Франческо Фонтебассо

італійський художник

Франческо Фонтебассо (повне ім'я Франческо Сальваторе Фонтебассо, італ. Francesco Salvatore Fontebasso; нар. 4 жовтня 1707  — 31 травня 1769 ) — італійській живописець пізнього бароко, один з провідних представників венеційського живопису в період рококо, професор Петербурзької академії мистецтв, майстер історичного, плафонного живопису.

Франческо Фонтебассо
італ. Francesco Salvatore Fontebasso

Народження 4 жовтня 1707(1707-10-04)[1][2]
Венеція, Венеційська республіка[3]
Смерть 31 травня 1769(1769-05-31)[1][2] (61 рік)
  Венеція, Венеційська республіка
Національність італієць
Країна  Венеційська республіка
Жанр історичний живопис
Навчання учень Себастьяна Річчі
Діяльність художник, рисувальник
Напрямок Венеційська школа
Роки творчості 15371593
Вплив Себастьяно Річчі, Джованні Баттіста Тьєполо
Твори The Virgin Appearing to St. Jeromed і Girl Eating from a Bowld
Роботи в колекції Штедель, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Оклендська галерея мистецтвd, Національна галерея Канади, Міннеаполіський інститут мистецтваd, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Національний музей західноєвропейського мистецтва, Токіо, Музей історії мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Музей образотворчих мистецтв, Далласький музей мистецтв, Музей фюрера, Musée des Beaux-Arts de Toursd, Princeton University Art Museumd, Берлінська картинна галерея, Музей Енгра, Vanderbilt University Fine Arts Galleryd, Естонський художній музей, Ашмолеан музей, Brighton Museum & Art Galleryd, Музей Ґетті, Print Collectiond[4] і Музей Бойманса - ван Бенінгена[5]

CMNS: Франческо Фонтебассо у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився у Венеції. Став учнем Себастьяна Річчі, але значний вплив на Франческо Фонтебассо справив його сучасник Джованні Баттіста Тьєполо. У 1730-х роках відвідав Болонью та Рим, де ознайомився з працями майстрів Болонської та Римської школи відповідно[6]. Певний час працював у Тренто. Повернувшись у Венето, він став провідником ідей неокласицизму. З 1755  року викладав у Венеційській Академії мистецтв[7]. У 1750-х роках здійснив ряд розписів венеційських палаццо, завдяки яким став широко відомим. У 1760 році Франческо Фонтебассо був запрошений до Санкт-Петербургу для розпису плафонів Зимового палацу. У 1762 році, за рекомендацією Івана Івановича Шувалова, став викладачем Петербурзької Академії мистецтв з класу історичного живопису. Наприкінці свого життя повернувся до Венеції. Існує протилежна непідтверджена версія щодо його смерті на території Росії[8].

Галерея творів ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б Wilson J. Fontebasso, Francesco // Grove Art Online / J. Turner[Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2018. — ISBN 978-1-884446-05-4doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T028887
  3. Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
  4. https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/314076
  5. колекція Бойманса онлайн — 2010.
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 17 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 17 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_biography/30000/Фонтебассо

Література ред.

  • Государственный Русский музей: Живопись XVIII век: Каталог. Том 1. — СПб.: Palace Editions, 1998. — С. 168.

Посилання ред.