Вікіпедія

Теліпський Руслан Юрійович

Русла́н Ю́рійович Телі́пський (нар. 30 січня 1981(19810130), Луцьк) — український громадський діяч, шевченкознавець, країнознавець, мандрівник, фотограф-монументаліст, пам'яткознавець, волонтер.

Руслан Юрійович Теліпський
Руслан Теліпський провадить виставку своїх фоторобіт. Грудень 2009.
Народився 30 січня 1981(1981-01-30) (43 роки)
Луцьк, Українська РСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Національність українець
Місце проживання Луцьк
Діяльність громадський діяч, шевченкознавець, мандрівник, фотограф, волонтер
Відомий завдяки Фотографії понад 1750 пам'ятників Шевченку, зроблені на місці — в Україні й більш як 35 країнах світу
Alma mater Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки
Учасник Війна на сході України і Російсько-українська війна (з 2014)
Партія позапартійний
Нагороди
Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За гуманітарну участь в антитерористичній операції»
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сприяння Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Біографічні дані ред.

Руслан Теліпський народився в робітничій сім'ї. Змалку виховувався в патріотичному дусі. З 1987-го по 1990 рік він навчався в Луцькій середній школі № 4, а далі — в Луцькій середній школі № 17, яку закінчив 1998 року з золотою медаллю. Закінчив також музичну студію при Луцькому палаці учнівської молоді (клас фортепіано, 1989–1996). У 1998-му Руслан Теліпський вступив на факультет міжнародних відносин Волинського державного університету імені Лесі Українки (Луцьк), випускником якого став у 2003-му, діставши диплом з відзнакою й набувши спеціальність «референт-перекладач і країнознавець». 2005 року здобув післядипломну освіту на підприємницько-товарознавчому факультеті Гдинської морської академії (Польща) за спеціальністю «Туризм і готельний бізнес». З 2007 року засновник власного мистецького проекту «Монументальна Шевченкіана».  У 2008 році створив культурно-патріотичний проект з пішого паломництва до Чернечої гори «Тарасів дороговказ». У 2012 році заснував і очолив громадську організацію «Так Треба». З 2015 року співзасновник волонтерського руху для допомоги бійцям АТО і сім'ям загиблих героїв під назвою «Меценати для солдата» (МдС)[1][2]. З 2016 року заснував благодійний проект для підтримки дітей полеглих і померлих бійців «Діти Небесного Легіону». Одружений. Проживає в Луцьку.

Теліпський Руслан Юрійович
у соціальних мережах
  Теліпський Руслан Юрійович на сайті Facebook
  Теліпський Руслан Юрійович на сайті YouTube

Волонтерська діяльність ред.

У січні 2015 року Руслан Теліпський спільно з Неонілою Головатською заснували на Волині незалежний волонтерський рух «Меценати для солдата» (МдС), а через 2 роки Руслан очолив дану спільноту однодумців одноосібно.

Докладніше: Меценати для солдата

Рух має на меті різнобічну підтримку бійців АТО — передусім моральну, психологічну та почасти фінансову. З допомогою підприємців активісти урізноманітнюють дозвілля бійців, сприяють їхній психологічній реабілітації і швидкій соціальній адаптації в тилу, а також допомагають знизити їхні фінансові витрати. Рух реалізував багато проектів та акцій. Цільова підтримка подається родинам загиблих героїв, пораненим, дітям бійців та демобілізованим солдатам. Про те, чому треба допомагати бійцям у рамках проекту «МдС» і взагалі для чого потрібно долучатися до волонтерських спільнот говорив у багатьох інтерв'ю Руслан Теліпський[3][4][5]:

Це найменше, що ми можемо зробити для наших героїв, які ще вчора зі зброєю в руках захищали нашу з вами свободу, а сьогодні повертаються додому, в мирне середовище. В них можуть виникнути проблеми через низький поріг терпимості чи загострене чуття справедливості. Хлопцям треба постійно відволікатися від страшних спогадів про втрати побратимів — і саме нашою щирою увагою та символічною турботою ми зможемо хоч трішки залікувати душевні рани. Згадаймо, скількох воїнів-«афганців» свого часу покинуло напризволяще суспільство й скільком так і не вдалося знайти себе в мирному житті. Тому треба допомагати нашим бійцям повертатися до мирного життя, щоб війна не відбивалася на їхніх родинах, на їхніх дітях. І головне завдання нашого руху МдС — не залишати хлопців наодинці з цими проблемами. Інколи достатньо просто бачитися з цими людьми й знаходити правильні слова підтримки. Варто усвідомити, що, спільно підставляючи їм плече, ми справді можемо врятувати не тільки чиєсь життя зокрема, але й долучитися до кращої долі нашої країни в цілому.

Творча діяльність ред.

Ще в підлітковому віці Руслан Теліпський мав три найбільші захоплення: творчість Тараса Шевченка, фотографія і туризм. Буваючи в різних містах і селах, неодмінно відвідував пам'ятники Кобзареві й фотографував їх. З часом ці три захоплення набрали конкретики, й постало четверте — пам'ятникологія, підрозділ пам'яткознавства. Руслан зосередився на її напрямку й галузі — шевченкіані та еквестріанізмі (науці про кінні монументи і їх походження). З кінця 1990-х самодостатньою метою його подорожей стали Шевченкові монументи, погруддя та меморіальні таблиці.

За роки, що відтоді минули, Теліпський фотографував скульптурні об'єкти у всіх областях України й у більш як п'ятдесяти країнах світу. У понад тридцяти з них до числа цих об'єктів належали пам'ятники Кобзарю. В Руслановій шевченкіані налічується поза 1300 цих сфотографованих пам'яток. Загалом же він зібрав відомості про більш ніж 10 000 зразків світової монументалістики. З 2013 року почав роботу над книжкою «Монументальна Шевченкіана Руслана Теліпського» і відклав до завершення російсько-української війни.

Автор світлин для путівника «Луцьк. Прогулянки містом», виданого у 2008-му українською, англійською й польською мовами. Він член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, Українського геральдичного товариства[6], почесний член літературного осередку «Золота троянда» у Хмільнику[7].

У 2013 році був обраний до складу журі[8] української частини наймасштабнішого фотоконкурсу світу «Вікі любить пам'ятки», де учасники фотографують історичні пам'ятки і об'єкти культурної спадщини у своєму регіоні і завантажують їх на Вікісховище для ілюстрації будь-яких подальших проектів фонду Wikimedia (таких, як Вікіпедія, Вікіпідручник тощо). Метою заходу є висвітлення культурно-історичної спадщини країн-учасниць[9].

В 2014 році розпочав випуск поштових листівок під назвою «Героїка Армії Української Народної Республіки» в рамках співпраці з благодійним патріотичним фондом «Героїка», який відомий завдяки своїй діяльності з популяризації історії боротьби за незалежність, зокрема відновленням українських військових поховань[10][11].

В 2015 році, повернувшись із зони АТО, випустив серію з чотирьох поштівок під назвою «СЛАВА ВОЇНАМ АТО!!!» в рамках волонтерського проекту «МдС» для підтримки бійців-учасників бойових дій на сході[12].

В 2016 році організував благодійну виставку-продаж своїх авторських світлин з численних мандр під назвою «50 сторінок атласу» на потреби воїнів АТО та членів їх сімей[13][14][15].

Шевченкіана ред.

Маючи великий обсяг зібраного матеріалу, 2007 року Руслан Теліпський почав улаштовувати фотовиставки, які супроводжував доповідями про історію, передумови створення різних монументів Шевченку та їх мистецькі особливості. Загалом він провів понад п'ятдесят персональних фотовиставок, мультимедійних презентацій і лекцій в Україні та за кордоном («Монументальна Шевченкіана», «Пам'ятники Тарасові Шевченку у світі, їх роль і значення у формуванні позитивного іміджу України», «Козацькими стежками», «Леся Українка у пам'ятниках», «Українські пам'ятники в Канаді», «Кінні пам'ятники вершникам»).

У 2008 році на День Незалежності Руслан Теліпський приготував і провів біля пам'ятника Кобзареві в Луцьку спільне читання Шевченкового «Заповіту» різними мовами. Учасники XI міжнародного фестивалю «Поліське літо з фольклором» задекламували цей вірш українською, арабською, польською, французькою, італійською, російською, чеською, іспанською та їдишем.

Цього ж року Теліпський започаткував патріотичний проект Тарасів дороговказ — піше паломництво до Чернечої гори місцями перебування Шевченка та встановлення численних пам'ятників поету. Цей проект популяризував українську мову, історію і культуру; відновлення духовних вартостей народу, відродження національної свідомості та мотивував молодь до сумлінного навчання і залучення до державотворчих процесів. За 34 дні — з 24 серпня по 26 вересня — Руслан і його однодумці пройшли понад тисячу кілометрів дев'ятьма областями України від Луцька до Канева[16].

Докладніше: Тарасів дороговказ

У 2009 році він видав набір із 24 фотомонтажних поштівок із серії «Монументальна шевченкіана».

У 2014 році вступив до аспірантури при Східноєвропейському національному університеті імені Лесі Українки рідного факультету міжнародних відносин на спеціальність «Економічна і соціальна географія» (11.00.02).  Для здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук була затверджена дисертація на тему: «Просторові особливості поширення монументальної Шевченкіани у світі», проте у зв'язку з подіями на сході країни сконцентрувався виключно на волонтерстві, і у 2017 році остаточно полишив навчання.

Починаючи від 2007 року, коли Руслана попросили друзі зробити фотовиставку у рідному Луцьку та розповісти про Кобзаря, провів понад 100 різноманітних заходів (в рамках проектів «Монументальна Шевченкіана» та «Тарасів дороговказ»). Під час лекцій, виставок і публічних виступів біля тарасових пам'ятників Теліпський постійно підкреслює сутність шевченківського феномену, знайомить з великою монументальною спадщиною, а також стверджує, що Тарас Шевченко є духовним батьком нескореного Українського народу і об'єднує націю[17].

Перелік населених пунктів (за областями), де відбувались виступи чи мистецькі акції Руслана Теліпського на шевченківську тематику:

Вінницька: Хмільник, с. Кропивна; Волинська: Луцьк, Берестечко, с. Жидичин, с. Підгайці; Донецька: Слов'янськ, Лиман;Житомирська: Бердичів; Запорізька: Мелітополь; Івано-Франківська: Снятин; Київська: Київ, Сквира, Біла Церква, Тараща, с. Медвин; Луганська: Сватове; Львівська: Львів, Броди, Стрий, Ходорів, Жидачів, с. Волиця, с. Козьова; Полтавська: Гадяч, с. Мартинівка, Лохвиця, Пирятин, Гребінка; Рівненська: Рівне, Радивилів, Дубно; Сумська: Охтирка; Тернопільська: Тернопіль, Великі Бірки; Харківська: Харків, Куп'янськ, Шевченкове, Малинівка, Пересічне, Богодухів; Хмельницька: Хмельницький, Волочиськ, Чорний Острів, Стара Синява, с. Пасічна; Черкаська: Черкаси, c.Шелепухи, Канів, с. Михайлівка, с. Гельмязів; Чернігівська: Варва.

Міжнародна Шевченкіана ред.

Руслан Теліпський належав до членів комітетів зі спорудження пам'ятників Кобзарю за кордоном. У 2009 році під патронатом посольства України в Канаді, спільно з Конґресом Українців Канади та іншими українськими канадськими громадськими організаціями здійснив 12 доброчинних фотовиставок по всій Канаді та видав ексклюзивну серію з 24 поштівок, долучившись до зібрання коштів на встановлення пам'ятника в Оттаві. У 2012 році в Загребі провів розмову з представником української діаспори в Хорватії Борисом Гралюком та схилив до думки розпочати спорудження пам'ятника Шевченка у хорватській столиці. У цьому ж році видав вісім листівок — на фінансування побудови пам'ятника в Ризі, а в 2013 році спільно з Конґресом українців Латвії провів у цій країні 3 доброчинні фотовиставки, щоб допомогти зібрати кошти на проект встановлення монумента Кобзарю.

У 2019 році на пропозицію Посольства України в Чехії, яке ініціювало фотоконкурс «сфотографуйся з Шевченком», Руслан Теліпський обирав переможця. Необхідно було зробити фото або селфі біля пам'ятника Тарасу Шевченку чи іншого його зображення і переслати посольству. Перемогу розділили учні Суботньої української школи «Ерудит» та Українського культурно-освітнього центру «Крок» м. Прага[18][19].

За весь час громадської та культурної діяльності Руслана Теліпського його фотовиставки та лекції на шевченкову тематику були організовані за допомогою СКУ, українською місцевою діаспорою та вітчизняним МЗС у понад 25 країнах світу:

Австралія (2016: Брисбен, Лідкомб, Сідней, Джилонг, Нобл Парк, Ессендон)[20][21][22].

Австрія (2019: Відень)[23].

Аргентина (2014: Буенос-Айрес, Авельянеда, Апостолес[24], Лас-Бреньяс[25], Обера[26][27])[28].

Бельгія (2014: Брюссель)[29].

Білорусь — 2 (2009: Мінськ; 2010: Брест)[30][31].

Бразилія (2014: Прудентополіс, Іраті).

Греція — 2 (2012: Афіни, Пірей[32]; 2018: Афіни, Патри[33][34]).

Данія (2019: Копенгаген)[35].

Естонія (2015: Таллінн)[36].

Ісландія (2019: Рейк'явік[37][відсутнє в джерелі]).

Іспанія (2015: Мадрид[38], Уельва, Севілья, Малага, Валенсія, Барселона).

Італія — 2 (2014: Рим[39][40], Неаполь[41]; 2018: Казерта).

Канада (2009: Оттава, Чертсі, Монреаль, Торонто, Садбері, Тандер-Бей, Кенора, Вінніпег, Портедж-ла-Прері, Дофін, Едмонтон (село Україна), Саскатун)[42].

Китай (2016: Пекін)[43][44].

Латвія (2014: Рига, Єлгава[45], Єкабпілс)[46][47].

Молдова (2018: Кишинів[48], Бєльці).

Нідерланди (2014: Гаага)[49].

Німеччина (2019: Гамбург, Ганновер).

Норвегія (2019: Осло)[50][51].

Парагвай (2014: Енкарнасьйон)[28].

Польща — 2 (2010: Перемишль[52]; 2019: Варшава[53][54]).

Португалія — 2 (2014: Лісабон[55]; 2019: Лісабон[56][57], Віла-Нова-де-Гайя[58]).

Сербія (2012: Новий Сад)[59][60].

Угорщина (2014: Веспрем)[61].

Франція — 2 (2014: Париж, Шалетт-сюр-Луен; 2019: Страсбург[62]).

Чехія (2019: Прага)[63][64].

Швейцарія (2019: Берн[65], Цюрих).

Швеція — 2 (2011: Стокгольм, Мальме, Гетеборг; 2014: Стокгольм).

Відзнаки й нагороди ред.

 
Нагорода від СКУ.
  • 2015 рік: «За значний внесок у популяризацію творчої спадщини та вшанування Тараса Шевченка за межами України» Руслан Теліпський удостоївся найвищою нагородою Світового Конґресу Українців — ювілейною відзнакою СКУ «200 років з дня народження Тараса Шевченка», яка була встановлена з нагоди ювілею Кобзаря у 2014 році. На адресу Комісії надійшло понад 90 подань із різних країн світу. Лауреатами стали відомі письменники, художники, громадські діячі, скульптори, архітектори з сімнадцяти країн світу. Вручення ювілейних відзнак (медалей) відбулося під час офіційної частини Річних загальних зборів СКУ 11 вересня 2015 року в залі Інституту Сервантеса в Мадриді[66].

У цьому ж році потрапив до підсумкового рейтингу громадської номінації «Довіра громади Волині — 2015 р.», який організувала і озвучила 30 грудня 2015 року ініціативна група з трьох організацій — ВОГО «Волинський прес-клуб», ВОГО «Гендерний центр», ГО «Інститут волонтерства та громадської співпраці», отримавши один з найбільших рівнів публічної довіри на Волині[67].

  • 2017 рік: Під час ІІ з'їзду дітей і вдів полеглих бійців під назвою «Родинне коло Небесного Легіону», що організовував волонтерський рух «Меценати для солдата» (МдС) і проходив у Луцьку 29 квітня 2017 року у приміщенні місцевого базового медичного коледжу, був нагороджений як керівник МдС медаллю «За гідність і патріотизм» від "Всеукраїнського об'єднання «Країна», за представленням керівника  ГО «Військові капелани Волині» протоієрея УПЦ КП Михайла Бучака[68].

Цього ж року став лауреатом премії «Людина Року-2017. Волинь» у номінації «Волонтер року». В рамках загальнонаціональної програми «Люди XXI століття» і обраної теми «Творимо історію сьогодні» 15 грудня 2017 року у Луцьку на сцені Волинського обласного академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка відбулося нагородження людей, які творили сучасне та майбутнє області: громадські діячі, захисники АТО, діячі культури, бізнесмени та волонтери[69][70].

Мандри ред.

Руслан Теліпський відвідав понад шістдесят країн світу. Ще студентом побував у всіх обласних центрах України а також у Сімферополі та Севастополі. З середини 2000-х вже почались тривалі мандри за кордоном, переважно автостопом та дешевим транспортним сполученням і завжди наодинці. З цих виправ варто виділити найбільш значимі маршрути під умовними назвами:

2005 рік: «Мис Кабу да Рока» (місяць мандрів поспіль, 9 країн) — мандрівка до мису, який є найзахіднішою точкою Євразійського континенту. Це перша свідома подорож на такий довгий термін і велику кількість країн.

2007 рік: «Чорноморське коло» (місяць мандрів поспіль, 7 країн). Маршрут пролягав країнами навколо акваторії Чорного моря + Вірменія та Азербайджан.

2009 рік: «Канадіана» (два місяці мандрів поспіль). Подорож південною Канадою з заходу країни на схід. Понад 20 міст і загальна протяжність маршруту — понад 5000 км в одну сторону.

2012 рік: «Євровояж-1» (2 місяці мандрів поспіль, 21 країна). Початок втілення планів відвідати всі країни Європи, незалежно від їх розміру.

2014 рік: «Євровояж-2» + «Латинська Америка» (три місяці мандрів поспіль, 14 країн). Продовження «Євровояжу» під час подорожей двома континентами.

2015 рік: «Євровояж-3» (2 місяці мандрів поспіль, 15 країн). Закінчення проміжного етапу: побував у всіх незалежних державах континентальної Європи. Остання країна на материку — Монако. Залишилося відвідати чотири острівні країни: Ірландію, Ісландію, Кіпр та Мальту.

2016 рік: «АвстрАзія» (50 днів мандрів поспіль, 10 країн). Подорож Австралією і Океанією а також країнами Азії[20].

Громадська діяльність ред.

2012 року Руслан Теліпський заснував і став головою громадської організації «Так Треба», діяльність якої відповідає усім засадам законності, добровільності, рівноправності, а також здійснення її членами своїх прав і свобод, задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

В 2015 році була започаткована співпраця з Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД). В Луцьку спільними зусиллями організовано ряд заходів:

- регіональний круглий стіл «Національний діалог: долаючи минуле, переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє» в рамках проекту "Започаткування Національного діалогу в Україні[74][75].

- регіональна громадська зустріч «Створення Народної Конституції України»[76][77].

Поштівки із серії «Монументальна шевченкіана» ред.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Меценати для Солдата - відверто про проект, 5 вересня 2015
  2. ↑ Програма "Схід і Захід разом"! Про проект "Меценати для солдата", 27 січня 2016
  3. ↑ «Під градом змін» з Русланом Теліпським. № 17, Ч-1: «Волонтерство в Україні та за кордоном». Відео - "Громадське.Волинь". Процитовано 10 грудня 2015.
  4. ↑ Руслан Теліпський: «Це найменше, що ми можемо зробити для наших героїв» | Видання «Україна Молода». Процитовано 21 липня 2015.
  5. ↑ Руслан Теліпський: “Маємо за честь допомогти солдату. Бо сам він ніколи нічого не попросить” | ВОЛИНСЬКА ПРАВДА. Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 5 липня 2015.
  6. ↑ Список членів Українського геральдичного товариства
  7. ↑ Хмільник - офіційний сайт міста :: Зустріч із молодим сподвижником із Волині Русланом Теліпським. hmilnyk.osp-ua.info. Процитовано 1 січня 2016.
  8. ↑ Проект: Вікі любить пам'ятки 2013.
  9. ↑ Матеріал з Вікіновин — вільних новин. (9 листопада 2013). Десятку найкращих фото пам'яток України обрано!.
  10. ↑ У Луцьку виготовляють листівки, присвячені УНР. ВолиньPost. Процитовано 11 січня 2014.
  11. ↑ Листівки УНР виготовлять у Луцьку | Слово Волині. 11 січня 2014. Архів оригіналу за 21 серпня 2016.
  12. ↑ Луцькі волонтери продають благодійні листівки. Громадське.Волинь. Процитовано 21 січня 2016.
  13. ↑ Презентували «50 сторінок атласу» Руслана Теліпського - Район Луцьк. Процитовано 1 лютого 2016.
  14. ↑ Фотовиставка Руслана Теліпського «50 сторінок атласу». Відео - "Громадське. Волинь". Процитовано 1 лютого 2016.
  15. ↑ Виставка Р.Теліпського «50 сторінок атласу». Відео - "Волинське ТБ", 1 лютого 2016
  16. ↑ Відеосюжети «Тарасового дороговказу»
  17. ↑ «Сьогодні єдина постать, яка не роз’єднує націю, — це Шевченко». "Україна молода". 18 квітня 2013.
  18. ↑ Цензор.НЕТ. Діти читали вірші Шевченка на площі столиці Чехії. ВІДЕО. Цензор.НЕТ (укр.). Процитовано 9 березня 2019.
  19. ↑ Підсумки фотоконкурсу "Сфотографуйся з Шевченком". www.facebook.com (укр.). Embassy of Ukraine in Prague / Velvyslanectví Ukrajiny v Praze. Процитовано 15 березня 2019.
  20. ↑ а б Більшість опитаних мною австралійців вважають, що в Україні засилля російської мови, - Руслан Теліпський. 4 червня 2016.
  21. ↑ RUSLAN TELIPSKYI ABOUT THE MONUMENTAL SHEVCHENKIANA, UKRAINIANS AROUND THE WORLD AND THE WAR AND VOLUNTEERISM IN UKRAINE. SBS Your Language. Процитовано 26 травня 2016.
  22. ↑ Photo Exhibitions in Sydney (7 травня 2016), Monumental Shevchenkiana by Ruslan Telipskyi in Sydney
  23. ↑ У Відні презентували "Монументальну Шевченкіану". www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 18 березня 2019.
  24. ↑ El domingo se inaugura la muestra fotográfica internacional “Monumental Schevchenkiana” en Apóstoles. www.cablenortetv.com.ar. Архів оригіналу за 12 жовтня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
  25. ↑ El fotógrafo ucraniano Ruslan Telipskyi visitó Las Breñas. | Cordial — Noticias en las Breñas. www.radiocordial.com.ar. Процитовано 1 січня 2016.
  26. ↑ Oberá: Inauguraron “Monumental Shevchenkiana”, muestra de un fotógrafo ucraniano. MisionesOnline. Процитовано 2 січня 2016.
  27. ↑ Монументальна Шевченкіана в м. Обера (Аргентина) - 2014, процитовано 1 січня 2016
  28. ↑ а б CRÓNICA DE LA VISITA DE RUSLAN TELIPSKYI A LA ARGENTINA. Representación Central Ucrania. Процитовано 1 січня 2016.
  29. ↑ ТОВАРИСТВО УКРАЇНЦІВ БЕЛЬГІЇ ПРОВОДИТЬ ЗУСТРІЧ З ЦІКАВОЮ ЛЮДИНОЮ РУСЛАНОМ ТЕЛІПСЬКИМ - Оголошення - Посольство України в Королівстві Бельгія та Великому Герцогстві Люксембург (за сумісництвом). belgium.mfa.gov.ua. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  30. ↑ Украинский патриций | Газета «Минский курьер». mk.by. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
  31. ↑ Фотовыставка украинского фотографа Руслана Телипского (с 18 декабря). afisha.sb.by. Процитовано 1 січня 2016.[недоступне посилання з липня 2019]
  32. ↑ МОЛОДЬ В ДІЇ!!! | Українсько-Грецька Думка. ukrgrdumka.gr. Процитовано 1 січня 2016.
  33. ↑ Презентація Мистецького проекту Руслана Теліпського «Монументальна Шевченкіана» в Греції. Архів оригіналу за 7 лютого 2019.
  34. ↑ Руслан Теліпський і його «Монументальна Шевченкіана» в Греції. Українсько-Грецька Думка (амер.). Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 8 жовтня 2018.
  35. ↑ Association af Ukrainerne i Danmark/ Асоціація Українців Данії. www.facebook.com (укр.). Процитовано 9 березня 2019.
  36. ↑ Монументальна шевченкіана Руслана Теліпського – Heyevent.com. heyevent.com. Процитовано 2 січня 2016.
  37. ↑ Félag Úkraínumanna á Íslandi. Facebook (укр.). Процитовано 8 квітня 2019.
  38. ↑ Цікаве та незвідане – поряд / «МОНУМЕНТАЛЬНА ШЕВЧЕНКІАНА» В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ РУСЛАНА ТЕЛІПСЬКОГО | Українці в Іспанії. ucranianosenmadrid.com. Процитовано 1 січня 2016.
  39. ↑ У Римі презентували фото та історії монументів Шевченку. vidia.org. Процитовано 2 січня 2016.
  40. ↑ Священика УГКЦ нагороджено медаллю Української всесвітньої координаційної ради. news.ugcc.ua. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 2 січня 2016.
  41. ↑ Фотоекспозиція «Монументальна Шевченкіана» мандрувала Італією. Gazeta Ukrainska. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 2 січня 2016.
  42. ↑ Press Office of the Embassy of Ukraine in Canada Division de la Presse d’Ambassade d’Ukraine au Canada 22 червня 2009 року №35 Проект «Монументальна Шевченкіана». ua.convdocs.org. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 1 січня 2016.
  43. ↑ Візит до Пекіна відомого шевченкознавця Р.Теліпського - Новини закордонних дипустанов України - МЗС України. mfa.gov.ua. Процитовано 9 квітня 2016.
  44. ↑ Автор проекту «Монументальна Шевченкіана» Р. Теліпський завітав до «Українського дому» в Пекіні. Процитовано 11 квітня 2016.
  45. ↑ novaja.lv  - Портал  - События. www.novaja.lv. Процитовано 1 січня 2016.
  46. ↑ «Монументальна Шевченкіана» у Латвії | Об'єднання українських товариств Латвії. ukrlatvian.lv. Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 1 січня 2016.
  47. ↑ Конґрес українців Латвії - Шевченко - 200. www.ukrkongress.lv. Архів оригіналу за 26 липня 2021. Процитовано 2 січня 2016.
  48. ↑ Svitanok Moldova, "Світанок", серія 04, процитовано 6 лютого 2019
  49. ↑ Відбулася мультимедійна презентація та фотовиставка Руслана Теліпського «Пам’ятники Т.Г.Шевченку в Україні та світі» - Новини Посольства. netherlands.mfa.gov.ua. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 1 січня 2016.
  50. ↑ Українська громада в Норвегії Den ukrainske forening i Norge. Монументальна Шевченкіана в Осло. www.facebook.com. Процитовано 10 березня 2019.
  51. ↑ Презентація «Монументальна Шевченкіана» в Посольстві України в Норвегії. 11 березня 2019.
  52. ↑ Теліпський про пам'ятники Т.Шевченку, процитовано 1 січня 2016
  53. ↑ Лекція-презентація «Монументальна Шевченкіана». Український дім у Варшаві (pl-PL) . 31 березня 2019. Архів оригіналу за 30 квітня 2019. Процитовано 30 квітня 2019.
  54. ↑ Ukraiński Dom W Warszawie / Fundacja Nasz Wybór. www.facebook.com (укр.). Процитовано 3 квітня 2019.
  55. ↑ У Лісабоні увічнюють Шевченка. Український тижневик Міст. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 січня 2016.
  56. ↑ Павло Садоха. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 квітня 2019.
  57. ↑ Павло Садоха. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 квітня 2019.
  58. ↑ Павло Садоха. www.facebook.com (укр.). Процитовано 26 квітня 2019.
  59. ↑ Рідне Слово. www.ridneslovo.co.rs. Процитовано 1 січня 2016.
  60. ↑ Рідне Слово. www.ridneslovo.co.rs. Процитовано 1 січня 2016.
  61. ↑ ГРОМАДА - часопис українців Угорщини. www.hromada.hu. Процитовано 1 січня 2016.
  62. ↑ Постійне представництво України при Раді Європи. www.facebook.com (укр.). 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
  63. ↑ MarharytaUEP. “Монументальна Шевченкіана” у Празі. Ukrainian European Perspective (укр.). Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 15 березня 2019.
  64. ↑ Відкриття фотовиставки "Монументальна Шевченкіана". www.facebook.com (укр.). Процитовано 15 березня 2019. {{cite web}}: |first= з пропущеним |last= (довідка)
  65. ↑ Посольство України в Швейцарії. www.facebook.com (укр.). 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
  66. ↑ UWC Awards. www.ukrainianworldcongress.org. Архів оригіналу за 5 січня 2016. Процитовано 1 січня 2016.
  67. ↑ ТОП-10 волинян, яким довіряють. Волинське Агентство Розслідувань. 30 грудня 2015.
  68. ↑ Руслана Теліпського нагородили медаллю «За гідність і патріотизм». Волинські новини. 30 квітня 2017.
  69. ↑ Як у Луцьку обирали «Людей року». Волинь24. 16 грудня 2017.
  70. ↑ Хто вони – «Люди Року-2017». Волинська правда (укр.). 17 грудня 2017.[недоступне посилання з жовтня 2019]
  71. ↑ 12 Канал, Свято для рідних "Небесного легіону", процитовано 17 грудня 2018
  72. ↑ Олександр Савченко зустрівся з родинами загиблих Героїв АТО. voladm.gov.ua. 16 грудня 2018.
  73. ↑ Савченко роздав діткам загиблих АТОвців солодкі подарунки. Перший канал соціальних новин. 16 грудня 2018.
  74. ↑ Активна громадськість Волині обговорила питання Національного діалогу.
  75. ↑ Ініціювання в Луцьку Національного діалогу в Україні.
  76. ↑ Закликають долучитися до створення Народної Конституції - Район Луцьк. lutsk.rayon.in.ua. Процитовано 2 січня 2016.
  77. ↑ Створення в Луцьку Народної Конституції України.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Теліпський_Руслан_Юрійович&oldid=42374072