Чемпіонат світу з фехтування
Чемпіонат світу з фехтування — щорічне змагання, що організовується Міжнародною федерацією фехтування (фр. Federation internationale d`escrime). Змагання проходять на рапірах, шпагах та шаблях.
Історія ред.
Перший міжнародний турнір з фехтування, організований Міжнародною федерацією фехтування, пройшов 1921 року в Парижі. Цей та подібні турніри були оголошені європейськими змаганнями, їх учасники були з різних європейських країн. 1937 року[1] Міжнародна федерація фехтування надала турніру статус чемпіонату світу, одночасно визнавши чемпіонатами світу турніри, починаючи з 1921 року[2]. Чемпіонати проводилися щорічно за винятком років, що випадають на Олімпійські ігри. Олімпійські змагання зараховувалися як чемпіонати світу відповідного року.
Змагання на шпагах серед чоловіків проводяться з 1921 року, на шаблях з 1922 року, на рапірах з 1926 року. Змагання на рапірах серед жінок проводяться з 1929 року[3][4]. Жіноча шпага з'явилася 1989 року, а жіноча шабля 1999 року.
Перші командні змагання пройшли у чоловіків на рапірах 1929 року, а командні змагання на шаблях та шпагах у чоловіків пройшли 1930 року. 1932 року з'явилися командні змагання у жінок на рапірах[3][4]. Командні змагання у жінок на шпагах та шаблях з'явилися у розкладі чемпіонатів світу одночасно з введенням цих видів до програми чемпіонатів у 1989 і 1999 роках відповідно.
Місце проведення ред.
.svg){kind=small}
Призери ред.
Чемпіони світу з фехтування від України ред.
Індвідуальні змагання:
1997 рік - Першим чемпіоном світу від України став Сергій Голубицький (рапіра);
1998 рік - Чемпіоном світу двічі поспіль стає Сергій Голубицький (рапіра);
1999 рік - Чемпіоном світу тричи поспіль стає Сергій Голубицький (рапіра);
2003 рік - Першою чемпіонкою світу від України стала Наталія Конрад (шпага).
Кількість нагород ред.
Після закінчення чемпіонату 2012 року (Враховуються результати чемпіонатів, починаючи з 1937 року. Результати на Олімпіадах також не враховано.)
| Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 |  Італія |
101 | 97 | 114 | 312 |
| 2 |  СРСР Росія |
92 40 132 |
53 23 76 |
49 26 75 |
194 83 277 |
| 3 |  Угорщина |
88 | 82 | 90 | 260 |
| 4 |  Франція |
83 | 83 | 84 | 250 |
| 5 |  Німеччина ФРН НДР |
21 25 0 46 |
28 26 1 55 |
39 14 1 54 |
87 66 2 155 |
| 6 |  Польща |
17 | 28 | 38 | 83 |
| 7 |  Румунія |
13 | 23 | 25 | 61 |
| 8 |  Україна |
8 | 10 | 9 | 27 |
| 9 |  Китай |
6 | 15 | 13 | 24 |
| 10 |  Швеція |
6 | 12 | 17 | 35 |
| 11 |  Куба |
6 | 5 | 9 | 20 |
| 12 |  США |
6 | 5 | 5 | 16 |
| 13 |  Естонія |
4 | 4 | 4 | 12 |
| 14 |  Данія |
4 | 3 | 2 | 9 |
| 15 |  Австрія |
4 | 0 | 5 | 9 |
| 16 |  Південна Корея |
3 | 2 | 15 | 20 |
| 17 | .svg){kind=small} Велика Британія |
3 | 3 | 4 | 10 |
| 18 |  Азербайджан |
2 | 1 | 4 | 7 |
| 19 | .svg){kind=small} Швейцарія |
1 | 7 | 7 | 15 |
| 20 |  Болгарія |
1 | 3 | 4 | 8 |
| 21 |  Чехословаччина |
1 | 3 | 1 | 5 |
| 22 |  Іспанія |
1 | 2 | 5 | 8 |
| 23 | .svg){kind=small} Бельгія |
0 | 2 | 5 | 7 |
| 24 | .svg){kind=small} Канада |
0 | 1 | 2 | 3 |
| 25 |  Португалія |
0 | 1 | 0 | 1 |
| 25 |  Венесуела |
0 | 1 | 0 | 1 |
| 27 |  Єгипет |
0 | 0 | 7 | 7 |
| 28 |  Нідерланди |
0 | 0 | 3 | 3 |
| 28 |  Японія |
0 | 0 | 3 | 3 |
| 30 |  Білорусь |
0 | 0 | 2 | 2 |
| 31 |  Колумбія |
0 | 0 | 1 | 1 |
| 31 |  Фінляндія |
0 | 0 | 1 | 1 |
| 31 |  Норвегія |
0 | 0 | 1 | 1 |
| Всього | 474 | 473 | 563 | 1506 | |
Багаторазові медалісти ред.
До цього переліку включено чоловічі та жіночі індивідуальні та командні змагання (у рожевому кольорі), відсортовані за кількістю індивідуальних чемпіонств.[5][6]
| # | Спортсмен | Індивідуальні | Командні | Всього | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
|
|
|
|
|
|
| ||
| 1 | Валентіна Веццалі
|
6 | 2 | 3 | 9 | 3 | 0 | 15 | 5 | 3 |
| 2 | Станіслав Поздняков
|
5 | 3 | 0 | 5 | 2 | 2 | 10 | 5 | 2 |
| 3 | Олександр Романков
|
5 | 1 | 0 | 5 | 1 | 3 | 10 | 2 | 3 |
| 4 | Павло Колобков
|
4 | 1 | 2 | 0 | 1 | 1 | 4 | 2 | 3 |
| 5 | Крістіан д'Оріола
|
4 | 1 | 0 | 4 | 2 | 0 | 8 | 3 | 0 |
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ БСЭ. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 1 серпня 2019.
- ↑ История фехтования. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 13 серпня 2013.
- ↑ а б Cohen. By the Sword. с. 372.
- ↑ а б Evangelista. Encyclopedia of the Sword. с. 624—631.
- ↑ Les escrimeurs multimédaillés aux Championnats du Monde (francais) . sportquick.com. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 28 квітня 2012.
- ↑ Intervista a Valentina Vezzali - "Mi sono risollevata da sola (italian) . cataniaescrime2011.com. Архів оригіналу за 06.09.2012. Процитовано 28 квітня 2012.