Шелест Ольга Володимирівна
Ім'я при народженні Ольга Владимировна Шелест
Народилася 23 січня 1977(1977-01-23)[1] (47 років)
Набережні Челни, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР
Країна  Росія
Діяльність телеведуча, акторка, журналістка
Знання мов російська
Діти Муза (нар. 2013),
Айріс (нар. 2015)
Нагороди «Радіоманія», ТЕФІ
IMDb ID 2442619

Ольга Володимирівна Шелест (23 січня 1977(1977-01-23), Набережні Челни, Татарська АРСР) — російська телеведуча, актриса кіно, телебачення і дубляжу, одна з перших віджеїв «MTV Росія» (1998—2002). Лауреатка телевізійної премії «ТЕФІ» у номінації «Найкраща ведуча розважальної програми» («Бадьорого ранку») та премії «Радіоманія» як найкраща радіоведуча (Шоу Антона Комолова та Ольги Шелест на радіо «Маяк»).

Біографія ред.

Народилася 23 січня 1977 року і виросла в Набережних Човнах, де з відзнакою закінчила художню школу.

У 1994 році переїхала до Москви, щоб вступати до ВДІКу, але запізнилася на вступні іспити і подала документи в Гуманітарний інститут телебачення та радіомовлення імені М. А. Литовчина на факультет тележурналістики, куди і була зарахована. Через місяць свого перебування в столиці, пройшла за конкурсом телеведучою на канал «К-10» (згодом перетворений на «Муз-ТВ»)[2], де успішно пропрацювала півроку, але не зійшлася з програмним директором і звільнилася. За кілька місяців, знову успішно витримавши конкурсні випробування, потрапила на телеканал СТС, де вела програму «Музичний проспект»[3]. Далі у кар'єрі Ольги Шелест був музичний канал «НТВ-Плюс».

У 1997 році студентку 3-го курсу Інституту телебачення та радіомовлення Ольгу Шелест взяли ведучою на телеканал BIZ-TV, а через рік був запущений канал MTV Росія, куди перейшла разом з усією телевізійною групою. На BIZ-TV Ольга Шелест познайомилася з телепродюсером Олексієм Тишкіним, нині режисером, продюсером та кліпмейкером.

1998 року Тишкін запустив на MTV телепрограму про екстремальні види спорту — «Нова атлетика!», ведучою якою стала Шелест. Проєкт проіснував 4 роки.

У 1999 році, будучи віджеєм MTV, утворила творчий тандем з Антоном Комоловим, спільно з яким вела програми « Бодрий ранок» та «Правило Буравчика». За визнанням Івана Урганта, саме ним він зобов'язаний своїм потраплянням на телебачення — в 2001 році вони відстояли кандидатуру Урганта на кастингу ведучих на телеканалі MTV, хоча продюсер хотів відмовити молодому петербуржцю в прийомі на роботу[4].

У 2002 році у зв'язку зі зміною керівництва каналу вся команда ві-джеїв (Василь Стрельников, Антон Комолов, Яна Чурікова) покинула MTV[5]. Ольга Шелест після відходу з музичного каналу деякий час вела проєкт «За склом» на каналі ТВС[6], а потім, з 2002 по 2005 рік — передачу «Ранок» на НТВ[7][8][9].

У 2004 році дебютувала як акторка в серіалі «Карусель» на каналі НТВ.

У 2006 році спільно з Оскаром Кучерою на каналі «Росія» вела проєкт «Народний артист-3»[10], спільно з Антоном Комоловим взяла участь у російському дубляжі мультфільму « Льодовиковий період 2: Глобальне потепління».

У 2007 році тандем Комолов-Шелест відродився: на каналі «Звезда» вийшло розважальне шоу «Зоряний вечір із Антоном Комоловим та Ольгою Шелест». Їх також запросили на радіо «Маяк» вести щоденне тригодинне шоу.

2008 рік ознаменувався участю у проєкті «Цирк на Першому», в якому вразила глядачів та журі найскладнішими та видовищними номерами, дійшла до фіналу та стала володаркою Суперкубку за підсумками двох проєктів: «Цирк із зірками» та «Цирк на Першому». Крім того, в 2008 році вперше знялася в кіно: їй дісталася роль другого плану у фільмі Дмитра Грачова «Наречена зза будь-яку ціну», прем'єра якого відбулася у вересні 2009 року.

Шелест є постійним коментатором конкурсу «Євробачення» від Росії, яка веде чотири проєкти на телебаченні (у тому числі на двох федеральних каналах) і веде на радіо «Маяк».

Також у 2009 році спільно з іншими ведучими «Маяка» взяла участь у російському дубляжі фільму Річарда Кертіса «Рок-хвиля» та мультфільму « Льодовиковий період 3: Ера динозаврів», разом з Антоном Комоловим отримала премію «Радіоманія» у номінації «Найкращий ведучий програми, шоу», а також стала ведучою музичною церемонією « Муз-ТВ 2009».

У вересні 2011 року співведучою Ольгою на радіо «Маяк» стала ведуча радіо «Максимум» Маргарита Митрофанова.

Є постійною ведучою телегри «Крокодил» спільно з Тимуром Родрігесом на «Муз-ТВ».

У 2012 році взяла участь у церемонії передачі Олімпійського вогню у Великій Британії.

Була постійною ведучою розважального шоу «Дівчата» та музичного конкурсу «Артист» на каналі «Росія-1» (разом з Володимиром Ягличем), ведучою телеігри «Зрозумій мене» на каналі «Карусель», а також співведучою передачі «Тимчасово доступний» із Дмитром Дібровим на телеканалі «ТВ Центр».

З 25 вересня 2016 року — зірковий гість телешоу «Дивовижні люди» на каналі «Росія-1». Починаючи з березня 2017 року, була ведучою іншого телешоу — « Танцюють всі!» на тому ж каналі. Є постійним учасником зоряної команди у телегрі «П'ятеро на одного».

Особисте життя ред.

З 2014 року одружена з кліпмейкером Олексієм Тишкіним, з яким разом з 1997 року. 1 листопада[11] 2013 року, в одній із клінік Нью-Йорка (США)[12] у подружжя народилася донька Муза[13][14], а 19 серпня 2015 року — друга дочка Айріс[15] . Обидві доньки народилися в США, у дівчат подвійне громадянство.[16]

Погляди ред.

У 2002 році Ольга стала вегетаріанкою, а після участі в проєкті «Цирк на Першому» у 2008 році — веганом та противником будь-якої експлуатації тварин[17]. У 2014 році вона повернулася до вегетаріанства після народження дочки[18].

У лютому 2013 року записала відеозвернення для проєкту «Будь сильнішим», спрямованого проти гомофобії[19].

Вболіває за московський футбольний клуб ЦСКА.

Визнання ред.

У 2010 році ім'ям Ольги Шелест названо новий вид мікроорганізмів: найпростіших із класу сонцевиків — Acanthocystis olgashelestae[20].

Телепроєкти ред.

  • «Кліпоманія» («К-10»)
  • «Русский час» («Муз-ТВ»)
  • «Музичний проспект» («СТС»)
  • «Музичний хіт-парад» («НТВ-Плюс Музика»)
  • «Biz-парад» («BIZ-TV»)
  • «Каприз» («MTV Росія»)
  • «Нова атлетика» («MTV Росія»)
  • Бадьорий ранок (MTV Росія)
  • «Зведений чарт» («MTV Росія»)
  • «NewAVideoActve» («MTV Росія»)
  • «Правило Буравчика» («MTV Росія»)
  • « За склом -3. Тепер ти в армії» («ТВЗ»)
  • «Ранок на НТВ» («НТВ»)
  • «Народний артист-3» («Росія»)
  • Дитяче Євробачення (Росія) (коментаторка, 2006—2012, 2014—2015)
  • «Зірковий вечір» («Зірка») (ведуча разом з Антоном Комоловим, 2008[21][22])
  • «Євробачення» («Росія-1») (коментатор, 2008, 2010, 2012, 2014, 2019; спільно з Дмитром Губернієвим)
  • «Премія Муз-ТВ 2009» («Муз-ТВ») (ведуча)
  • «Велике місто» («СТС») (постійний гість)
  • «Крокодил» («Муз-ТВ») (ведуча разом з Тимуром Родрігесом)
  • «Танці зі зірками» («Росія-1») (ведуча, гала-концерт 2010)
  • «Хочу знати» («Перший канал») (спеціальний кореспондент)
  • «Стиляги-шоу» («Росія-1») (член журі)
  • «Покоління MTV. Ми любимо 90-ті» («MTV Росія») (ведуча)
  • «Зірковий талісман» («Муз-ТВ») (ведуча)
  • « Безумно красиві» («Муз-ТВ») (ведуча)
  • «Дівчата» («Росія-1») (ведуча, спільно з Аллою Довлатовою, Ритою Митрофановою та Марією Голубкіною, з 14 травня 2010 року)
  • «Зрозумій мене» («Карусель») (ведуча, з березня 2013 року до березня 2016 року)
  • «Артист» («Росія-1») (ведуча, 2014)
  • «Тимчасово доступний» («ТВ Центр») (ведуча, спільно з Дмитром Дібровим, 2014—2015)
  • «Це моя кімната!» («Disney») (ведуча)
  • «Свіже повітря» («Мама») (ведуча)
  • «Дивовижні люди» («Росія-1») (зірковий гість)
  • «Танцюють всі!» («Росія-1») (ведуча)
  • «П'ятеро на одного» («Росія-1») (постійний учасник команди зірок)
  • «Найкращі друзі» («Disney») (ведуча)
  • «Вустами немовляти» («Росія-1») (ведуча, 2020)

Фільмографія ред.

Дубляж ред.

Озвучування мультфільмів ред.

  • 2016 — " Про Діму " — мама Діми

Примітки ред.

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Ольга Шелест: «Уже сейчас дочка не считается с запретами». Телеведущая рассказывает о покорении Москвы, маньяке-поклоннике и о том, кто воспитывает её дочку Музу. Караван историй. 1 листопада 2014. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 10 січня 2022.
  3. Ольга Шелест: «Уже сейчас дочка не считается с запретами». Телеведущая рассказывает о покорении Москвы, маньяке-поклоннике и о том, кто воспитывает её дочку Музу. Караван историй. 1 листопада 2014. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 10 січня 2022.
  4. Кто повлиял на карьеру Урганта. Дни.ру. 12 березня 2010. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 23 січня 2021.
  5. MTV продано. Шелест и Комолов ушли на ТВ-6 // KP.RU. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 10 січня 2022.
  6. ТВ-6 откроет не Киселев, а старик Хоттабыч. Комсомольская правда. 31 травня 2002. Архів оригіналу за 10 лютого 2017. Процитовано 10 січня 2022.
  7. Своя в доску. Московский комсомолец. 26 травня 2003. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 10 січня 2022.
  8. Ольга Шелест ушла из "Утра" в актрисы. Известия. 14 травня 2004. Архів оригіналу за 2 травня 2019. Процитовано 10 січня 2022.
  9. Левин покинул пепелище. Независимая газета. 20 травня 2005. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 10 січня 2022.
  10. Судьи телепроекта «Народный артист»: Нам не нужна вторая Пугачёва!. Комсомольская правда. 10 березня 2006. Архів оригіналу за 4 листопада 2016. Процитовано 10 січня 2022.
  11. Ольга Шелест заявила, что дочь родилась 1 ноября в эфире программы «Вечерний Ургант» 04.02.2014 (Вечерний Ургант. 265 выпуск, 04.02.2014 — Видеоархив — Первый канал [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]); также, об этой дате Шелест писала в своём Твиттере:
  12. Ольга Шелест показала новорожденную дочку [Архівовано 13 листопада 2013 у Wayback Machine.] // ДНИ.РУ
  13. Телеведущая Ольга Шелест дала новорожденной дочери необычное имя (рос.). ЕВРОСМИ.RU. 11.11.2013. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
  14. Ольга Шелест назвала дочку необычным именем (рос.). 7days.ru. 11.11.2013. Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
  15. Ольга Шелест родила вторую дочь (рос.). bloknot.ru. 26 августа 2015. Архів оригіналу за 28 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
  16. Личная жизнь Ольги Шелест: муж Алексей Тишкин. wellnesso.ru. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 1 квітня 2021.
  17. Конференция с Ольгой Шелест на Первом канале. Архів оригіналу за 16 грудня 2013. Процитовано 10 січня 2022.
  18. Ольга Шелест ради дочки отказалась от своих убеждений. 7Дней.ру. Архів оригіналу за 7 лютого 2016. Процитовано 21 січня 2016.
  19. «Будь сильнее». Ольга Шелест. Большой город. 14 февраля 2013 года. Архів оригіналу за 18 серпня 2014.
  20. М. М. Леонов. Новые виды Центрохелидных солнечников рода Acanthocystis // Зоологический журнал. — 2010. — Т. 89, № 5 (20 травня). — С. 507—513.
  21. Антон КОМОЛОВ и Ольга ШЕЛЕСТ: «Свое чувство юмора мы покупали в разных местах». Самая веселая пара нашего ТВ раскрыла нам все свои страшные тайны [видео]. Комсомольская правда. 9 жовтня 2008. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 10 січня 2022.
  22. АНТОН КОМОЛОВ: "В ЭТОТ РАЗ Я ВЫИГРАЛ ГОРАЗДО БОЛЬШЕ". Труд. 29 квітня 2008. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 10 січня 2022.
  23. Ледниковый период. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  24. Баба для мамонтёнка. Коммерсантъ. 31 березня 2006. Архів оригіналу за 9 лютого 2021. Процитовано 10 січня 2022.
  25. Рок-волны на Москве-реке. Комсомольская правда. 28 квітня 2009. Архів оригіналу за 10 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.
  26. Ледниковый период дал жару. Интерфакс. 7 липня 2009. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 10 січня 2022.
  27. Антон Комолов вновь работает над дикцией Сида. ПрофиСинема. 2 червня 2012. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 10 січня 2022.
  28. «Реальная белка» по-русски. Кино-Театр.ру. 25 березня 2014. Архів оригіналу за 24 квітня 2021. Процитовано 10 січня 2022.
  29. «Норм и Несокрушимые»: главный мультфильм весенних каникул озвучивают звёзды. FilmPro. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 10 січня 2022.
  30. О чём мультфильм «Ледниковый период: Столкновение неизбежно»?. Аргументы и факты. 15 липня 2016. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 10 січня 2022.
  31. Николай Валуев стал синим человечком. Вечерняя Москва. 29 березня 2017. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 10 січня 2022.

Посилання ред.