Шарль Жан де ла Валле-Пуссен

Барон Шарль Жан Етьєн Густав Ніколя де ла Валле-Пуссен (фр. Charles Jean Étienne Gustave Nicolas de la Vallée Poussin, 1866—1962, іноді: Валле Пуссен) — бельгійський математик, відомий своїми глибокими результатами в теорії чисел, математичному аналізі та інших галузях математики. Член Бельгійської академії наук (1909), член-кореспондент Паризької (1945), Римської та Папської академій наук[6], почесний доктор університетів Парижа, Торонто, Страсбурга, Осло, Мадрида, Неаполя, Бостона.

Шарль Жан де ла Валле-Пуссен
Народився 14 серпня 1866(1866-08-14)[1][2][…]
Левен, округ Левенd, Брабант[d], Бельгія
Помер 2 березня 1962(1962-03-02)[1][2][…] (95 років)
Брюссель, Бельгія
Країна  Бельгія
Діяльність математик, викладач університету
Alma mater Левенський католицький університет (1835—1968)
Лувенський католицький університет
Heilige Drievuldigheidscolleged
Галузь теорія чисел, математичний аналіз і математика
Заклад Гарвардський університет
Паризький університет
Левенський католицький університет (1835—1968)
Вчителі Філіпп Жільберd[4]
Відомі учні Fernand Simonartd[4]
Аспіранти, докторанти Жорж Леметр
Fernand Simonartd
Членство Національна академія наук США
Папська академія наук[5]
Американська академія мистецтв і наук
Національна академія дей-Лінчей
Академія наук, літератури та мистецтв Руанаd
Батько Charles-Louis-Joseph-Xavier de la Vallée Poussind
Нагороди

CMNS: Шарль Жан де ла Валле-Пуссен у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився в Левені, північна Бельгія. Закінчив Вище технічне училище в Брюсселі, потім слухав лекції в Левенському університеті, де його батько викладав мінералогію і геологію. З 1891 року, після захисту дисертації — співробітник університету (помічник професора на кафедрі математичного аналізу), з 1897 року — професор.

У 1914 році, коли Левен штурмувала німецька армія, Валле-Пуссен виїхав до США, де його запросили викладати в Гарвардському університеті. Після закінчення війни він повернувся до Європи, деякий час викладав в паризькій Сорбонні, після чого отримав свою кафедру в Левені. Коли в 1920 році був заснований Міжнародний математичний союз, Валле-Пуссен став його першим президентом[7].

У 1930 році за видатні наукові заслуги бельгійський король присвоїв Валле-Пуссену титул барона. Помер в 1962 році від ускладнень після перелому плеча.

Наукова діяльність ред.

Діапазон досліджень Валле-Пуссена надзвичайно широкий — теорія чисел, теорія множин, математичний аналіз, тригонометричні ряди, теорія наближення функцій, поліномоми, теорія потенціалу.

Одночасно з Жаком Адамаром він довів в 1896 році покращений асимптотичний закон розподілу простих чисел і уточнив результати П. Л. Чебишева щодо асимптотичної поведінки функції розподілу. Довів припущення А. М. Лежандра про кількість простих чисел, менших заданого.

В комплексному аналізі Валле-Пуссен вивчав Конформне відображення багатозв'язних областей, квазіаналітічні функції[en], властивості дзета-функції Рімана, методи інтегрування ряду Лорана. Його ім'ям названо один з методів підсумовування числових рядів (1908). Валле-Пуссен дав визначення узагальненої симетричної похідною (похідна Валле-Пуссена). У 1911 році опублікував ознаку точкової збіжності ряду Фур'є.

Валле-Пуссен підготував і опублікував ряд навчальних посібників, в тому числі курси з аналізу та теоретичної механіки. Ці книги багато разів перевидавалися і були перекладені багатьма мовами.

Публікації ред.

Література ред.

  • Боголюбов А. Н. Шарль Жан де ла Валле Пуссен // Математики. Механіки. Біографічний довідник.
  • Momtel P. Notice necrologique sur Charles de la Vallee-Poussin. — С r. Acad sci., 1962, 254, p. 2472—2476.(фр.)

Примітки ред.

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  5. http://www.pas.va/content/accademia/en/academicians/deceased/delavalleepoussin.html
  6. Baron Charles de la Vallée-Poussin. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 19 грудня 2017.
  7. The Princeton Companion to Mathematics. Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 19 грудня 2017.
  8. Porter, M. B. (1915). Review: Cours d'Analyse Infinitésmale, by Ch.-J. de la Vallée Poussin (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 22 (2): 77—85. doi:10.1090/s0002-9904-1915-02725-4. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  9. Porter, M. B. (1925). Review: Cours d'Analyse Infinitésimale, Tome I, by Ch. J. de la Vallée Poussin (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 31 (1): 83. doi:10.1090/s0002-9904-1925-04009-4. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  10. Carmichael, R. D. (1918). Review: Integrals de Lebesgue, Fonctions d'Ensemble, Classes de Baire, by C. de la Vallée Poussin (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 24 (7): 348—355. doi:10.1090/s0002-9904-1918-03091-7. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.
  11. Jackson, Dunham (1922). Review: Leçons sur l'approximation des fonctions d'une variable réelle, by C. de la Vallée Poussin (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 28 (1): 59—61. doi:10.1090/S0002-9904-1922-03513-6. Архів оригіналу (PDF) за 22 серпня 2021. Процитовано 22 серпня 2021.

Посилання ред.