Рибак Тимофій Іванович
| Рибак Тимофій Іванович | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився |
9 березня 1932 Староміщина, Скалатський повіт, Тернопільське воєводство, Польська Республіка | ||
| Помер |
15 січня 2019 (86 років) Тернопіль | ||
| Поховання | Староміщина | ||
| Країна |
 Польща →  УРСР →  Україна | ||
| Національність | українець | ||
| Діяльність | науковець | ||
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | ||
| Заклад | Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя | ||
| Вчене звання | професор кафедри технічної механіки та сільськогосподарського машинобудування ТНТУ | ||
| Науковий ступінь | доктор технічних наук | ||
| Науковий керівник | завідувач кафедри технічної механіки та сільськогосподарського машинобудування ТНТУ | ||
| Нагороди |
| ||
Тимофій Іванович Рибак (9 березня 1932, с. Староміщина, нині Тернопільського району Тернопільської області[1] — 15 січня 2019, м. Тернопіль) — доктор технічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, академік АІНУ, завідувач кафедри технічної механіки та сільськогосподарського машинобудування Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (з 1990 року).
Життєпис ред.
Народився 9 березня 1932 у с. Староміщина на Тернопільщині.
Основним напрямком наукової школи Тимофія Івановича є розробка методів оцінки ресурсу елементів конструкцій мобільних сільськогосподарських машин. У 1991 році вперше на Тернопільщині відкрив спеціалізовану вчену раду для захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю «Сільськогосподарські і гідромеліоративні машини», а в 1993 році — для захисту докторських дисертацій за спеціальністю «Машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва», яку він очолює дотепер. Під його керівництвом захищено більше 20-ти кандидатських і 4 докторських дисертацій.
Помер 15 січня 2019 року, похований у рідному селі.
Нагороди і звання ред.
- Заслужений працівник освіти України (2 жовтня 2003) — за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, багаторічну плідну педагогічну діяльність[2]
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (20 серпня 2007) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, культурний розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення та з нагоди 16-ї річниці незалежності України[3]
- Медаль «Григорія Ващенка»
- Державна стипендія (9 серпня 2008)[4]
- Дворічна державна стипендія (23 серпня 2011)[5]
- Довічна державна стипендія (13 квітня 2016)[6]
Примітки ред.
- ↑ Рибак Тимофій Іванович // Науковці Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя / М.Медюх, В.Лазарюк. — Тернопіль : «Джура», 2010. — С. 139. — ISBN 978-966-185-047-6.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України працівників освіти. zakon.rada.gov.ua. 2 жовтня 2003. Процитовано 20 грудня 2018.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №715/2007. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 20 грудня 2018.
- ↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №255/2008-рп. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 20 грудня 2018.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №856/2011. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 20 грудня 2018.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №140/2016. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 20 грудня 2018.
Джерела ред.
- Науковці Тернопільського національного технічного університету / Упорядники: М. Медюх, В. Лазарюк. — Тернопіль : Джура, 2010. — 204 с. — ISBN 978-966-185-047-6.
- Храм науки і знання. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя. — Ред. колегія: П. В. Ясній, І. В. Луців, О. М. Герман, Г. М. Крамар, П. Д. Кривий, Б. Т. Новосядлий. — Тернопіль : Джура, 2010. — 376 с. — ISBN 978-966-185-046-9.
Посилання ред.
- Науковець Рибак Тимофій Іванович на сайті науково-технічної бібліотеки Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя
- Рибак Тимофій Іванович // Кафедра технічної механіки та сільськогосподарського машинобудування ТНТУ.
- Хто є хто
|
Це незавершена стаття про науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |