Вікіпедія

Стефан Йогансен

норвезький футболіст

Стефан Йогансен (норв. Stefan Johansen, нар. 8 січня 1991, Варде) — норвезький футболіст, півзахисник англійського клубу «Квінз Парк Рейнджерс».

Ф
Стефан Йогансен
Особисті дані
Народження 8 січня 1991(1991-01-08) (33 роки)
  Варде, Фіннмарк, Норвегія
Зріст 182 см[1]
Вага 78 кг
Громадянство  Норвегія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Англія КПР
Номер 6
Юнацькі клуби

2006—2007 		Норвегія «Варде»
Норвегія «Буде-Глімт»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2007–2010 Норвегія «Буде-Глімт» 29 (0)
2011–2013 Норвегія «Стремсгодсет» 67 (8)
2014–2016 Шотландія «Селтік» 73 (12)
2016–2021 Англія «Фулгем» 126 (19)
2019 →  Англія ВБА 12 (2)
2021– Англія КПР 67 (7)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2006 Норвегія Норвегія U-15 4 (1)
2007 Норвегія Норвегія U-16 8 (3)
2008 Норвегія Норвегія U-17 10 (3)
2009 Норвегія Норвегія U-18 5 (1)
2010 Норвегія Норвегія U-19 7 (1)
2012–2013 Норвегія Норвегія U-21 5 (0)
2012 Норвегія Норвегія U-23 1 (0)
2013–2021 Норвегія Норвегія 55 (6)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 25 липня 2021.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Йогансен.

Виступав, зокрема, за клуб «Селтік», з яким став триразовим чемпіоном Шотландії та володарем Кубка шотландської ліги. Також тривалий час виступав у Англії та був капітаном національної збірної Норвегії.

Клубна кар'єра ред.

Виступи в Норвегії ред.

Народився 8 січня 1991 року в місті Варде, невеликому містечку на крайній півночі Норвегії[2][3], де і розпочав займатись футболом, а в 14 років потрапив до академії клубу «Буде-Глімт»[4].

Разом з Андерсом Конрадсеном у 2007 році він був зарахований до першої команди «Буде-Глімт», а дебютував 20 травня у матчі Кубка Норвегії з «Гаммерфестом»[2]. Також у тому сезоні півзахисник зіграв 6 ігор у другому дивізіоні країни, допомігши клубу повернутись до еліти. 10 серпня 2008 року Йохансен дебютував у Тіппелізі, вийшовши на заміну в кінцівці гри з «Вікінгом» (3:2)[1]. У сезоні 2009 «Буде-Глімт» вилетів вищого дивізіону, але Йохансен залишився, незважаючи на зниження в класі. У 2010 році став стабільно грати за рідну команду в Адекколізі і вважався одним із найбільших талантів Північної Норвегії[4], втім не зумів допомогти клубу знов повернутись у вищи дивізіон і в кінці року покинув команду[4]. Всього футболіст провів чотири сезони у рідному клубі, взявши участь у 29 матчах чемпіонату.

В грудні 2010 року Йохансен підписав контракт із «Стремсгодсетом» на правах вільного агента[5] і дебютував за нову команду 20 березня 2011 року у грі з «Согданлом» (2:1), де провів на полі 10 хвилин. У своєму першому сезоні за «Стрьомсгодсет» він провів 13 матчів у Тіппелізі, в яких забив 1 гол[1]. 16 травня 2012 року, у матчі проти «Саннес Ульфа», Стефан забив гол за допомогою штрафного удару. Через 11 днів, 27 травня, він знову забив зі стандартного положення, але вже у ворота «Фредрікстада»[6]. Після повернення Мохаммеда Абу в «Манчестер Сіті», Йохансен остаточно закріпився у стартовому складі «Стремсгодсета»[2][3][7], а в серпні 2012 року був нагороджений званням Найкращого молодого гравця місяця від спонсора Тіппелігі Statoil[8]. У 2013 році Йохансен допоміг «Стремсгодсету» виграти свій перший чемпіонський титул за 43 роки[9] і був визнаний найкращим півзахисником року в чемпіонаті Норвегії[10].

«Селтік» ред.

15 січня 2014 року Йохансен перейшов до шотландського «Селтіка» за 2 мільйони фунтів[9], підписавши контракт на 3,5 роки[11]. Стефан дебютував за «кельтів» 26 січня, замінивши Чарлі Малгрю на 87 хвилині у переможному матчі проти «Гіберніана» (4:0)[12]. Свій перший гол за «Селтік» норвежець забив 22 березня, вразивши ворота «Сент-Міррена» (3:0) ударом головою[13]. Йохансен залишався в команді до серпня 2016 року, вигравши за цей період три чемпіонські титули та один Кубок шотландської ліги, а у сезоні 2014/15 він був визнаний найкращим гравцем року за версією футболістів ШПФА[14].

Виступи в Англії ред.

26 серпня 2016 року підписав трирічний контракт з англійським «Фулгемом» з Чемпіоншипу[15]. Перший гол за новий клуб забив 18 жовтня 2016 року у домашньому матчі проти «Норвіч Сіті» (2:2)[16]. Норвежець одразу став основним гравцем клубу і 2018 року допоміг йому вийти до Прем'єр-ліги. Втім у вищому дивізіоні Стефан втратив місце у основі, тому 31 січня 2019 року був відданий в оренду у «Вест-Бромвіч Альбіон» до кінця сезону[17].

У сезоні 2019/20 він знову грав за «Фулгем» у Чемпіоншипі, і знову допоміг команді вийти до Прем'єр-ліги. Втім і цього разу після підвищення норвежець виявився непотрібним «котеджерам», тому 26 січня 2021 року Йогансен приєднався до «Квінз Парк Рейнджерс» на правах оренди до кінця сезону[18]. 20 лютого 2021 року він забив свій перший гол за КПР у переможному матчі проти «Борнмута» (2:1)[19]. 24 липня 2021 року, після успішної оренди, Йохансен залишився у «Квінз Парк Рейнджерс» на постійній основі, підписавши трирічну угоду[20]. Станом на 25 липня 2021 року відіграв за лондонську команду 67 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні ред.

2006 року дебютував у складі юнацької збірної Норвегії (U-15), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 34 іграх, відзначившись 9 забитими голами.

2012 року залучався до складу молодіжної збірної Норвегії, з якою був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2013 року в Ізраїлі[21]. На турнірі Стефан зіграв у трьох матчах, а його команда дійшла до півфіналу[22]. Всього на молодіжному рівні зіграв у 5 офіційних матчах.

14 серпня 2013 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Норвегії в товариській грі зі Швецією (2:4), де забив один із голів[23].

У матчах проти Португалії та Ісландії в травні-червні 2016 року Йохансен вперше був капітаном збірної Норвегії[24], а 22 березня 2017 року Стефан був офіційно призначений новим капітаном Норвегії, замінивши Пера Сільяна Шельбреда, який закінчив кар'єру[25].

10 березня 2021 року Йохансен оголосив, що завершив кар'єру в збірній у віці 30 років[26]. Всього за національну команду півзахисник провів 56 ігор і забив 6 голів.

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Клуб Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Суперкубки Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
2007   «Буде-Глімт» 1Д (ІІ) 6 0 КН 0 0 - - - - - - 6 0
2008 ЕС 1 0 КН 1 0 - - - - - - 2 0
2009 ЕС 4 0 КН 2 0 - - - - - - 6 0
2010 1Д (ІІ) 18 0 КН 3 2 - - - - - - 21 2
Усього за «Буде-Глімт» 29 0 6 2 - - - - 35 2
2011   «Стремсгодсет» ЕС 13 1 КН 1 0 ЛЄ 0 0 - - - 14 1
2012] ЕС 27 3 КН 5 1 - - - - - - 32 4
2013 ЕС 27 4 КН 1 0 ЛЄ 4 0 - - - 32 4
Усього за «Стремсгодсет» 67 8 7 1 4 0 - - 78 9
січ.-черв. 2014   «Селтік» ПЛ 16 2 КШ+КЛ 1+0 0 ЛЧ - - - - - 17 2
2014–15 ПЛ 34 9 КШ+КЛ 3+4 1+0 ЛЧ+ЛЄ 6+8 0+3 - - - 47 13
2015–16 ПЛ 23 1 КШ+КЛ 3+3 0+1 ЛЧ+ЛЄ 6+5 2+0 - - - 40 4
лип.-серп. 2016 ПЛ 0 0 КШ+КЛ 0 0 ЛЧ 1 0 - - - 1 0
Усього за «Селтік» 73 12 7+7 1+1 26 5 - - 107 19
серп. 2016–17   «Фулгем» ЧФЛ (ІІ) 36+2[27] 11 КА+КЛ 3+1 2+0 - - - - - - 42 13
2017–18 ЧФЛ (ІІ) 45+3[27] 8 КА+КЛ 1+0 0 - - - - - - 49 8
2018-січ.2019 ПЛ 12 0 КА+КЛ 0+1 0+0 - - - - - - 13 0
січ.-чер.2019   «Вест-Бромвіч Альбіон» ЧФЛ (ІІ) 12+2[27] 2 КА+КЛ 0+0 0+0 - - - - - - 14 2
2019–20   «Фулгем» ЧФЛ 33 0 КА+КЛ 2+1 0+0 - - - - - - 36 0
2020-січ.2021 ПЛ 0 0 КА+КЛ 0+2 0+0 - - - - - - 2 0
Усього за «Фулгем» 126+5 19 11 2 - - - - 142 21
січ.-чер. 2021   «Квінз Парк Рейнджерс» ЧФЛ 21 4 КА+КЛ 0+0 0+0 - - - - - - 21 4
2021–22 ЧФЛ 18 1 КА+КЛ 0+0 0+0 - - - - - - 18 1
Усього за «Квінз Парк Рейнджерс» 39 5 0 0 - - - - 39 5
Усього за кар'єру 365 46 39 7 30 5 - - 434 58

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Норвегія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
14-8-2013 Стокгольм Швеція   4 – 2   Норвегія товариський матч 1   56'
6-9-2013 Осло Норвегія   2 – 0   Кіпр Відбір до ЧС 2014 -   75'
10-9-2013 Осло Норвегія   0 – 2   Швейцарія Відбір до ЧС 2014 -
11-10-2013 Марибор Словенія   3 – 0   Норвегія Відбір до ЧС 2014 -
15-10-2013 Осло Норвегія   1 – 1   Ісландія Відбір до ЧС 2014 -
15-11-2013 Гернінг Данія   2 – 1   Норвегія товариський матч -   50'   74'
5-3-2014 Прага Чехія   2 – 2   Норвегія товариський матч -   46'
27-5-2014 Сен-Дені Франція   4 – 0   Норвегія товариський матч -
31-5-2014 Осло Норвегія   1 – 1   Росія товариський матч -   66'
3-9-2014 Лондон Англія   1 – 0   Норвегія товариський матч -
9-9-2014 Осло Норвегія   0 – 2   Італія Відбір до ЧЄ 2016 -
10-10-2014 Та-Калі Мальта   0 – 3   Норвегія Відбір до ЧЄ 2016 -
13-10-2014 Осло Норвегія   2 – 1   Болгарія Відбір до ЧЄ 2016 -   90+2'
12-11-2014 Осло Норвегія   0 – 1   Естонія товариський матч -   76'
16-11-2014 Баку Азербайджан   0 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 2016 -
28-3-2015 Загреб Хорватія   5 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 2016 -
8-6-2015 Осло Норвегія   0 – 0   Швеція товариський матч -
12-6-2015 Осло Норвегія   0 – 0   Азербайджан Відбір до ЧЄ 2016 -   84'   87'
3-9-2015 Софія Болгарія   0 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 2016 -   87'
6-9-2015 Осло Норвегія   2 – 0   Хорватія Відбір до ЧЄ 2016 -
10-10-2015 Осло Норвегія   2 – 0   Мальта Відбір до ЧЄ 2016 -
13-10-2015 Рим Італія   2 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 2016 -
12-11-2015 Осло Норвегія   0 – 1   Угорщина Відбір до ЧЄ 2016 -
15-11-2015 Будапешт Угорщина   2 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 2016 -   11'
24-3-2016 Таллінн Естонія   0 – 0   Норвегія товариський матч -
29-3-2016 Осло Норвегія   2 – 0   Фінляндія товариський матч 1   60'
29-5-2016 Порту Португалія   3 – 0   Норвегія товариський матч - кап.
1-6-2016 Осло Норвегія   3 – 2   Ісландія товариський матч 1 кап.   82'
5-6-2016 Брюссель Бельгія   3 – 2   Норвегія товариський матч -
31-8-2016 Осло Норвегія   0 – 1   Білорусь товариський матч - кап.   45'
4-9-2016 Осло Норвегія   0 – 3   Німеччина Відбір до ЧС 2018 - кап.   51'   89'
8-10-2016 Баку Азербайджан   1 – 0   Норвегія Відбір до ЧС 2018 -   84'   90+2'
11-11-2016 Прага Чехія   2 – 1   Норвегія товариський матч -
26-3-2017 Белфаст Північна Ірландія   2 – 0   Норвегія Відбір до ЧС 2018 - кап.   75'
10-6-2017 Осло Норвегія   1 – 1   Чехія Відбір до ЧС 2018 - кап.   57'
1-9-2017 Осло Норвегія   2 – 0   Азербайджан Відбір до ЧС 2018 - кап.
8-10-2017 Осло Норвегія   1 – 0   Північна Ірландія Відбір до ЧС 2018 - кап.   87'
23-3-2018 Осло Норвегія   4 – 1   Австралія товариський матч - кап.   76'
26-3-2018 Ельбасан Албанія   0 – 1   Норвегія товариський матч - кап.   76'
2-6-2018 Рейк'явік Ісландія   2 – 3   Норвегія товариський матч - кап.
6-6-2018 Осло Норвегія   1 – 0   Панама товариський матч - кап.   89'
6-9-2018 Осло Норвегія   2 – 0   Кіпр Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап 2 кап.   72'
9-9-2018 Софія Болгарія   1 – 0   Норвегія Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап - кап.   62'
13-10-2018 Осло Норвегія   1 – 0   Словенія Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап - кап.   80'
16-10-2018 Осло Норвегія   1 – 0   Болгарія Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап - кап.   78'
16-11-2018 Любляна Словенія   1 – 1   Норвегія Ліга націй УЄФА 2018-2019 - 1-й етап - кап.   57'
23-3-2019 Валенсія Іспанія   2 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 2020 - кап.   54'   77'
10-6-2019 Торсгавн Фарерські острови   0 – 2   Норвегія Відбір до ЧЄ 2020 -   72'
5-9-2019 Осло Норвегія   2 – 0   Мальта Відбір до ЧЄ 2020 - кап.   76'
8-9-2019 Стокгольм Швеція   1 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 2020 1 кап.   76'
12-10-2019 Осло Норвегія   1 – 1   Іспанія Відбір до ЧЄ 2020 - кап.   63'
15-10-2019 Бухарест Румунія   1 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 2020 - кап.   46'
4-9-2020 Осло Норвегія   1 – 2   Австрія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап - кап.   68'
7-9-2020 Белфаст Північна Ірландія   1 – 5   Норвегія Ліга націй УЄФА 2020-2021 - 1-й етап - кап.   71'
8-10-2020 Осло Норвегія   1 – 2 д.ч.   Сербія Відбір до ЧЄ 2020 - кап.   66'
Усього Матчів 55 Голів 6

Титули і досягнення ред.

Командні ред.

«Стремсгодсет»: 2013
«Селтік»: 2013/14, 2014/15, 2015/16
«Селтік»: 2014/15

Особисті ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Stefan Johansen. altomfotball.no (норв.). Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 7 січня 2016.
  2. ↑ а б в Spillerprofiler – Stefan Marius Johansen (норв.). Strømsgodset IF. Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 3 листопада 2012.
  3. ↑ а б Johansen, Øyvind (23 грудня 2012). Scouting report: Stefan Johansen, Strømsgodset. Scandinavian Scouting Agency. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
  4. ↑ а б в Sandmo, Ole-Marius Aune (19 липня 2010). - TIL leder kampen om Vardø-talent (норв.). NRK. Процитовано 3 листопада 2012.
  5. ↑ Nilsen, Magne J. (7 грудня 2010). Stefan Johansen klar for Godset (норв.). Drammens Tidende. Архів оригіналу за 18 вересня 2013. Процитовано 3 листопада 2012.
  6. ↑ Skeie, Terje (27 травня 2012). Stefan Johansen med blåkopi-scoring da Strømsgodset knuste FFK (норв.). TV2. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 3 листопада 2012.
  7. ↑ Overvik, Jostein (17 травня 2013). Spår duell med RBK. VG Sporten (норв.). с. 3.
  8. ↑ Aasen, Jonn Erik (30 серпня 2012). Stefan Johansen er månedens talent – august 2012 (норв.). TV2. Архів оригіналу за 4 квітня 2013. Процитовано 3 листопада 2012.
  9. ↑ а б Walker, Mark (15 січня 2014). Stefan Johansen signs for Celtic. The Scotsman. Процитовано 15 січня 2014.
  10. ↑ Kniksenprisen. Norsk Toppfotball. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 9 лютого 2015.
  11. ↑ Wikan, Magnus (15 січня 2014). Johansen klar for Celtic. Verdens Gang (норв.). Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 15 січня 2014.
  12. ↑ Stefan Johansen fikk Celtic-debuten. Aftenposten (норв.). Norwegian News Agency. 26 січня 2014. Архів оригіналу за 28 січня 2014. Процитовано 26 січня 2014.
  13. ↑ Celtic 3-0 St Mirren — через www.bbc.co.uk.
  14. ↑ Johansen named player of the year. BBC Sport. Процитовано 6 січня 2023.
  15. ↑ Johansen Arrives – Fulham Football Club. Fulham F.C. 26 серпня 2016. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
  16. ↑ Fulham 2–2 Norwich. BBC Sport. 18 жовтня 2016. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 19 жовтня 2016.
  17. ↑ West Brom: Jefferson Montero, Jacob Murphy and Stefan Johansen join on loan. BBC Sport. 31 січня 2019. Архів оригіналу за 2 лютого 2019. Процитовано 1 лютого 2019.
  18. ↑ Stefan Johansen joins QPR on loan. QPR. 26 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
  19. ↑ QPR 2-1 Bournemouth. BBC. 20 лютого 2021. Процитовано 21 лютого 2021.
  20. ↑ Stefan Johansen completes QPR switch. www.qpr.co.uk. 24 липня 2021.
  21. ↑ La Norvegia rinuncia a Henriksen. UEFA.com (англ.). 22 травня 2013. Процитовано 5 січня 2023.
  22. ↑ Nyland e Johansen tra delusione e orgoglio. UEFA.com (англ.). 15 червня 2013. Процитовано 5 січня 2023.
  23. ↑ Strack-Zimmermann, Benjamin. Sweden vs. Norway. www.national-football-teams.com (англ.). Процитовано 6 січня 2023.
  24. ↑ Fotballforbund, Norges. - En ære å få være kaptein. fotball.no - Norges Fotballforbund (норв.). Процитовано 6 січня 2023.
  25. ↑ Stefan Johansen er Norges nye landslagskaptein. NRK. 22 березня 2017. Архів оригіналу за 29 березня 2017. Процитовано 26 травня 2018.
  26. ↑ Stefan Johansen gir seg på landslaget. TV2. 10 березня 2021. Процитовано 10 березня 2021.
  27. ↑ а б в У плей-оф
  28. ↑ Stefan Johansen is Celtic's Player of the Year. Celtic FC. 26 April 2015. Процитовано 21 May 2019.
  29. ↑ Celtic's Stefan Johansen named Scottish PFA player of the year. BBC Sport. BBC. 3 травня 2015. Процитовано 3 травня 2015.

Посилання ред.

  Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стефан_Йогансен&oldid=41952045