Целевич Володимир Михайлович

(Перенаправлено з Целевич Володимир)

Володимир Михайлович (або Миколайович) Целе́вич, псевдонім та криптонім: Волод. Целевич, В. Ц. (21 квітня 1891(18910421), Львів, за іншими даними 1890[1] — 1943, за іншими даними 1944-го в Саратові) — український політик і громадсько-культурний діяч, редактор, адвокат, посол Сейму Другої Польської Республіки II, IV і V каденції, діяч Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО).

Целевич Володимир Михайлович
Псевдо Волод. Целевич, В. Ц.
Народився 21 квітня 1891(1891-04-21)
Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія
Помер 1943(1943)
Саратов, Російська РФСР, СРСР
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
 Польська Республіка
Діяльність адвокат
редактор
Alma mater Університет Франца I у Львові
Науковий ступінь доктор юридичних наук[d]
Знання мов українська, грецька, латина, німецька і польська
Партія УНДО

Життєпис ред.

 
Конференція Начальної Команди УВО. Оліва, березень 1923. Зліва направо сидять: Володимир Бемко, Андрій Мельник, Євген Коновалець, Володимир Целевич, Ярослав Селезінка, Ярослав Індишевський; стоять: Петро Бакович, Юліян Головінський, Осип Рев'юк, Павло Меркун

Закінчив середню школу і відділ права Університету Франца I у Львові. У 1919—1922 роках працював секретарем Українського Горожанського Комітету у Львові. Викладав у Львівському та Кам'янець-Подільському університетах. У 1923—1924 роках перебував у США.

1925 року вийшов з лав УВО,[1] 1926 року заарештований польською владою. Був генеральним секретарем Українського національно-демократичного об'єднання (УНДО, 1925—1928, 1932—1937), послом до польського Сейму (1935—1939), заступником голови Українського посольського клубу.

1929 року був співорганізатором розкопування могил українських січових стрільців біля села Потутори.[1]

У вересні 1939 року був заарештований енкаведистами. За припущеннями, помер від виснаження у в'язниці м. Саратова.

Політична діяльність ред.

У політичному житті брав участь протягом 1919—1939 років:

1939 року заарештований радянськими каральними органами, які активно намагалися схилити Целевича на свій бік.

Творчість ред.

Автор праць культурно-просвітнього та політико-правового характеру «Віднова життя і відбудова майна просвітніх товариств» (1918), «Про нові польські шкільні закони» (1925), «Виборчий регулямін до сільських громадських рад у Галичині: практичний порадник» (1935), численних статей.

Низка політичних публікацій та статей у «Ділі» й «Свободі»; серед інших «Нарід, нація, держава» (1934), стаття про виборчу ординацію та самоуправне й муніципальне законодавство в Польщі тощо.

Примітки ред.

  1. а б в Луговий Б., Пиндус Б., Щербак Л. Целевич Володимир… — С. 675.

Джерела ред.

Посилання ред.


Українська військова організація Євген КоновалецьНавроцький ОсипМатчак МихайлоЧиж ЯрославЦелевич Володимир
Організація українських націоналістів ОУН БандериСтепан БандераЯрослав СтецькоОУН МельникаАндрій МельникОлег ОльжичОлена Теліга
Українська повстанська армія Роман ШухевичВасиль КукОмелян ГрабецьБій під ГурбамиОперація «Вісла»