Тайфунник-провісник
| Тайфунник-провісник | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pterodroma heraldica (Salvin, 1888) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Oestrelata heraldica Pterodroma arminjoniana heraldica | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тайфу́нник-прові́сник[2] (Pterodroma heraldica) — вид буревісникоподібних птахів родини буревісникових (Procellariidae)[3]. Мешкає в Тихому океані. Раніше вважався конспецифічним з тринідадським або чорним тайфунником[4][5][6]
Опис ред.
Тайфунник-провісник — морський птах середнього розміру, середня довжина якого становить 35-30 см, розмах крил 88-102 см. Забарвлення існує у світлій, темній і проміжній морфах. Загалом, тайфунники-провісники є дуже схожими на тринідадських тайфунників, однак на нижній стороні крил біля основи махових пер у них є діагностичні білі плями. У представників світлої морфи верхня частина тіла у них більш сиза, нижні покривні пера хвоста бліді, поцятковані дрібними сірими або сірувато-коричневими плямками, обличчя у них бліде.
Поширення і екологія ред.
Тайфунники-провісники гніздяться на островах в західній і центральній частині Тихого океану, утворюють гніздові колонії на острові Рейн[en] в Австралії[7], на островах Честерфілд у Новій Каледонії, на островах Тонги і архіпелагу Самоа, на південних островах Кука, на островах Аустрал, Маркізьких островах і Туамоту у Французькій Полізезії, на островах Піткерн та на острові Пасхи. Також вони гніздяться на острові Раунд-Айленд поблизу Маврикія в Індійському океані[8][9]. Іноді зустрічаються на Гавайських островах.
Тайфунники-провісники ведуть пелагічний спосіб життя, рідко наближуються до суходолу, за винятком гніздування. Живляться кальмарами, рибою і ракоподібними. Утворюють гніздові колонії серед скель, на атолах і океанічних островах, на висоті до 1000 м над рівнем моря. Гніздування відбувається з жовтня по лютий або з лютого по березень, в залежності від колонії. В кладці 1 яйце, пташенята покидають гніздо через 100-130 днів після вилуплення.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція тайфунників-провісників становить приблизно 150 тисяч птахів. Їм загрожує хижацтво з боку інтродукованих хижих ссавців.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Pterodroma heraldica: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 25 вересня 2022
- ↑ Pterodroma heraldica у базі Avibase.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Petrels, albatrosses. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 25 вересня 2022.
- ↑ M. de L. Brooke & G. Rowe. Behavioural and molecular evidence for specific status of light and dark morphs of the Herald Petrel Pterodroma heraldica. „Ibis”. 138 (3), ss. 420–432, 1996. doi:10.1111/j.1474-919X.1996.tb08060.x.
- ↑ M. de L. Brooke, M.J. Imber & G. Rowe. Occurrence of two surface-breeding species of Pterodroma on Round Island, Indian Ocean. „Ibis”. 142 (1), ss. 154–158, 2000. doi:10.1111/j.1474-919X.2000.tb07700.x.
- ↑ R.M. Brown, W.C. Jordan, C.G. Faulkes, C.G. Jones, L. Bugoni, V. Tatayah, R.L. Palma & R.A. Nichols. Phylogenetic Relationships in Pterodroma Petrels Are Obscured by Recent Secondary Contact and Hybridization. „PLoS One”. 6 (5), ss. e20350, 2011. doi:10.1371/journal.pone.0020350.
- ↑ Endangered seabird discovery on Raine Island breaks 30 year record. The Queensland Cabinet and Ministerial Directory. 24 жовтня 2017. Процитовано 24 січня 2018.
- ↑ Brown, R. M.; Jordan, W. C. (2009). Characterization of polymorphic microsatellite loci from Round Island Petrels (Pterodroma arminjoniana) and their utility in other seabird species. Journal of Ornithology. 150 (4): 925—929. doi:10.1007/s10336-009-0411-5.
- ↑ James, David.J; McAllan, Ian A.W. (2014). The birds of Christmas Island, Indian Ocean: A review (PDF). Australian Field Ornithology. 31 (supplement): S46—S47. Архів оригіналу (PDF) за 16 жовтня 2014. Процитовано 21 September 2014.
Джерела ред.
- Brooke, M. (2004): Albatrosses and Petrels Across the World. Oxford University Press, Oxford, UK. ISBN 0-19-850125-0
- Onley, Derek and Paul Scofield (2007) Albatrosses, Petrels and Shearwaters of the World Helm Field Guides ISBN 978-971-36-4332-9
- Harrison, Peter. Seabirds of the World: A Photographic Guide. Princeton University Press, Princeton, New Jersey, 1987, ISBN 0-691-01551-1
- Marchant S, Higgins PJ (1990) Handbook of Australian, New Zealand & Antarctic birds, Volume 1, Part A: Ratites to Petrels, Vol. Oxford University Press, Melbourne
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |