1 квітня

1 квітня — 91-й день року (92-й у високосні роки) у григоріанському календарі. До кінця року залишається 274 дні.

← квітень →
Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30
2024 рік

Цей день в історії: 31 березня—1 квітня—2 квітня

Свята і пам'ятні дні

Міжнародні

• День сміху
• Міжнародний день птахів (День орнітолога)

Національні

•  Таїланд: День цивільної служби.
•  Ісландія: День інженера.
•  Танзанія: День посадки дерев.
•  Мальта: День свободи.
•  Сан-Марино: Початок введення посади Капітана-регента
•  Кіпр: День початку національно-визвольної боротьби проти англійських колонізаторів
•  ПАР: День сім'ї.
•  КНР: День кави.
• Японія: Початок Міяко-одорі (都をどり)
• День Ісламської Республіки Іран (1979), національне свято.

Релігійні

Християнство

Католицька церква: День Святого Нуну Алваріш Перейра, Християнського Полководця.

Православна церква: Преподобної матері нашої Марії Єгипетської

Іменини

✙ Православні: Інокентій, Клавдій, Дарина, Софія, Маріанна, Дмитро, Дарія, Макар, Одарка

✝  Католицькі: Ірина, Катерина, Мар'яна, Софія, Теодор, Томаш

Події

Золота монета треміс, на якій зображений Юстиніан. Приблизно 527–565 рр.

• 527 — початок правління римського імператора Юстиніана І.
• 1579 — Стефан Баторій заснував перший у Балтії Віленський університет.
• 1889 — у Чикаго з'явилася в продажу перша у світі посудомийна машина, створена Джозефіною Кокрейн.
• 1890 — бельгійський емігрант Шарль ван Деполь отримав у США патент на перший тролейбус.
• 1906 — підписана міжнародна конвенція з охорони птахів. Відзначається Міжнародний день птахів.

Патріотична маніфестація в Києві 19 березня 1917

• 1917 — у Києві відбулося Свято Свободи — одна з найбільших національних маніфестацій в історії України (дата за н.ст.).
• 1918 — сформовані Королівські повітряні сили Великої Британії.
• 1919 — Асканію-Нову оголошено народним заповідним парком (розвивався Ф. Фальц-Фейном з 1874 р.).
• 1924 — Адольф Гітлер засуджений на п'ять років неволі за Пивний путч.
• 1933 — нацисти організували бойкот єврейських підприємств у відплату за «змову євреїв усього світу проти Німеччини».
• 1937 — Бірму відокремлено від Індії.
• 1939 — після капітуляції останніх республіканських сил генерал Франко проголосив перемогу в Громадянській війні в Іспанії.
• 1946 — Сінгапур став британською коронною колонією; утворено Малайський Союз.
• 1976 — Стів Джобс та Стів Возняк заснували Apple.
• 1979 — за результатами всенародного референдуму аятола Хомейні проголосив Іран ісламською республікою.
• 1981 — в СРСР уперше введено літній час.
• 1999 — набрав чинності Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією (діяв до 2019 р.)
• 2009 — Албанія і Хорватія приєдналися до НАТО.
• 2016 — наступ військ Азербайджану на Карабах, або так звана «4-денна війна»
• 2022 – Київська область була повністю звільнена від російських окупантів.

Народились

• 1431 — Франсуа Війон, французький поет-лірик пізнього Середньовіччя.
• 1578 — Вільям Гарвей, англійський лікар, засновник сучасної фізіології та ембріології (пом. 1657).
• 1697 — Антуан Франсуа Прево, французький священник, письменник, більш відомий як абат Прево́. Автор роману «Мано́н Леско́».
• 1753 — Жозеф де Местр, Франкомовний (підданий Сардинії) католицький філософ, літератор, політик і дипломат, представник фундаментального консерватизму.
• 1809 — Микола Гоголь, видатний український прозаїк, драматург.

Отто фон Бісмарк 31 серпня 1890 р. Фотограф Жак Піларц

• 1815 — Отто фон Бісмарк, ідеолог створення Німецької імперії.
• 1831 — Альберт Анкер, швейцарський живописець і графік.
• 1838 — Василь Тарновський, громадський і культурний діяч, аматор української старовини, меценат. Син Василя Тарновського (старшого).
• 1861 — Легеза Іриней, український письменник і громадський діяч.
• 1865 — Ріхард Адольф Зігмонді, австрійсько-німецький хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії 1925 року.
• 1866 — Ферруччо Бузоні, італійський композитор, піаніст, диригент і музичний педагог.
• 1868 — Забіла-Врубель Надія Іванівна, українська оперна співачка, дружина художника Михайла Врубеля; була небогою відомого українського скульптора Пармена Забіли.
• 1868 — Едмон Ростан, французький поет і драматург, автор відомої п'єси «Сірано де Бержерак».
• 1901 — Зенон Коссак-Тарнавський, провідний член УВО і ОУН, автор 44-х правил життя українського націоналіста. Розстріляний мадярами.
• 1908 — Абрагам Маслоу, американський психолог українського єврейського походження.
• 1922 — Ярослав Коцьолок, поручник УПА, командир сотень «Ударники-6», «Ударники-8» 26-го Територіального відтинку «Лемко» групи УПА-Захід.
• 1927 — Ференц Пушкаш, угорський футболіст.
• 1928 — Михайло Коман, радянський футболіст і тренер, володар Кубка СРСР 1954.
• 1932 — Олександр Мартинець, український художник-графік, педагог, професор Харківської державної академії дизайну та мистецтв. Заслужений діяч мистецтв України (1992). (†2008).
• 1946 — Арріго Саккі, видатний італійський футбольний тренер.
• 1971 — Вахтанг Кіпіані, український журналіст, публіцист, історик.
• 1974 — Чайна Чоу, британська і американська актриса, модель та телеведуча.
• 1979 — Дмитро Апухтін, полковник Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, Герой України.
• 1981 — Тереза Сокирка, канадська співачка українського походження.

Померли

Микола Руденко

• 1204 — Елеонора Аквітанська, герцогиня Аквітанська, королева Франції (1137—1152) й Англії (1154—1189).
• 1548 — Сигізмунд I Старий, король польський і великий князь литовський з династії Ягеллонів (з 1596).
• 1844 — Адріан Данилевський, український композитор, піаніст і педагог. Брат скрипаля Григорія Данилевського.
• 1899 — Леонард Марконі, львівський скульптор, педагог італійського походження. Майстер архітектурної пластики доби історизму. Тесть скульптора Антонія Попеля.
• 1956 — Михайло Терещенко, український підприємець, цукрозаводчик та землевласник, меценат.
• 1962 — Мішель де Гельдерод, бельгійський письменник і драматург.
• 1968 — Лев Ландау, радянський фізик, академік АН СРСР, 1932-37 очолював теоретичний відділ Українського фізико-технічного інституту в Харкові. Лауреат Нобелівської премії з фізики (1962).
• 1976 — Макс Ернст, франко-німецький художник, скульптор, один з основоположників сюрреалізму в сучасному мистецтві.
• 1981 — Тамара Вишневська, зірка польського кіно українського походження; дочка Сергія Аполлінарійовича Вишневського, редактора двох українських газет: «Українська громада» і «Волинська неділя» у Луцьку, ув'язненого польською владою до концтабору Береза Картузька.
• 1984 — Марвін Ґей, американський співак, аранжувальник, мультиінструменталіст, автор пісень і музичний продюсер, вважаються одним із засновників ритм-енд-блюзу.
• 1991 — Марта Грем, американська танцівниця та хореограф.
• 1994 — Робер Дуано, видатний французький фотограф.
• 1998 — Розз Вільямс, американський музикант та вокаліст, учасник культового гурту Christian Death, один із засновників стилю «дез-рок».
• 2002 ― Сімо Гяюгя («Біла смерть», «Сімуна»), фінський снайпер Зимової війни (1905 р. н.).
• 2004 — Микола Руденко, український письменник, філософ, громадський діяч.
• 2010 — Генрі Едвард Робертс, американський винахідник, бізнесмен і доктор медицини, інженер і підприємець, який розробив перший комерційно успішний персональний комп'ютер «Altair 8800» (1975).