Фосфобензен
Фосфобензен (IUPAC: фосфірин) — гетероциклічна сполука, аналог піридину з атомом фосфору в циклі.
| Фосфобензен | |
|---|---|
 |
 |
| Систематична назва | Фосфірин |
| Інші назви | Фосфобензен, фосфобензол |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 289-68-9 |
| PubChem | 123046 |
| Назва MeSH | Phosphinine |
| SMILES | C1=CC=PC=C1 |
| InChI | 1/C5H5P/c1-2-4-6-5-3-1/h1-5H |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C5H5P |
| Молярна маса | 96,07 г/моль |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Фосфобензен — безбарвна рідина, відносно стійка на повітрі.
Історія відкриття ред.
Першим з похідних фосфобензену був синтезований 2,4,6-трифенілфосфорин. У 1966 році Gottfried Märkl отримав цю сполуку реакцією відповідної солі пірилію із синтетичним аналогом фосфіну (P(CH2OH)3 чи P(SiMe3)3)[1].
Незаміщений фосфобензен було отримано в 1971 році[2].
Структура та властивості ред.
Картина дифракції електронів вказує, що фосфобензен — планарна молекула з високим ступенем ароматичності (88 % від ароматичності бензену). Високий ступінь ароматичності, найімовірніше, є результатом відносно близьких електронегативностей фосфору (2,1) та карбону (2,5). Довжина зв'язків P-C 0,173 нм, а С-С зв'язки мають довжину близько 0,140 нм[3].
Хоч фосфобензен та піридин й схожі структурно, фосфобензен є набагато менш основним pKa C5H5PH+ становить −16,1, а для C5H5NH+ вона рівна 5,2[4]. Метиллітій реагує з фосфобензеном по атому фосфору, на противагу реакції по позиції 2 піридинового ядра[5].
Фосфобензен вступає в типові реакції електрофільного заміщення ароматичних гетероциклів: бромування, ацилювання і подібні.
Координаційна хімія ред.
Фосфобензен може виступати як P-донорний ліганд у комплексах металів, у тому числі відомо комплекси дифосфоаналогів біпіридину. Фосфобензен також може утворювати п-комплекси, зокрема V(η6-C5H5P)2[4].
Примітки ред.
- ↑ G. Märkl, 2,4,6-Triphenylphosphabenzol in Angewandte Chemie 78, 907—908 (1966) [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Ashe, A. J. (1971). Phosphabenzene and Arsabenzene. Journal of the American Chemical Society. 93 (13): 3293—3295. doi:10.1021/ja00742a038.
- ↑ László Nyulászi «Aromaticity of Phosphorus Heterocycles» Chem.
- ↑ а б François Mathey «Phosphorus Heterocycles» in Modern Heterocyclic Chemistry, First Edition, edited by Julio Alvarez-Builla, Juan Jose Vaquero, José Barluenga, Wiley-VCH, Weinheim, 2011. DOI:10.1002/9783527637737.ch23.
- ↑ Ashe III, Arthur J.; Smith, Timothy W. «The reaction of phosphabenzene, arsabenzene and stibabenzene with methyllithium.»