Вікіпедія

Староміщина

село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області

Старомі́щина — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на сході району. Біля села пролягає автошлях Т 2010 Збараж — Підволочиськ.

село Староміщина
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Тернопільський район
Громада Підволочиська селищна громада
Облікова картка Староміщина 
Основні дані
Засноване 1463
Населення 827
Територія 2.250 км²
Густота населення 367.56 осіб/км²
Поштовий індекс 47834
Телефонний код +380 3543
Географічні дані
Географічні координати 49°32′51″ пн. ш. 26°09′28″ сх. д. / 49.54750° пн. ш. 26.15778° сх. д. / 49.54750; 26.15778Координати: 49°32′51″ пн. ш. 26°09′28″ сх. д. / 49.54750° пн. ш. 26.15778° сх. д. / 49.54750; 26.15778
Водойми Збруч
Відстань до
районного центру 		3 км
Найближча залізнична станція Підволочиськ
Відстань до
залізничної станції 		3 км
Місцева влада
Адреса ради 47800, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, смт Підволочиськ, вул. Шептицького А., буд 4
Карта
Староміщина. Карта розташування: Україна
Староміщина
Староміщина
Староміщина. Карта розташування: Тернопільська область
Староміщина
Староміщина
Мапа
Мапа

CMNS: Староміщина у Вікісховищі

Колишній центр сільради. Від вересня 2015 року ввійшло до складу Підволочиської селищної громади.

Населення — 829 осіб (2007).

Історія ред.

Перша писемна згадка — 1463 р.

В ХІ-му томі Географічного словника Королівства Польського (Варшава, 1890) подані такі відомості про Староміщину:

  Староміщина (пол. Staromiejszczyzna) — село Скалатського повіту, 21 км на північний схід від повітового суду в Скалаті, 3 км на північний схід від залізничної і телеграфної станцій в Підволочиськах. На південь лежать Підволочиська, на захід Підволочиська і Супранівка, на схід Волочиська (в Старокостянтинівському повіті Волинської губернії). Вздовж кордону з півночі на південь пливе Збруч. З північного заходу долучається до Збруча мала притока, яка пливе на південь і схід. Власність більша тут і в Підволочиськах має орної ріллі 1086, лук і городів 202, пасовиськ 14 моргів; власність менша орної ріллі — 1511, лук і городів — 75, пасовиськ — 41 морг. У 1880 році було в селі 177 домів, 1012 мешканців у гміні (895 греко-католиків, 73 римо-католики, 44 мойсеєвого визнання; 977 русинів і 24 поляки). Парафія римо-католицька в Токах, греко-католицька на місці, деканат Скалатський. До парафії належать: Підволочиська, Заднишівка, Мислова і Дорофіївка. У селі є церква під покровом св. Миколая і школа етатова 1-класна. Став 5100 кроків у довжину і 1150 кроків у ширину, непокритий очеретом.  

1883 р. за ініціативою пароха Староміщини о. Стефана Коблянського була відкрита перша на теренах Скалатського і Збаразького повітів читальня «Просвіти». На відкритті читальні був присутній голова Тернопільської філії Товариства «Просвіта» Олександр Барвінський, який в часі урочистості виголосив дві доповіді: «Про збагачення народу самодопомогою у товариствах» та «Про життя і значення Т. Шевченка»[1].

У селі діяли також товариства «Січ», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз українок», «Відродження», кооператива.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Підволочиської селищної громади[2].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району[3].

Релігія ред.

У селі є мурована церква св. Миколая збудована стараннями тодішнього пароха о. Якова Шидловського. Храм належить до Підволочиського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ. До Другої світової війни церква була матірньою для філіальних (дочірніх) храмів у Дорофіївці (1843—1918), Підволочиську (до 1918), Заднишівці (до 1911) та Мислові (до 1911). Для духовної обслуги вірних парохи с. Староміщини завжди мали помічників — сотрудників.

За часів Незалежної України парохами села були: о. Зиновій Гончарик, о. Олег Пастушин, знову о. Зиновій Гончарик, о. Андрій Тих та о. Юрій Каспрій. Зі Староміщина четверо жителів стали священиками Української Греко-Католицької Церкви, а саме: 1. о. д-р, митрофорний протоієрей Олег Каськів — захистив докторат із церковного права в Папському Східному Інституті в м.Римі; 2. о. Володимир Турин — трагічно загинув в автокатастрофі; 3. о. Ярослав Кондера — священик м. Жмеринка Вінницької області; 4. о. Єронім (Олег) Грім ЧСВВ. У 2008 до сестер Василіянок Провінції св. Архангела Михаїла в Осієку (Хорватія) вступила Мирослава Мостепанюк тепер сестра Теодозія ЧСВВ.

Пам'ятки ред.

  • Церква святого Миколая (збудована в 1889 році);
  • Богослужбова Каплиця Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ (збудована у 2001 році на кошти о. д-ра, професора, митрофорного протоієрея Олега Каськіва);
  • Фігура Божої Матері в центрі села біля Церкви, збудована за кошти громади с. Староміщина.
  • Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967, скульптор Я. Мотика);
  • встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1993);
  • Хрести Тверезості (1876, відновлені 1994);
  • зроблено символічні могили УСС (1990), на місці загибелі 2-х вояків УПА (2005).
  •  
    Церква Святого Миколая, 1889
  •  
    Каплиця Покрови Пресвятої Богородиці, 2001
  •  
    Хрест у центрі села. Напис: «Сіє крестноє знаменіє сооружила громада Староміщини Р. Б. 1880»
  •  
    Пам'ятник воїнам-односельцям, скульптор Ярослав Мотика, 1967

Соціальна сфера ред.

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., дитячий садок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельні заклади.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

Перебували ред.

церковні діячі ред.

культурно-освітні та громадські діячі ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Любомира Бойцун. Родина Барвінських // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — ч. 63 за 2010 р. (дата доступу 18 грудня 2015).
  2. ↑ Кабінет Міністрів України «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області». kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  4. ↑ Булавний УПА «Співак». Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 19 грудня 2015.
  5. ↑ Janice Kulyk Keefer. Canadian Writers, Athabasca University (en-CA) . Процитовано 10 серпня 2018.
  6. ↑ Daily Mail Obits June 2001. tracingyourrootsgcny.com. Процитовано 2019-02-07 [CAMILLE EWALD].

Джерела ред.

Посилання ред.

Староміщина
у сестринських Вікіпроєктах
  Портал «Тернопільщина»
  Теми у Вікіджерелах?
  Староміщина у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Староміщина&oldid=42600988