перевірено 26 жовтня 2011. Статичний з першоджерела 17 травня 2012.