Вікіпедія

Тайрон Мінгз

англійський футболіст

Тайрон Мінгз (англ. Tyrone Mings, нар. 19 березня 1993, Бат) — англійський футболіст, захисник клубу «Астон Вілла» та національної збірної Англії.

Ф
Тайрон Мінгз
Тайрон Мінгз
Тайрон Мінгз
Особисті дані
Народження 19 березня 1993(1993-03-19) (31 рік)
  Бат, Велика Британія
Зріст 196 см
Вага 80 кг
Громадянство  Англія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія «Астон Вілла»
Номер 5
Юнацькі клуби
2001–2009
2009–2011 		Англія «Саутгемптон»
Англія «Бристоль Роверс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2015 Англія «Іпсвіч Таун» 57 (1)
2015–2019 Англія «Борнмут» 17 (0)
2019– Англія «Астон Вілла» 153 (8)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2019–2022 Англія Англія 17 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 29 квітня 2023.

Клубна кар'єра ред.

Ранні роки ред.

Народився 19 березня 1993 року в місті Бат. Вихованець юнацьких команд футбольних клубів «Саутгемптон»[1] та «Бристоль Роверс». На початку своєї дорослої кар'єри грав у аматорських клубах «Єйт Таун» та «Чіппенем Таун»[2].

«Іпсвіч Таун» ред.

У професіональному футболі дебютував 2012 року виступами за команду «Іпсвіч Таун», в якій провів три сезони, взявши участь у 57 матчах Чемпіоншипу. Перший матч за команду провів 4 травня 2013 року в 46-му турі чемпіонату проти «Бернлі» (0:2)[3]. Цей матч так і залишився єдиним у тому розіграші[4]. У сезоні 2013/14 взяв участь у 16-ти матчах чемпіонату[5], а з наступного став гравцем основного складу, провівши 42 гри в чемпіонаті (включаючи плей-оф)[6]. «Іпсвіч» посів 6-е місце, що дало право грати в плей-оф за вихід в Прем'єр-лігу[7]. В іграх плей-оф команда поступилася «Норвіч Сіті»[8].

«Борнмут» ред.

26 червня 2015 року підписав чотирирічний контракт з новачком Прем'єр-ліги клубом «Борнмут»[9], ставши найдорожчим придбанням в історії «Борнмута» — новий клуб заплатив за нього 8 мільйонів фунтів[10]. Дебютував за клуб 25 серпня 2015 року в матчі 2-го раунду Кубка Ліги проти «Гартлпул Юнайтед» (4:0)[11]. Перший матч у Прем'єр-лізі провів 29 серпня 2015 року в 4-му турі проти «Лестер Сіті» (1:1)[12]. Однак він отримав серйозну травму коліна через шість хвилин після того, як вийшов на заміну у перерві і за прогнозами лікарів мав пропустити 9-12 місяців[13]. Насправді ситуація вийшла ще гіршою і Мінгз повернувся на поле лише за півтора роки, в матчі проти «Міллволла» (3:0) у третьому турі Кубка Англії 7 січня 2017 року[14] і до кінця сезону 2016/17 зіграв ще 7 матчів у чемпіонаті[15].

У сезоні 2017/18 Тайрон зіграв лише 4 матчі в чемпіонаті[16], а найбільш запам'ятався тим, що 8 березня 2017 року Мінгс був дискваліфікований ФА на п'ять матчів після того, як англієць наступив на голову Златана Ібрагімовича в матчі проти «Манчестер Юнайтед» незадовго до цього[17][18][19].

«Астон Вілла» ред.

Наступного сезону футболіст теж рідко виходив на поле, тому 31 січня 2019 року був відданий в оренду до кінця сезону в «Астон Віллу» з Чемпіоншипу[20]. Дебютував у «Віллі» 2 лютого в матчі проти «Редінга». Поєдинок став предметом суперечок після інциденту, коли Мінгз наступив на обличчя нападника «Редінга» Нельсона Олівейри, зламавши португальцю ніс і серйозно пошкодивши обличчя[21][22][23]. Пізніше Тайрон вибачився, наполягаючи, що це не було навмисно[24]. Оскільки арбітр Джефф Елтрінгем побачив інцидент і визначив, що він був випадковим, жодних покарань до Мінгза не було вжито[25]. А вже у наступній грі Мінгз забив свій перший гол за «Астон Віллу» — 8 лютого 2019 року на 82-й хвилині домашньої гри проти «Шеффілд Юнайтед». На той момент «віллани» програвали з рахунком 3:0, але зуміли створити пізній камбек, завершивши гру внічию 3:3[26]. Незважаючи на низькі результати «Вілли» на той час, Мінгз швидко став фаворитом фанатів, а після повернення з лазарету Джека Гріліша, команда видала неймовірну 10-матчеву виграшну серію, в п'ятому матчі з яких з яких Мінгз забив переможний гол у грі з «Блекберн Роверз» (2:1)[27]. Завдяки цьому команді вдалось посісти підсумкове 5 місце і вийти в плей-оф. Там 27 травня 2019 року Мінгз з командою у фіналі здолав «Дербі Каунті» (2:1) та вийшов до Прем'єр-ліги[28].

Після цього 8 липня 2019 року Мінгз підписав повноцінний контракт з «Астон Віллою»[29], яка заплатила за гравця 20 мільйонів фунтів стерлінгів, а бонуси можуть становити ще до 25 мільйонів[30]. У сезоні 2019/20 Мінгз залишався одним із лідерів захисту «Астон Вілли» і допоміг їй посісти 17 місце та зберегти прописку в еліті, а також дійти до фіналу Кубка Футбольної ліги, тому 21 вересня 2020 року підписав новий чотирирічний контракт з командою[31]. Станом на 16 листопада 2020 року відіграв за команду з Бірмінгема 55 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну ред.

14 жовтня 2019 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в матчі відбіркового раунду чемпіонату Європи 2020 року проти Болгарії (6:0), відігравши увесь матч[32].

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Команда Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Інші змагання Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2012–13   «Іпсвіч Таун» ЧФЛ (ІІ) 1 0 КА+КЛ 0+0 0 - - - - - - 1 0
2013–14 ЧФЛ (ІІ) 16 0 КА+КЛ 2+0 0 - - - - - - 18 0
2014–15 ЧФЛ (ІІ) 40+2[33] 1+0 КА+КЛ 2+0 0 - - - - - - 44 1
Усього за «Іпсвіч Таун» 57+2 1 4 0 - - - - 63 1
2015–16   «Борнмут» ПЛ 1 0 КА+КЛ 0+1 0 - - - - - - 2 0
2016–17 ПЛ 7 0 КА+КЛ 1+1 0 - - - - - - 9 0
2017–18 ПЛ 4 0 КА+КЛ 0+1 0 - - - - - - 5 0
2018-січ. 2019 ПЛ 5 0 КА+КЛ 0+2 0 - - - - - - 7 0
Усього за «Борнмут» 17 0 6 0 - - - - 23 0
січ.-черв. 2019   «Астон Вілла» ЧФЛ (ІІ) 15+3[33] 2+0 КА+КЛ 0+0 0 - - - - - - 18 2
2019–20 ПЛ 24 2 КА+КЛ 0+3 0 - - - - - - 27 2
Усього за «Астон Віллу» 42 4 3 0 - - - - 45 4
Усього за кар'єру 126 5 13 0 - - - - 139 5

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Англія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-10-2019 Софія Болгарія   0 – 6   Англія Відбір до ЧЄ 2020 -
17-11-2019 Приштина Косово   0 – 4   Англія Відбір до ЧЄ 2020 -
8-10-2020 Лондон Англія   3 – 0   Уельс товариський матч -   58'
14-10-2020 Лондон Англія   0 – 1   Данія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап -   36'
12-11-2020 Лондон Англія   3 – 0   Ірландія товариський матч -   64'
15-11-2020 Брюссель Бельгія   2 – 0   Англія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап -
18-11-2020 Лондон Англія   4 – 0   Ісландія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап -   64'
Усього Матчів 7 Голів 0

Титули і досягнення ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Football: Youngster Mings aims for England. This Is Wiltshire. 29 липня 2010. Архів оригіналу за 25 грудня 2014. Процитовано 5 травня 2013.
  2. ↑ How Tyrone Mings went from barman and mortgage adviser to England international. BBC. 16 листопада 2019. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 5 січня 2021.
  3. ↑ Burnley 2–0 Ipswich. BBC Sport. 4 травня 2013. Архів оригіналу за 7 травня 2013. Процитовано 4 травня 2013.
  4. ↑ Сезон 2012/2013. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  5. ↑ Сезон 2013/2014. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  6. ↑ Сезон 2014/2015. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  7. ↑ Tabelle Championship 14/15. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  8. ↑ Championship Play Offs 14/15. Архів оригіналу за 3 листопада 2020.
  9. ↑ Bournemouth sign defender Tyrone Mings from Ipswich for £8m. BBC Sport. 26 червня 2015. Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 26 червня 2015.
  10. ↑ «Борнмут» объявил о переходе защитника Мингса из «Ипсвича». Архів оригіналу за 10 січня 2021.
  11. ↑ Сезон 2015/2016. Архів оригіналу за 6 липня 2018.
  12. ↑ Bournemouth 1–1 Leicester. BBC Sport. 29 серпня 2015. Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2015.
  13. ↑ Tyrone Mings: Bournemouth left-back's season over. BBC Sport. 3 вересня 2015. Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2015.
  14. ↑ MacInnes, Paul (9 січня 2017). Bournemouth manager Eddie Howe calls Jordon Ibe a 'disappointment'. The Guardian. London. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017.
  15. ↑ Сезон 2016/2017. Архів оригіналу за 20 травня 2018.
  16. ↑ Сезон 2017/2018.
  17. ↑ Man United 1 Bournemouth 1. BBC Sport. 4 березня 2017. Архів оригіналу за 8 березня 2017. Процитовано 10 березня 2017.
  18. ↑ Tyrone Mings: Bournemouth defender to serve five-match ban. BBC Sport. 8 березня 2017. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 10 березня 2017.
  19. ↑ James, Stuart (8 березня 2017). Anger at Bournemouth as Tyrone Mings gets five-match ban for violent conduct. The Guardian. London. Архів оригіналу за 10 березня 2017. Процитовано 10 березня 2017.
  20. ↑ Transfer news: Tyrone Mings joins Aston Villa. Aston Villa F.C. 31 січня 2019. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 31 січня 2019.
  21. ↑ Gallagher, Dermot (4 лютого 2019). Ref Watch: Dermot Gallagher ponders whether Tyrone Mings deliberately stamped on Nelson Oliveira?. Sky Sports. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  22. ↑ Nelson Oliveira thanks medical staff for treatment on facial injuries as wife demands ban for Tyrone Mings. The Independent. London. 4 лютого 2019. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
  23. ↑ Reading release shocking new footage of Tyrone Mings' stamp on Nelson Oliveira. Metro. London. 7 лютого 2019. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
  24. ↑ Tyrone Mings sends message to Nelson Oliveira after horrific stamp. Metro. London. 3 лютого 2019. Архів оригіналу за 4 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  25. ↑ Tyrone Mings: Aston Villa defender will not face action over Nelson Oliveira incident. BBC Sport. 4 лютого 2019. Архів оригіналу за 5 лютого 2019. Процитовано 4 лютого 2019.
  26. ↑ Villa come from 3–0 down to deny Sheff Utd top spot. BBC Sport. 8 лютого 2019. Архів оригіналу за 9 лютого 2019. Процитовано 9 лютого 2019.
  27. ↑ Aston Villa 2–1 Blackburn Rovers. BBC Sport. 30 березня 2019. Архів оригіналу за 12 квітня 2019. Процитовано 23 квітня 2019.
  28. ↑ Woodcock, Ian (27 травня 2019). Aston Villa 2–1 Derby County. BBC Sport. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 7 вересня 2019.
  29. ↑ Transfer news: Tyrone Mings joins Aston Villa. Aston Villa F.C. 8 липня 2019. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  30. ↑ Tyrone Mings joins Aston Villa from Bournemouth. Sky Sports. 8 липня 2019. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  31. ↑ Club, Aston Villa Football. Tyrone Mings signs contract extension at Aston Villa | AVFC. Aston Villa Football Club | The official club website | AVFC. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 5 січня 2021.
  32. ↑ McNulty, Phil (14 жовтня 2019). Bulgaria 0–6 England. BBC Sport. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 14 жовтня 2019.
  33. ↑ а б У плей-оф.

Посилання ред.


  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тайрон_Мінгз&oldid=41749060