Чайківська Клавдія

учасниця національно-визвольних змагань, діячка ОУН

Клавдія Іванівна Боцюрко, у шлюбі Чайківська (псевдо «Блискавка», або «Лискавка»; 12 травня 1912, м. Монастириська, нині Тернопільська область — 29 липня[1][2] 1941, м. Тернопіль) — учасниця національно-визвольних змагань, діячка ОУН. Окружна провідниця жіноцтва ОУН.

Клавдія Чайківська
Народилася 12 травня 1912(1912-05-12)
Монастириська
Померла 29 липня 1941(1941-07-29) (29 років)
Тернопіль
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Національність українка
Діяльність діячка ОУН
Знання мов українська і польська
Партія ОУН
Конфесія УГКЦ

Життєпис ред.

Народилася 12 травня 1912 року в м. Монастириська, нині Тернопільської области, Україна (тоді Бучацький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) в патріотичній українській міщанській родині Івана та Анастасії Боцюрків. Її брат Лев Боцюрко (псевдо «Дух») також був членом ОУН. Закінчила за польської окупації 7 класів.

Співпрацювала з Володимиром Ґуляком через зв'язкову — Марію Матковську (псевдо «Колюча»). За свідченнями М. Матковської, в 1937 році під керівництвом п. Клавдії в Бучачі вона організувала молодіжну ланку ОУН.

Заарештована у Львові на зв'язковій квартирі Шевалюків 2 квітня[1][3] 1940 року Чортківським НКВС[1]. 17 червня 1940 її перевезли до тернопільської тюрми. В ув'язенні тортурована, зокрема, їй вибили зуби[4]. 18—21 лютого 1941 року в Тернополі відбувся «процес» над симпатиками та членами ОУН, «вироком» якого (20 лютого[1]) стало засудження до страти. Розстріляна в тернопільській тюрмі 29 липня 1941 року. Реабілітована 16 грудня 1991 року.

Чоловік — Михайло (нар. 1901, с. Курдибанівка). Доньки — Оксана, Христина.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г Чайківська (Боцюрко) Клавдія Іванівна… — С. 545.
  2. Нестор Мизак подав 27 липняМизак Н. За тебе, свята Україно… [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — С. 91.
  3. Нестор Мизак подав 1 квітняМизак Н. За тебе, свята Україно… [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] — С. 90.
  4. Синенька О. За рідний край, за нарід свій… — С. 28.

Джерела ред.

Посилання ред.