Серебряний Йосип Олександрович
Йосип Олександрович Сере́бряний (нар. 25 квітня 1907, Городня — пом. 12 серпня 1979, Ленінград) — російський радянський живописець, графік, плакатист; народний художник СРСР з 1977 року, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР з 1947 року.
| Йосип Олександрович Серебряний | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
25 квітня 1907 Городня | |||
| Смерть | 12 серпня 1979 (72 роки) | |||
| Ленінград | ||||
| Поховання | Серафимівське кладовищеd | |||
| Країна |
 СРСР | |||
| Жанр | портрет, пейзаж, графіка, плакат, натюрморт і жанрове малярство | |||
| Навчання | Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1931) | |||
| Діяльність | художник, викладач університету | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Відомі учні | Гуменюк Феодосій Максимович | |||
| Працівник | Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна | |||
| Член | СХ СРСР | |||
| Партія | ВКП(б)[1][2] | |||
| Роботи в колекції | Російський музей | |||
| Нагороди |
   | |||
|
| ||||
Біографія ред.
Народився 12 [25] квітня 1907 року в місті Городні (тепер Чернігівська область, Україна). З 1925 року учасник виставок. В 1927—1931 роках навчався в ленінградському ВХУТЕІНі — Інституті пролетарського образотворчого мистецтва у В. Савинського, А. Рилова та інших. У 1931—1934 роках працював як театральний художник.
Член ВКП(б) з 1943 року. У 1948—1951 роках та з 1954 року викладав у Інституті живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна в Ленінграді (з 1949 року — професор).
Помер у Ленінграді 12 серпня 1979 року. Похований на Серафимовському кладовищі.
Творчість ред.
Картини:
- «Партизани-лесгафтівці» (1942);
- «Концерт Ленінградської філармонії» (1957);
- портрети композитора Д. Шостаковича (1964) і хірурга П. Купріянова (1965);
- плакати.
Картини зберігаються в Російському музеї в Санкт-Петербурзі і Третьяковській галереї в Москві.
Література ред.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 525. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. ISBN 966-5467-23-4. [Архівовано 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Сярэ́браны Іосіф Аляксандравіч // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 15: Следавікі — Трыо / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн. : БелЭн, 2002. — Т. 15. — С. 358. — 552 с. — 10 000 екз. — ISBN 985-11-0035-8. — ISBN 985-11-0251-2 (т. 15).
- ↑ Українська радянська енциклопедія — Київ: Головна редакція УРЕ, 1959. — Т. 10. — С. 127.
- ↑ Серебряный Иосиф Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969. — Т. 23. — С. 300, 301.