Хрящ-молочник оливково-чорний
| Хрящ-молочник оливково-чорний | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(8489467576).jpg) | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Lactarius turpis (Weinmann) Fries | ||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||
| Agaricus turpis Weinm., [1] Galorrheus turpis (Weinm.) P. Kumm., [2] | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Хрящ-молочник оливково-чорний (Lactarius turpis (Weinm.) Fr., Lactarius necator (Bull. ex Fr.) Karst.) — гриб з родини сироїжкових (Russulaceae).
Назва ред.
У різних джерелах фігурує під назвою Lactarius plumbeus. Місцева назва в Україні — рижок чорний, чорняк та груздь чорний.
Будова ред.
Шапинка 5–10(20) см у діаметрі, щільном'ясиста, увігнуто-розпростерта, оливково-коричнева, іноді оливково-чорнувата, до краю світліша, жовтувато, з більш-менш яскравими, темнішими концентричними зонами (молоді плодові тіла іноді жовтуваті), волокниста, гола, клейка. Пластинки вузькі, білуваті або жовтуваті, згодом брудно-жовті До коричнюватих, стиглі від дотику буріють. Спори 7,5–8,5×6–7 мкм. Ніжка 3–6(8)×1–2,5(3) см, щільна, кольору шапки або світліша, клейка. М'якуш білий, при розрізуванні на повітрі темніє, їдкуватий, зі слабким грибним запахом. Молочний сік білий або водянисто-безбарвний, на повітрі не змінюється, пекучо-їдкий.
Кольорові хімічні реакції: потемнілий на повітрі м'якуш знебарвлюється від дії лугів.
Поширення та середовище існування ред.
В Україні поширений на Поліссі та в лісостепу. Росте в листяних (під березою) і мішаних з березою лісах. Збирають у липні — листопаді.
Практичне використання ред.
Умовно-їстівний гриб. Використовують свіжим, про запас засолюють після відварювання (відвар вилити) або кількаденного вимочування. Вважається одним з найкращих для засолювання[4].
Втім, в багатьох країнах Західної Європи його відносять до неїстівних або отруйних грибів, оскільки за останніми дослідженнями виявлено, що деякі мутагени повністю не руйнуються кип'ятінням і частково залишаються в грибах[5][6].
Примітки ред.
- ↑ Syll. Plant. Novarum: 85 (1828)
- ↑ Der Führer in die Pilzkunde: 125 (1871)
- ↑ Revisio generum plantarum 3 (2): 857 (1891)
- ↑ Чернушка (груздь черный): идеальный гриб для засолки. www.podmoskovje.com (рос.). Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
- ↑ Suortti, T. (1 липня 1984). Stability of necatorin, a highly mutagenic compound from Lactarius necator mushroom. Food and Chemical Toxicology. Т. 22, № 7. с. 579—581. doi:10.1016/0278-6915(84)90229-1. Процитовано 14 грудня 2016.
- ↑ Груздь чёрный (Lactarius turpis) – Грибы Новосибирской области. mycology.su. Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 14 грудня 2016.
Джерела ред.
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- E. Lawrence, S. Harniess Mushroom and other fungi. Identification guides British & European. // Flame tree publishing. London, 2007—384 p. — P. 172.
- Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — С. 160–161.