Судомора Охрім Іванович
Охрі́м Іва́нович Судомо́ра (19 березня 1889, Бориспіль — 13 жовтня 1968, Київ, УРСР, СРСР) — український радянський графік, плакатист та ілюстратор.
| Судомора Охрім Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
19 березня 1889 Бориспіль, Україна | |||
| Смерть | 13 жовтня 1968 (79 років) | |||
| Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
 СРСР | |||
| Навчання | Київське художнє училище | |||
| Діяльність | художник | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 19 березня 1889 року в місті Борисполі (тепер Київська область, Україна). У 1904—1907 роках вчився в іконописній майстерні Києво-Печерської Лаври у класі Івана Їжакевича і у 1907—1913 роках в Київському художньому училищі.
З 1913 року працював у книжковій графіці, ілюстрував дитячі книжки для київських (пізніше віденських і празьких) видавництв «Час», «Дніпросоюз», «Дзвін», «Вернигора»; у 1913—1914 роках оформлював журнал «Сяйво» і численні дитячі казки (серед інших «Війна грибів з жуками», 1919). У 1917–1918 рр., після закриття більшості літературних
та художніх видань О. Судомора співпрацював як карикатурист з періодичними виданнями гумористичного спрямування “Будяк” та“Гедзь”
під псевдонімом «Дід Охр»[1]. З 1924 року працював у харківських і київських видавництвах «Шлях освіти», «Книгоспілка», «Радянське село» (1924—1934), «Радянська Школа» (1935—1941), журналах «Жовтень» і «Піонерія».
1941—1943 роках працював у видавництві газети «Нове українське слово», яка виходила під час окупації в Харкові. 1943 року переїхав до Львова й у виданнях Українського Видавництва ілюстрував журнал «Малі Друзі» і дитячі казки. У 1945—1948 працював у Харківському обласному книжково-газетному видавництві, згодом у Сільгоспвидаві УРСР та «Радянській Школі» тощо. У 1949 році художника засудили на 25 років за малюнок Йосипа Сталіна із закривавленими руками. Був амністований у 1955 році[2].
За одною з версій художника було розстріляно співробітниками НКВС в місці відбуття ув'язнення. Проте, за інформацією онука Олега, Охрім Іванович з 1955 року проживав з дружиною П. Є. Судоморою, сином Юрієм та дочкою Катериною в Києві в будинку на провулку Воздвиженському. Помер 1968 року і похований на Печерському (Звіринецькому) кладовищі[2].
Творчість ред.
Оформлював видання Боріса Грінченка, Тараса Шевченка, Леоніда Глібова, Остапа Вишні, українські народні казки:
- «Сам собі пан» Бориса Грінченка (1924);
- «Кобзар» Тараса Шевченка (1927);
- «Сійся, родися, жито, пшениця» Остапа Вишні (1929);
- «Байки» Леоніда Глібова (1944).
Автор ілюстрацій до творів Олександра Пушкіна, Наталі Забіли, до українських народних казок («Кирило Кожум'яка»).
Виконав низку плакатів, зокрема «Гей сюди, дівчата живо…!» (початок 1920-х).
Найвідоміші роботи митця — ілюстрації до книжок «Війна грибів з жуками» (1919) і «Прибадашка» (1920)[3].
Автор фірмових знаків видавництва «День» та «Сяйво»[4].
За малюнками Судомори видані оригінальні листівки: «Могила Т. Шевченка», «Земні блага», «Лисичка-сестричка та півник»[4].
О. І. Судомора належить до ряду тих діячів мистецтва, які, за словами мистецтвознавця Володимира Петрашика, «творячи прекрасне – творив вічне»[5].
Примітки ред.
- ↑ Pitenina, Valeriia (1 січня 2019). ТВОРЧІСТЬ ОХРІМА СУДОМОРИ В КОНТЕКСТІ СТИЛІСТИЧНИХ ПОШУКІВ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ. КНИЖКОВА ТА ЖУРНАЛЬНА ГРАФІКА 1911–1919 РОКІВ. Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. Процитовано 25 травня 2023.
- ↑ а б Сайт міста Борисполя. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
- ↑ АСЯ ГАРБУЗОВА. Прогулянка психоделічним лісом. 10 дитячих ілюстраторів, які нас сформували.
- ↑ а б ОХРІМ СУДОМОРА.
- ↑ Електронна бібліотека "Культура України". elib.nlu.org.ua. Процитовано 25 травня 2023.
Література ред.
- Судомора Охрім // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.;
- Судомора Охрим // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1860. — 1000 екз.;
- Судомора Охрім Іванович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 222.;
- Судомора Охрім Іванович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Судомора Охрім Іванович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 562. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Андрейканіч А. І. Судомора Охрім Іванович // Антологія українського плаката першої третини ХХ століття [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — С. 102. — ISBN 966-5467-23-4.
- В. Петрашик. Творячи прекрасне — творив вічне: Охрім Судомора // Образотворче мистецтво. — 2009. — № 2. — С. 30-31;
- Пітеніна В. Є. Творчість Охріма Судомори в контекстістилістичних пошуків початку ХХ ст. Книжковіта журнальні роботи 1911–1919 років / В. Є. Пітеніна // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. —, 2019. — № 4. — С. 35-41.
- Судомора Охрім Іванович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 1009-1010.