Хосе Пердомо

уругвайський футболіст

Хосе Пердомо (ісп. José Perdomo, нар. 5 січня 1965, Сальто) — уругвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Хосе Пердомо
Особисті дані
Повне ім'я Хосе Батльє Пердомо Тейшейра
Народження 5 січня 1965(1965-01-05) (59 років)
  Сальто, Уругвай
Зріст 182 см
Громадянство  Уругвай
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1983–1989 Уругвай «Пеньяроль»  ? (?)
1989–1990 Італія «Дженоа» 25 (0)
1990–1991 Англія «Ковентрі Сіті» 4 (0)
1991 Іспанія «Реал Бетіс» 6 (1)
1991–1992 Аргентина «Хімнасія і Есгріма» 16 (2)
1993–1994 Уругвай «Пеньяроль» 12 (0)
1995 Уругвай «Басаньєс»  ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1983 Уругвай Уругвай U-20  ? (?)
1987–1990 Уругвай Уругвай 27 (2)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2000 Уругвай «Вілья Еспаньйола»
2002 Уругвай «Такуарембо»
2004 Уругвай «Расінг» (Монтевідео)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Пеньяроль» та «Дженоа», а також національну збірну Уругваю. У складі збірної — переможець Кубка Америки.

Клубна кар'єра ред.

У дорослому футболі дебютував 1983 року виступами за команду «Пеньяроль», в якій провів шість сезонів, був основним гравцем команди і став дворазовим чемпіоном Уругваю у 1985 та 1986 роках, а у жовтні 1987 року Пердомо зіграв у всіх трьох матчах фіналу Кубка Лібертадорес проти колумбійської «Америки» (Калі), допомігши команді виграти звання найсильнішої команди континенту. Він також зіграв у матчі Міжконтинентального кубка 1987 року проти португальського «Порту», але тут його команда програла 1:2 і не здобула трофей[1].

Влітку 1989 року Пердомо уклав контракт з італійським «Дженоа». Генуезький клуб саме після тривалої перерви повернувся до Серії А і керівництво клубу вирішило підсилитись уругвайськими гравцями, так окрім Хосе у команді тоді ж з'явились і його співвітчизники Карлос Агілера і Рубен Пас[2]. Втім Пердомо не показував впевненої гри і став відомий тим, що перед міським дербі з «Сампдорією» тренер суперників Вуядин Бошков сказав: «Якщо я відв'яжу свого собаку, він зіграє краще за Пердомо»[3][4][5][6].

Загалом провівши за «Дженоа» 25 матчів у рамках Серії А, уругваєць по завершенні сезону покинув «грифонів» і надалі грав за англійський «Ковентрі Сіті» та іспанський «Реал Бетіс», але і в цих командах закріпитись не зумів. Тим не менш у складі другого 1 березня 1991 року уругваєць запам'ятався тим, що в іспанській Прімері в принциповому Севільському дербі з «Севільєю» Пердомо на 79-й хвилині забив гол, втім його команда програла 2:3.

 
Схема «Голу землетрусу», забитого Хосе Пердомо

У 1991 році півзахисник перейшов до аргентинського клубу «Хімнасія і Есгріма». 5 квітня 1992 року, у гостьовому матчі з «Естудіантесом» у рамках Клаусури, він на 54-й хвилині забив гол зі штрафного удару з 35 метрів, який отримав назву «Гол землетрусу» (Gol del terremoto). Ця подія викликала небувалий захват у шанувальників «Хімнасії», їх стрибки під час святкування гола стали причиною поштовху силою понад шість балів за шкалою Ріхтера, зафіксованого Відділом сейсмографічної інформації департаменту погоди в Астрономічній обсерваторії Ла-Плати. За Пердомо після цього закріпилося прізвисько Terremoto (укр. землетрус)[7].

Згодом з 1992 по 1994 рік Пердомо знову грав у складі «Пеньярол», вигравши чемпіонат країни двічі поспіль у 2003 та 2004 роках, а завершив ігрову кар'єру у команді «Басаньєс», за яку виступав протягом 1995 року. Після закінчення футбольної кар'єри став тренером.

Виступи за збірні ред.

Пердомо залучався до складу молодіжної збірної Уругваю, з якою брав участь у молодіжному чемпіонаті світу 1983 року у Мексиці, де зіграв у 3 іграх і став чвертьфіналістом турніру.

19 червня 1987 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю у товариській грі проти збірної Колумбії (1:2), а вже наступного місяця Пердомо був включений до заявки збірної на розіграш Кубка Америки 1987 року в Аргентині. На турнірі він зіграв у півфіналі з Аргентиною та у фіналі з Чилі (Уругвай як чинний чемпіон стартував з півфіналу). У вирішальному поєдинку Пердомо був вилучений на 88-й хвилині, втім уругвайці все-одно змогли здобути того року титул континентального чемпіона[8].

Згодом у складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1989 року у Бразилії, де провів два матчі першого етапу з Чилі та Аргентиною, а також усі три гри збірної у фінальному етапі з Парагваєм, Аргентиною та Бразилією і разом з командою здобув «срібло»[9], а також чемпіонату світу 1990 року в Італії. На «мундіалі» Хосе Пердомо виходив у стартовому складі у всіх чотирьох матчах своєї команди на турнірі: групового етапу з Іспанією, Бельгією і Південною Кореєю та 1/8 фіналу з Італією.

Програний матч з італійцями став для Пердомо останнім у збірній. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 27 матчів, забивши 2 голи[10].

Статистика виступів ред.

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Уругвай
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
19-6-1987 Монтевідео Уругвай   2 – 1   Еквадор товариський матч 2
23-6-1987 Монтевідео Уругвай   2 – 1   Болівія товариський матч -
9-7-1987 Буенос-Айрес Аргентина   0 – 1   Уругвай Копа Америка 1987 - півфінал -
12-7-1987 Буенос-Айрес Уругвай   1 – 0   Чилі Копа Америка 1987 - Фінал -   88'
7-8-1988 Богота Колумбія   2 – 1   Уругвай товариський матч -
12-10-1988 Монтевідео Уругвай   2 – 0   Парагвай товариський матч -
9-11-1988 Монтевідео Уругвай   3 – 1   Чилі товариський матч -
14-12-1988 Монтевідео Уругвай   3 – 1   Перу товариський матч -
22-4-1989 Верона Італія   1 – 1   Уругвай товариський матч -
3-5-1989 Монтевідео Уругвай   3 – 1   Еквадор товариський матч -
23-5-1989 Кіто Еквадор   1 – 1   Уругвай товариський матч -
8-6-1989 Санта-Крус-де-ла-Сьєрра Болівія   0 – 0   Уругвай товариський матч -
6-7-1989 Гоянія Уругвай   3 – 0   Чилі Копа Америка 1989 - 1-й етап -
8-7-1989 Гоянія Аргентина   1 – 0   Уругвай Копа Америка 1989 - 1-й етап -
12-7-1989 Ріо-де-Жанейро Уругвай   3 – 0   Парагвай Копа Америка 1989 - 2-й етап -
14-7-1989 Ріо-де-Жанейро Уругвай   2 – 0   Аргентина Копа Америка 1989 - 2-й етап -   46'
16-7-1989 Ріо-де-Жанейро Бразилія   1 – 0   Уругвай Копа Америка 1989 - 2-й етап -
27-8-1989 Ліма Перу   0 – 2   Уругвай Відбір до ЧС 1990 -
3-9-1989 Ла-Пас Болівія   2 – 1   Уругвай Відбір до ЧС 1990 -
17-9-1989 Монтевідео Уругвай   2 – 0   Болівія Відбір до ЧС 1990 -   78'
25-4-1990 Штутгарт ФРН   3 – 3   Уругвай товариський матч -
18-5-1990 Белфаст Північна Ірландія   1 – 0   Уругвай товариський матч -
22-5-1990 Лондон Англія   1 – 2   Уругвай товариський матч -
13-6-1990 Удіне Уругвай   0 – 0   Іспанія ЧС 1990 - 1-й етап -   10'
17-6-1990 Верона Бельгія   3 – 1   Уругвай ЧС 1990 - 1-й етап -
21-6-1990 Удіне Південна Корея   0 – 1   Уругвай ЧС 1990 - 1-й етап -
25-6-1990 Рим Італія   2 – 0   Уругвай ЧС 1990 - 1/8 фіналу -   35'
Усього Матчів 27 Голів 2

Титули і досягнення ред.

«Пеньяроль»: 1985, 1986, 1993, 1994, 1995
«Пеньяроль»: 1987
Уругвай: 1987

Примітки ред.

  1. FC Porto - Peñarol 2:1 (Intercontinental Cup 1987, Final). worldfootball.net (англ.). Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
  2. Le grandi trattative del Genoa - 1989, colpo Aguilera: il "Pato" e i balletti nel mito di Anfield - TUTTOmercatoWEB.com. www.tuttomercatoweb.com (італ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
  3. Perdomo, entrato nel mito per il cane di Boskov. Процитовано 5 gennaio 2019.
  4. Da Perdomo al rigore, tutte le perle dell’indimenticabile Boskov.
  5. "Se sciolgo il mio cane, gioca meglio di Perdomo": le 10 frasi celebri di Boskov. Процитовано 5 січня 2019.
  6. Vujadin Boskov: le frasi che lo hanno reso indimenticabile. 16 maggio 2016. Процитовано 25 січня 2019.
  7. "EL FUTBOL URUGUAYO ESTA EN DECADENCIA". Revista El Gráfico. 3 травня 2008. Архів оригіналу за 3 травня 2008. Процитовано 19 лютого 2022.
  8. Copa America 1987. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 19 лютого 2022.
  9. Copa America 1989. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 30 травня 2013. Процитовано 19 лютого 2022.
  10. Uruguay - Record International Players. www.rsssf.com. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 19 лютого 2022.

Посилання ред.