Тайфунник чорний
| Тайфунник чорний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterodroma atrata Mathews, 1912 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Procellaria atrata Pterodroma arminjoniana atrata Pterodroma heraldica atrata | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник чорний[2] (Pterodroma atrata) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[3]. Мешкає на сході Тихого океану. Раніше вважався конспецифічним з тринідадським тайфунником і тайфунником-провісником.
Опис ред.
Тринідадський тайфунник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 36 см. Забарвлення рівномірно сірувато-коричневе, нижня частина тіла світліша. Пера на обличчя, лобі і підборіддя мають світлі, сірі кінчики, через що обличчя здається дещо плямистим. Нижні покривні пера крил мають світлі краї. біля основи махових пер у них сріблясто-біла пляма. Дзьоб чорний, лапи рожеві, на кінці чорні.
Поширення і екологія ред.
Чорні тайфунники гніздяться лише на невеликому, безлюдному острові Гендерсон в групі островів Піткерн[4]. Можливо, раніше вони гніздилися також на самому острові Піктерн[en] та на острові Дюсі, однак були там знищені. Також чорні тайфунники можуть гніздитися на Маркізьких островах та на островах Гамб'є у Французькій Полінезії, однак доказів цього бракує. Під час негніздого періоду птахи спостерігалися поблизу острова Пасхи.
Чорні тайфунники ведуть пелагічний спосіб життя, живляться кальмарами, рибою і ракоподібними. Вони гніздяться на плато, порослому густим лісом, ближче до океану, ніж тайфунники-провісники.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, становим на 2015 рік популяція чорних тайфунників становила приблизно 19987 гніздових пар. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих малих пацюків.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pterodroma arminjoniana: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
- ↑ Pterodroma atrata у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.
- ↑ Graves GR (1992). The endemic land birds of Henderson Island, Southeastern Polynesia: Notes on natural history and conservation (PDF). The Wilson Journal of Ornithology. 104 (1): 32—43. JSTOR 4163114. Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2020. Процитовано 20 травня 2022.
Джерела ред.
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |