Теорема Ейзенштейна — результат у геометричній арифметиці, доведений німецьким математиком Готлобом Ейзенштейном[1] :

Згідно твердження теореми якщо формальний степеневий ряд є алгебричною функцією, тобто задовольняє рівняння P(X, y) = 0 для деякого ненульового многочлена P(X, Y) коефіцієнти якого є алгебричними числами то існує ненульове ціле число A, таке що для всіх n > 0, число Anan є алгебричним цілим числом.

Зокрема якщо коефіцієнти an є раціональними, то Anan є цілими числами [2], тому прості дільники знаменників усіх чисел an належать скінченній множині простих дільників числа A. Наслідком цього зокрема є трансцендентність, наприклад, логарифмічної і експоненційної функцій.

Приклад ред.

Для будь-якого цілого числа p > 0,

 

де додатні числа Cp,n, узагальнюють числа Каталана Cn (що є частковим випадком для p = 2). Оскільки функція   є алгебричною (є коренем рівняння  ), то має існувати число A в твердженні теореми. Таким числом очевидно є, наприклад,  . Дійсно  

Генератриса чисел Cp,n є рівною,

 

Для чисел Cp,n виконується рівність і рекурентні співвідношення

 

Доведення ред.

Нехай N позначає степінь змінної Y у многочлені P(X, Y). Існують многочлени Pj(X, Y) (коефіцієнти яких є алгебричними числами) для яких

 

Згідно гіпотези, P(X, y) = 0. Без втрати загальності можна припустити, P1(X, y) ≠ 0 — в іншому випадку P(X, Y) можна замінити на P1(X, Y), що є ненульовою і для якої степінь змінної Y є < N.

Нехай m є нормуванням P1(X, y), тобто найменшим індексом k для якого коефіцієнт Xk у цьому формальному степеневому ряді є не рівним нулю. Можна записати:

 

Згідно гіпотези тереми, усі an є алгебричними числами, твердження достатньо довести для v. Маємо

 

Згідно вибору m, многочлен P1(X, u)Xm+1 ділиться на X2m+1 але не на X2m+2. Оскільки сума є рівною нулю, то і P0(X, u) ділиться на X2m+1 і поділивши на цю степінь отримаємо

 

Коефіцієнти многочленів Qj є алгебричними числами. Помноживши на деяке ціле число можна вважати, що всі ці числа є алгебричними цілими, як і число A. Рекурентно можна довести це ж і для Anbn для n ≥ 1. Розглянувши коефіцієнти при степенях n у рівності

 

отримаємо, що  є лінійною комбінацією з коефіцієнтами, що є алгебричними цілими виразів виду

 

Кожен такий доданок помножений на  є згідно припущення індукції алгебричним цілим і тому їх сума є алгебричним цілим.

Примітки ред.

  1. G. Eisenstein (1852), Uber eine allgemeine Eigenschaft der Reihen-Entwicklungen aller algebraischen Funktionen, Bericht Konigl. Preuß Akad. d. Wiss. zu Berlin (нім.): 411-444
  2. J. W. S. Cassels (1986), Local Fields (англ.), Cambridge University Press, с. 28-30

Література ред.