Список дипломатичних місій Республіки Китай

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Нижче наведено список дипломатичних місій Республіки Китай (Тайваню), який містить 112 діючих дипломатичних представництва, станом на грудень 2021 року. Через те, що Китайська Народна Республіка дотримується «політики одного Китаю» і примушує до цього інші країни, держави світу можуть мати дипломатичні стосунки або з материковою КНР, або з Тайванем, і найчастіше обирають перше.[1] Лише в 14 країнах світу є офіційні дипломатичні представництва Республіки Китай: 14 посольств та 2 консульства.[2] Це робить Республіку Китай однією з небагатьох країн, які мають посольства в усіх країнах, з якими у них встановлено дипломатичні відносини.[3]

Мапа держав та територій, в якиї є чи колись були тайванські дипломатичні представництва:
   Республіка Китай (Тайвань)
   Посольство
   Неофіційне представництво
   Акредитована до представництва в іншій країні
   Було офіційне представництво у минулому
   Було неофіційне представництво у минулому

Попри ці перешкоди, 58 країн світу підтримують відносини з Тайванем на неофіційному рівні. Крім того, Тайвань має неформальні відносини з Сомалілендом, який не визнає жодна інші держава, включно із КНР.[4][5] Щоб бути представленим в цих країнах, Тайвань має 92 напівофіційних представницьких офісів, які виконують ті функції, які зазвичай виконують посольства та консульства. Керівники цих представницьких офісів призначаються Міністерством закордонних справ Республіки Китай, що робить їх де-факто посольствами. Через тиск зі сторони КНР, в назві більшості з цих офісів не фігурує офіційна назва країни «Республіка Китай», ні її неофіційна назва «Тайвань». Натомість використовується назва столиці Республіки Китай, міста Тайбей. Останнім часом, цей підхід почав змінюватись: в 2021 році в Литві відкрилося представництво, в назві якого є слово «Тайвань» (і що спричинило дипломатичний скандал), про подібні плани також заявляє і Словенія.

У Республіки Китай є також постійні представництва при Європейському Союзі та при Світовій організації торгівлі. В СОТ Республіка Китай присутня під назвою «Окремі митні території Тайваню, Пеньгу, Кіммену та Мацу».

Республіка Китай також відкрила неофіційні представництва у двох китайських особливих адміністративних районах, містах Гонконг та Макао, де є тайбейські економічно-культурні офісі, які виконують функції подібні до тих, які виконують консульства.[6] Крім того, в рамках механізму запровадженого в 2010 році, уряд Республіки Китай прямо представлений у переговорах з адміністрацією Гонконгу організацією, яка називається Тайвансько-Гонконгська рада економічної та культурної співпраці. Аналогічна організація, яка представляє Гонконг, є і в Тайвані. Також Республіка Китай підтримує неофіційні дипломатичні контакти із Китайською Народною Республікою через «Straits Exchange Foundation».[7]

Діючі дипломатичні представництва ред.

     Країни, які мають дипломатичні відносини з Республікою Китай

Країна Місто Тип місії Рік відкриття Примітки
  Австралія Канберра Посольство (де-факто) 1988
Брисбен Консульство (де-факто) 2005
Мельбурн Консульство (де-факто) 1979
Сідней Консульство (де-факто) 1979
  Австрія Відень Посольство (де-факто) 1972 Також акредитоване в:   Словенія,   Хорватія
  Аргентина Буенос-Айрес Посольство (де-факто) 1972
  Бахрейн Манама Посольство (де-факто) 1977
  Беліз Беліз Посольство 1989
  Бельгія Брюссель Посольство (де-факто) 1976 Також представляє країну при   Європейському Союзі
Також акредитоване в:   ДР Конго,   Республіка Конго,   Люксембург
  Бразилія Бразиліа Посольство (де-факто) 1992
Сан-Паулу Консульство (де-факто) 1975
  Бруней Бандар-Сері-Бегаван Посольство (де-факто) 1978 Було закрите в 2006—2007 роках
  Ватикан Рим Посольство 1943 Було засноване як представництво, перетворене на посольство в 1959. Фізично знаходиться в Римі (при цьому Італія не визнає Ватикан).
  Велика Британія Лондон Посольство (де-факто) 1974
Единбург Консульство (де-факто) 1998
  В'єтнам Ханой Посольство (де-факто) 1992 Також акредитоване в:   Лаос
Хошимін Консульство (де-факто) 1992 Також акредитоване в:   Камбоджа
  Гаїті Порт-о-Пренс Посольство 1960 Було засноване як представництво, перетворене на консульство в 1965
  Гватемала Гватемала Посольство 1935 Було засноване як консульство, перетворене на представництво в 1954, потім на посольство в 1960
Також акредитоване в:   Домініканська Республіка
  Гондурас Тегусігальпа Посольство 1957 Було засноване як представництво, перетворене на консульство в 1962, потім на посольство 1965
Сан-Педро-Сула Генеральне консульство 1997
  Греція Афіни Посольство (де-факто) 1973 Також акредитоване в:   Болгарія,   Кіпр
  Данія Копенгаген Посольство (де-факто) 1973
  Еквадор Кіто Посольство (де-факто) 1977
  Есватіні Мбабане Посольство 1968 Також акредитоване в:   Мозамбік
  Ізраїль Тель-Авів Посольство (де-факто) 1993
  Індія Нью-Делі Посольство (де-факто) 1995 Також акредитоване в:   Бангладеш,   Бутан,   Непал
Ченнаї Консульство (де-факто) 2012 Також акредитоване в:   Мальдіви,   Шрі-Ланка
  Індонезія Джакарта Посольство (де-факто) 1971 Також акредитоване в:   Східний Тимор
Сурабая Консульство (де-факто) 2015
  Ірландія Дублін Посольство (де-факто) 1988
  Іспанія Мадрид Посольство (де-факто) 1973
  Італія Рим Посольство (де-факто) 1990
  Йорданія Амман Посольство (де-факто) 1977 Також акредитоване в:   Єгипет,   Ірак,   Ліван,   Лівія,   Сирія
  Канада Оттава Посольство (де-факто) 1993 Від'єдналась від представництва в Торонто
Ванкувер Консульство (де-факто) 1991
Торонто Консульство (де-факто) 1991
  КНР   Гонконг Консульство (де-факто) 1966
  Макао Консульство (де-факто)
  Колумбія Богота Посольство (де-факто) 1969
  Кувейт Ель-Кувейт Посольство (де-факто) 1986
  Латвія Рига Посольство (де-факто) 1997 Також акредитоване в:   Естонія
  Литва Вільнюс Посольство (де-факто) 2021
  Малайзія Куала-Лумпур Посольство (де-факто) 1974
  Маршаллові Острови Маджуро Посольство 1998 Також акредитоване в:   Федеративні Штати Мікронезії
  Мексика Мехіко Посольство (де-факто) 1989
  Монголія Улан-Батор Посольство (де-факто) 2002
  М'янма Янгон Посольство (де-факто) 2016
  Науру Айво Посольство 1980 Було засноване як генеральне консульство, перетворене на посольство в 1990
Було закрите в 2002—2005
  Нігерія Лагос Посольство (де-факто) 1991 Також акредитоване в:   Бенін,   Гамбія,   Гана,   Камерун,   Ліберія,   Сьєрра-Леоне
Розташовувалося в місті Абуджа в 2001—2018
  Нідерланди Гаага Посольство (де-факто) 1979
  Німеччина Берлін Посольство (де-факто) 1981
Гамбург Консульство (де-факто)
Мюнхен Консульство (де-факто) 1988
Франкфурт-на-Майні Консульство (де-факто) 1980
  Нова Зеландія Веллінгтон Посольство (де-факто) 1991 Також акредитоване в:   Ніуе
Окленд Консульство (де-факто) 1973
  ОАЕ Дубай Консульство (де-факто) 1979 Також акредитоване в:   Іран
  Оман Маскат Посольство (де-факто) 1977
  Палау Корор Посольство 1999
  Папуа Нова Гвінея Порт-Морсбі Посольство (де-факто) 1990 Також акредитоване в:   Соломонові Острови
  ПАР Преторія Посольство (де-факто) 1998 Також акредитоване в:   Ангола,   Ботсвана,   Бурунді,   Еритрея,   Замбія,   Зімбабве,   Кенія,   Коморські Острови,   Лесото,   Ліберія,   Маврикій,   Мадагаскар,   Малаві,   Руанда,   Сомалі,   Сейшельські Острови,   Уганда
Кейптаун Консульство (де-факто) 1998 Також акредитоване в:   Намібія
  Парагвай Асунсьйон Посольство 1959
Сьюдад-дель-Есте Генеральне консульство 1988
  Перу Ліма Посольство (де-факто) 1978
  Південна Корея Сеул Посольство (де-факто) 1993
Пусан Консульство (де-факто) 2004
  Польща Варшава Посольство (де-факто) 1992 Також акредитоване в:   Україна
  Португалія Лісабон Посольство (де-факто) 1992 Також акредитоване в:   Гвінея-Бісау,   Кабо-Верде
  Росія Москва Посольство (де-факто) 1993 Також акредитоване в:   Грузія,   Киргизстан
  Саудівська Аравія Ер-Ріяд Посольство (де-факто) 1990 Також акредитоване в:   Афганістан,   Джибуті,   Ефіопія,   Ємен,   Катар,   Пакистан
  Сент-Вінсент і Гренадини Кінгстаун Посольство 1983 Також акредитоване в:   Гаяна,   Суринам
  Сент-Кіттс і Невіс Бастер Посольство 1984 Також акредитоване в:   Ангілья,   Антигуа і Барбуда,   Британські Віргінські Острови,   Кайманові Острови,   Мартиніка,   Монтсеррат,   Сен-Бартелемі,   Сен-Мартен,   Ямайка
  Сент-Люсія Грос-Айлет Посольство 2007
  Сінгапур Сінгапур Посольство (де-факто) 1969 Також акредитоване в:   Північна Корея
  Словаччина Братислава Посольство (де-факто) 2003
  Сомаліленд Харгейса Посольство (де-факто) 2020
  США Вашингтон Посольство (де-факто) 1979
Атланта Консульство (де-факто)
Бостон Консульство (де-факто) 1982
Гонолулу Консульство (де-факто) 1979 Також акредитоване в:   Американське Самоа
Денвер Консульство (де-факто) 2015 Переїхало з Канзас-Сіті, де було першопочатково засноване в 1985
Лос-Анджелес Консульство (де-факто)
Маямі Консульство (де-факто) 1988 Також акредитоване в:   Багамські Острови,   Американські Віргінські Острови,   Пуерто-Рико
Нью-Йорк Консульство (де-факто)
Сан-Франциско Консульство (де-факто)
Сіетл Консульство (де-факто)
Х'юстон Консульство (де-факто)
Чикаго Консульство (де-факто) 1979
Хагатна Консульство (де-факто)} 1991 Було закрите в 2017—2020
Також акредитоване в:   Північні Маріанські Острови
  Таїланд Бангкок Посольство (де-факто) 1980
  Тувалу Фунафуті Посольство 1998
  Туреччина Анкара Посольство (де-факто) 1989 Також акредитоване в:   Казахстан,   Таджикистан,   Туркменістан,   Узбекистан
  Угорщина Будапешт Посольство (де-факто) 1990 Також акредитоване в:   Боснія і Герцеговина,   Косово,   Сербія,   Чорногорія
  Фіджі Сува Посольство (де-факто) 1971 Також акредитоване в:   Вануату,   Волліс і Футуна,   Кірибаті,   Нова Каледонія,   Тонга,   Французька Полінезія
  Філіппіни Маніла Посольство (де-факто) 1975
  Фінляндія Гельсінкі Посольство (де-факто) 1990
  Франція Париж Посольство (де-факто) 1972 Також акредитоване в:   Алжир,   Буркіна-Фасо,   Габон,   Гвінея,   Кот-д'Івуар,   Лівія,   Малі,   Мавританія,   Майотта,   Марокко,   Нігер,   Сенегал,   Того,   Туніс,   Центральноафриканська Республіка,   Чад
Екс-ан-Прованс Консульство (де-факто) 2020
  Чехія Прага Посольство (де-факто) 1991 Було створене як представництво у Чехословаччині
  Чилі Сантьяго Посольство (де-факто) 1975
  Швейцарія Берн Посольство (де-факто) 1994 Переїхало з Лозанни
Женева Консульство (де-факто) 1997
  Швеція Стокгольм Посольство (де-факто) 1981
  Японія Токіо Посольство (де-факто) 1972
Йокогама Консульство (де-факто) 1972
Наха Консульство (де-факто) 1958
Осака Консульство (де-факто) 1972
Саппоро Консульство (де-факто) 2009
Фукуока Консульство (де-факто) 1972
  Світова організація торгівлі Женева Постійне представництво 2002

Колишні дипломатичні представництва ред.

     Закриті через припинення офіційних відносин
     Закриті через припинення офіційних відносин, але продовжують працювати неофіційні представництва

Країна Місто Тип місії Рік відкриття Рік закриття Примітки
  Бангладеш Дакка Посольство (де-факто) 2004 2009 Повноваження віднесені до представництва в Індії
  Білорусь Мінськ Посольство (де-факто) 1996 2006 Повноваження віднесені до представництва в Росії
  Бенін Котону Посольство 1965
  Болівія Ла-Пас Посольство (де-факто) 1990 2009
  Ботсвана Габороне Посольство 1974
  Буркіна-Фасо Уагадугу Посольство 2018
  Камбоджа Пномпень Військова місія 1972 1975
Посольство (де-факто) 1994 1997
  Центральноафриканська Республіка Бангі Посольство 1964
  Колумбія Богота Посольство 1947 1980 Було засноване як представництво, перетворене на посольство в 1961
Барранкілья Генеральне консульство 1972 1980
Консульство (де-факто) 1980 1991
  Коста-Рика Сан-Хосе Посольство 2007
  Домініка Розо Посольство 2004
  Домініканська Республіка Санто-Домінго Посольство 2018
  Еквадор Гуаякіль Консульство (де-факто) 1974 1998
  Сальвадор Сан-Сальвадор Посольство 2018
  Габон Лібревіль Посольство 1974
  Гамбія Бангі Посольство 1974
1996 2013
  Греція Афіни Посольство 1929 1972 Було засноване як представництво, перетворене на посольство в 1947
  Японія Тайхоку Генеральне консульство 1930 1945 Генеральне консульство працювало в період, коли уряд Гоміндану розташовувався на материку, а острів Тайвань належав Японії
  Кірибаті Баїрикі Посольство 2004 2019
  Латвія Рига Генеральне консульство 1992 1994
  Ліберія Монровія Посольство 1957 2003 Було засноване як представництво, перетворене на посольство в 1960
  Лівія Триполі Посольство (де-факто) 1980 1997 Закрито під тиском КНР
2008 2011 Закрито через початок Першої громадянської війни у Лівії
  Люксембург Люксембург Посольство (де-факто) 1975 2002 Повноваження віднесені до представництва в Бельгії
  Північна Македонія Скоп'є Посольство 1999 2001
  Монако Макао Посольство (де-факто) 1945 1966 Спеціальна комісія
  Мадагаскар Антананаріву Посольство 1960 1972 До оголошення незалежності Мадагаскару було генеральним консульством
  Малаві Лілонгве Посольство 2008
  Малайзія Куала-Лумпур Генеральне-консульство 1964 1974
  Нікарагуа Манагуа Посольство 1930 2021 Започатковане як генеральне консульство, перетворене на представництво в 1955, потім в посольство в 1965, закрите через припинення дипломатичних відносин в 1985—1990 та з 2021.
  Нігер Ніамей Посольство 1974
  Нігерія Абуджа Посольство (де-факто) 2001 2018 Переїхало до міста Лагос
  Норвегія Осло Посольство (де-факто) 1980 2017 Повноваження віднесені до представництва в Швеції
  Панама Панама Посольство 2017
Колон Генеральне консульство 2009
  Руанда Кігалі Посольство 1972
  Перу Ліма Посольство 1911 1971
  Саудівська Аравія Джидда Консульство (де-факто) 2017 Повноваження віднесені до представництва в Ер-Ріяді
  Сан-Томе і Принсіпі Сан-Томе Посольство 2016
  Соломонові Острови Хоніара Посольство 2019
  ПАР Преторія Посольство 1976 1998
Йоганнесбург Консульство 1912 1998
Консульство (де-факто) 1998 2009
Кейптаун Консульство 1973 1998
  Сенегал Дакар Посольство 1964
  Швейцарія Цюрих Посольство (де-факто) 1973 2007 Об'єдналося з представництвом в місті Берн
Лозанна Консульство (де-факто) 1979 1994 Переїхало до міста Берн
  Того Ломе Посольство 1972
  Тонга Нукуалофа Посольство 1998
  Уругвай Монтевідео Посольство 1957 1988
Посольство (де-факто) 1992 2002 Планувалось тимчасове закриття, однак, воно стало постійним. Повноваження віднесені до представництва в Аргентині.
  США Вашингтон Посольство 1912 1978
Канзас-Сіті Консульство 1974 1978
Консульство (де-факто) 1985 2015 Переїхало до міста Денвер
Чикаго Consulate 1930 1979
  Венесуела Каракас Посольство (де-факто) 1974 2009

Галерея ред.

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. What is the 'One China' policy? [Що таке 'політика одного Китаю'?]. BBC News (англ.). 10 лютого 2017. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 29 січня 2022.
  2. Global Diplomacy Index – 2019 Country Ranking (англ.). Lowy Institute. Архів оригіналу за 1 лютого 2019. Процитовано 10 вересня 2020.
  3. Шеттак, Томас Дж. (2020). The Race to Zero?: China's Poaching of Taiwan's Diplomatic Allies. Orbis. 64 (2): 334—352. doi:10.1016/j.orbis.2020.02.003. ISSN 0030-4387. PMC 7102519. PMID 32292214. (англ.)
  4. Еспінвол, Нік (10 липня 2020). Taiwan Throws a Diplomatic Curveball by Establishing Ties With Somaliland. The Diplomat. Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 6 вересня 2020. (англ.)
  5. Чанг, Адріана (6 липня 2020). Taiwan-China Diplomatic Competition Comes to Somaliland. Голос Америки. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 6 вересня 2020. (англ.)
  6. Моура, Нельсон (24 вересня 2020). Rising Beijing-Taipei tensions also taking a toll in Macau-Taipei relations. Macau News Agency. Процитовано 27 жовтня 2020. (англ.)
  7. Тьєцці, Шеннон (12 лютого 2014). Taiwan, Mainland China Agree to New Communication Mechanism. The Diplomat. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 6 вересня 2020. (англ.)