Музей Ашмола
Музей Ашмола (Ешмола)[9], повна назва — Ашмолівський (Ешмолівський) музей мистецтва і археології (англ. Ashmolean Museum of Art and Archaeology) — відомий в Британії та за її межами музейний заклад у складі Оксфордського університету.
Ашмолівський музей мистецтва і археології  | |
|---|---|
| англ. Ashmolean Museum | |
 | |
| 51°45′20″ пн. ш. 1°15′38″ зх. д. / 51.7555600000277778° пн. ш. 1.260560000028° зх. д.Координати: 51°45′20″ пн. ш. 1°15′38″ зх. д. / 51.7555600000277778° пн. ш. 1.260560000028° зх. д. | |
| Тип |
художня галерея[1] університетськийd[2] і музей |
| Назва на честь | Elias Ashmoled[3] |
| Статус спадщини | реєстрова будівля I ступеняd |
| Частина від | Університет Оксфорда[4], The Taylor Institute, The Ashmolean Museum, and 41 Beaumont Streetd і Gardens, Libraries and Museums of the University of Oxfordd[5] |
| Країна |
.svg){kind=small} Велика Британія[2] |
| Розташування |
.svg){kind=small} Велика Британія Оксфорд, Beaumont Street |
| Адреса | Beaumont Street, Oxford OX1 2PH[7] |
| Архітектор | Чарльз Роберт Кокерелл[3] і Rick Matherd[3] |
| Засновник | Elias Ashmoled[3] |
| Засновано | 1683 |
| Відкрито | 1685[1] |
| Фонд | 1 000 000[8] |
| Директор | Крістофер Браун (англ. Christopher Brown) |
| Сайт | ashmolean.org |
  Музей Ашмола (Велика Британія) | |
 | |
 Музей Ашмола у Вікісховищі | |
Засновник ред.
Засновником музею став англійський політичний діяч Еліас Ашмол[10], астролог, алхімік, колекціонер. Приватну бібліотеку та колекції Еліаса за заповітом отримав Оксфордський університет. Хоча відомо, що колекцію збирав товариш Ашмола — Джон Традескант (1608–1662) та батько Джона. Ці колекції і стануть ядром майбутнього університетського музею, який з часом було значно розширено та доповнено.
Організація музейного закладу припала на 1678 — 1683 роки. 1683 рік і вважають датою заснування музею. Таким чином музей Ашмола — один із найдавніших у Західній Європі. Музейні колекції відігравали значну роль у наукових дослідженнях через наявність наукових приладів (в музеї велика кількість астролябій та інших інструментів). Приклад Ашмола став прикладом для передачі сюди творів мистецтва, музичних інструментів, археологічних знахідок, приватних бібліотек.
Будівля ред.
Сучасну будівлю музею створив британський архітектор Чарльз Роберт Кокерелл (1788–1863) в стилі пізнього класицизму. Будівництво тривало у 1841–1845 рр.
У XIX ст. проведена реорганізація музейних збірок, які стали частинами чотирьох різних музейних закладів Оксфордського університету. В колишньому первісному музейному приміщенні нині — музей історії науки. У будівлі Кокерелла — сучасний музей мистецтва та археології.
Фонди ред.
Музей Ашмола невеликий за розмірами у порівнянні з амбітними імперськими музеями на кшталт Британського музею чи Музею Вікторії й Альберта. Але його мистецькі збірки мають в своєму складі низку надзвичайно коштовних експонатів значної наукової або мистецької вартості, серед яких:
- артефакти Стародавнього Єгипту
- артефакти античності
- музичні інструменти
- історичні наукові прилади
- малюнки уславлених художників
- картинна галерея
- медальєрне мистецтво
- збірка пам'яток середньовіччя і навіть діамант.
Галерея ред.
Шедеври графіки ред.
Колекція графіки музею має значну кількість шедеврів графічного мистецтва Західної Європи і через наявність творів відомих майстрів, і через їх високий мистецький рівень, і через розмаїття технік (штудії художників, ескізи до вітражів, портрети тощо).
-
Гравюра монограмміста Е. S., 1450 р. -
Ганс Гольбейн молодший, ескіз до вітражу з гербом Крістофа фон Еберштейна, 1522 р. -
Рафаель Санті, композиція для мадонни ді Пасадена, 1503 р. -
Малюнок Гуго ван дер Гуса, 1475 р. -
Малюнок Пізанелло -
Ієронімус Босх, малюнок -
Мікеланджело, малюнок до композиції зняття з хреста, 1555 р. -
Ганс Гольбейн молодший, молода англійка XVI ст. ( 1535 р. ?)
,_L.176.png)
Графічні портрети ред.
-
Автопортрет Берніні 1625 р. -
Рафаель Санті, автопортрет юнаком, 1499 р. -
-
Худ. Бургіньон, Томас Ховард, граф Арундел
Скарби живопису ред.
Серед переданих в картинну галерею творів — оригінали Тиціана, Рембрандта, Трофіма Біго, нідерландських майстрів Голландії XVII століття, французьких імпресіоністів, історичні портрети.
-
Тиціан, Джакомо Доріа, 1535 р. -
Фредерік Лейтон композиція з коханцями, 1868 р. -
Трофім Біго, лікар досліджує сечу -
Паоло Учелло, благовіщення -
-
-
Рубенс, пейзаж біля замку Стен, 1640 р. -
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б http://www.ashmolean.org/about/
- ↑ а б https://vocaleyes.co.uk/research/heritage-access-2022/benchmark/
- ↑ а б в г http://www.ashmolean.org/about/historyandfuture/
- ↑ http://www.ashmolean.org/
- ↑ https://www.glam.ox.ac.uk/home
- ↑ CONTACT — Ашмолеан музей.
- ↑ http://www.ashmolean.org/contact/
- ↑ Світлана Гаврилюк (16 серпня 2012). Поняття „музейна пам'ятка”: зародження та еволюція. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Диса К. Л. (2008). Альтернативний шлях до знань: Алхімія розенкрейцерів і виклики доби Просвітництва у XVII—XVIII ст (PDF). Наукові записки. 78: 52. Процитовано 6 січня 2013.
Посилання ред.
- Ashmolean Museum opens to public(англ.) (Перевірено 6 січня 2013)
- Virtual Tour of the Ashmolean Museum(англ.) (Перевірено 6 січня 2013)
- Park, Emma (9 листопада 2009). Ashes to Ashmolean. Oxonian Review of Books (англ.) . Процитовано 6 грудня 2013.
- Ashmolean Annual Report 1997–1998 Oxford University Gazette (9 December 1998)(англ.) (Перевірено 6 січня 2013)