«Чочара» (італ. La Ciociara (в перекладі з італійської Жінка з Чочари), в англійському прокаті «Дві жінки» (англ. Two Women)) — італійська військова кінодрама 1960 року, режисера Вітторіо де Сіки, із Софі Лорен і Жаном-Полем Бельмондо у головних ролях. Фільм є екранізацією однойменного оповідання[1] Альберто Моравіа.

Чочара
італ. La ciociara
Жанр драма
Режисер Вітторіо де Сіка
Продюсер Карло Понті
Сценарист Альберто Моравіа (роман)
Вітторіо де Сіка
Чезаре Дзаваттіні
На основі Two Womend
У головних
ролях
Софі Лорен
Жан-Поль Бельмондо
Елеонора Браун
Оператор Габор Погань
Композитори Армандо Тровайолі
Чезаре Андреа Біксіо
Маріо Руччоне
Художник Гастоне Медін
Кінокомпанія Compagnia Cinematografica Champion, Cocinor, Les Films Marceau
Дистриб'ютор Titanus[d] і Netflix
Тривалість 100 хвилин
Мова італійська і німецька
Країна Італія Італія
Франція Франція
Рік 1960
IMDb ID 0054749
CMNS: Чочара у Вікісховищі

Зміст ред.

Фільм розповідає про двох жінок у роки Другої світової війни в Італії: Чезарії, овдовілої римської крамарки, і її дочки Розетти, релігійної 13-річної дівчини.

Щоб звільнити дочку від постійного страху перед невпинними бомбардуваннями союзників Риму, Чезіра вирішує виїхати з нею до містечка Валлекорса в Чочари на південь від столиці, де вона народилася і виросла. Там вони зупиняються у родичів Чезарії і чекають закінчення війни. Весь цей час їм доводиться боротися з голодом і постійним страхом перед наступом німців. Там же Чезарія і Розетта знайомляться з Мікеле, інтелігентним хлопцем з комуністичними поглядами, з яким у них складаються хороші дружні відносини. Мікеле закохується в Чезиру, але вона не відповідає йому взаємністю, тому що її хвилює виключно доля дочки і боротьба з голодом, а на нового шанувальника у неї просто немає часу. Одного разу до їхнього містечка приходить невеликий загін німців, які відступають під натиском союзників. Вони забирають Мікеле з собою, щоб той показав їм дорогу через гори. Проходить час, але Мікеле так і не повертається назад. Чезира і Розетта вирушають у звільнений Рим, але по дорозі додому трапляється трагедія — в церкві одного невеликого містечка, де вони вирішили відпочити, на них напали кілька арабських солдатів Гум'єрів, і обох зґвалтували. У Розетти стається нервовий розлад, і починається невелика суперечка з матір'ю. Але в підсумку їх зближує спільне горе — вони дізнаються, що Мікеле був розстріляний німцями в горах.

У ролях ред.

Знімальна група ред.

Нагороди ред.

Софі Лорен була удостоєна премії «Оскар» за Найкращу жіночу роль, ставши першою актрисою, що отримала цю премію за фільм не англійською мовою.

Примітки ред.

Посилання ред.