Чонішвілі Сергій Ножерійович

російський актор
(Перенаправлено з Сергій Чонішвілі)

Сергій Ножерійович Чонішвілі (нар. 3 серпня 1965, Тула, Тульська область, РРФСР, СРСР) — радянський і російський актор театру і кіно, майстер озвучування (дублювання) фільмів, диктор[1], телеведучий, письменник . Заслужений артист Російської Федерації (1999)[2]. З 1998 року є офіційним голосом телеканалу «СТС»[1][3].

Чонішвілі Сергій Ножерійович
рос. Сергей Ножериевич Чонишвили
Зображення
Зображення
Ім'я при народженні Сергей Ножериевич Чонишвили
Дата народження 3 серпня 1965(1965-08-03) (58 років)
Місце народження Тула, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна (1986)
Професія актор,
диктор,
письменник
Нагороди

Заслужений артист Росії — 1999


Премія ФСБ
IMDb ID 0159097
chonishvili.ru
CMNS: Чонішвілі Сергій Ножерійович у Вікісховищі

Біографія ред.

Народився 3 серпня 1965 року в місті Тула. Батько — Ножері Чонішвілі, народний артист РРФСР, грузин, його ім'я носить Омський будинок актора. Мати — Валерія Прокоп, народна артистка Російської Федерації, російська, актриса Омського академічного театру драми.

У шістнадцятрирічному віці приїхав до Москви і вступив до Щукінського училища. Його педагогами були Юрій Авшаров, Юрій Катін-Ярцев, Олександр Ширвіндт, Микола Волков. У 1986 році закінчив училище з червоним дипломом і був прийнятий в трупу Московського державного театру «Ленком», де служив до 2010 року[4] .

У 1993 році актор взяв участь в першому прем'єрному спектаклі Незалежної театрального проєкту «Гра в піжмурки» за п'єсою Михайла Волохова, режисером якого виступив Андрій Житінкін. У Московському театрі-студії під керівництвом Олега Табакова Сергій грав ще в двох спектаклях Андрія Житінкіна — «Псих[5]» і «Старий квартал[6]». З 2018 року грає Євгенія Сергійовича Дорна в спектаклі Костянтина Богомолова "Чайка".

Голосом Сергій Чонішвілі озвучена і озвучується більшість вітчизняних рекламних роликів[7], документальних фільмів[8], аудіокниг, а також велика кількість анонсів на різних російських телеканалах — зокрема, на «СТС». Проте, сам Чонішвілі принципово відмовляється озвучувати політичні ролики[9].

У 2000 році відбувся письменницький дебют Сергія Чонішвілі — вийшов у світ його збірка «Незначні зміни». У 2003 році була випущена друга книга «Людина-поїзд».

Родина ред.

Дочки: Анна і Олександра.

Творчість ред.

Театральні роботи ред.

Московський державний театр «Ленком» ред.

Інші театри ред.

Фільмографія ред.

Участь у відеокліпах ред.

Дубляж і закадрове озвучення ред.

Фільми та мультфільми ред.

Відеоігри ред.

Озвучування ред.

Мультфільми ред.

  • Від Ілліча до Кузьмича (мультсеріал) : всі персонажі
  • Пригоди Оленки та Яреми : Шах Рахман
  • Нові пригоди Оленки та Яреми : Шах Рахман, Людожер, перекладач
  • Майбутнє почалося — голос за кадром
  • Гена з Чебурашкою купили косячок — голос за кадром

Телепередачі та документальні фільми ред.

Голосом Сергій Чонішвілі (тембр : баритон, бас) озвучені багато фільмів та роликів російських телеканалів[1] .

  • СТС: офіційний голос каналу — з 1998 року озвучує все анонси та ролики каналу (в заставках реклами весни 2007 року читав текст «Весна — пора мінятися!»).
  • Перший канал: озвучує документальні фільми (в заставці ОРТ 1995 року озвучував голос «Це — Перший»), Yesterday Live, «Кримінальні хроніки» (2010—2012) — голос за кадром. Також — антиалкогольна реклама «Бережи себе».
  • Росія: озвучує документальні фільми.
  • Володар світу. Нікола Тесла: голос за кадром (на каналі «РТР-Планета»)
  • Велика таємниця води: голос за кадром (на каналі «Росія»)
  • НТВ — програма «Цілком таємно» (Інформація до роздумів), мюзикл «1001 ніч, або Територія любові» — голос за кадром
  • Цвіль — в першій редакції, голос за кадром
  • Таємниці кохання — голос за кадром (Перший канал)
  • Таємниці смерті: голос за кадром (Перший канал)
  • Наша Russia — голоси деяких ведучих (сцена в Таганрозі, С. Ю. Беляков), Василь Щербаков (сусід C. Ю. Белякова на програмі «Хто хоче стати мільйонером?») (ТНТ)
  • Чорнобиль. 20 років після життя — голос за кадром (РЕН ТВ)
  • Галілео — голос за кадром (СТС)
  • Алани. Дорога на захід — голос за кадром
  • Кілька фільмів з науково-популярного циклу «Історія. Наука чи вигадка» — голос за кадром
  • Космічні зіткнення — голос за кадром (Московський планетарій)

Аудіокниги ред.

Інше ред.

  • «Музеї світу» — озвучує тексти аудіогідів найбільших музеїв світу[23] (музей в Стамбулі, Пергамський музей в Берліні тощо)

Визнання ред.

Державні та відомчі нагороди ред.

  • 1999 рік — почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — за заслуги в галузі мистецтва[2]
  • 2014 рік — лауреат Премії ФСБ Росії в області літератури і мистецтва за 2014 рік у номінації «Акторська робота» (2-га премія) — за роль начальника канцелярії таємних розшукових справ Андрія Ушакова в телесеріалі «Записки експедитора таємної канцелярії» реж. Олег Рясков (2011), а також за участь у створенні (озвучуванні) численних документальних фільмів про історію і сьогодення діяльності спецслужб Росії

Громадські нагороди ред.

  • Лауреат театральної премії «Чайка» в номінації «Посмішка М» — за роль Ноздрьова в "Містифікації "
  • 2000 рік — лауреат театральної премії імені І. М. Смоктуновського
  • 2007 рік — лауреат театральної премії «Чайка» в номінації «Злодій» — за роль Кочкарьова в спектаклі «Одруження»
  • 2020 рік — лауреат першої премії XIII Міжнародного кінофестивалю «Схід-захід» (Оренбург)

Примітки ред.

  1. а б в Короткое интервью для Аудио-Реклама.ru. Audio-Reclama.ru. Процитовано 22 березня 2016.
  2. а б Указ Президента Российской Федерации Б. Ельцина № 1557 от 22 ноября 1999 года «О награждении государственными наградами Российской Федерации». Официальный сайт Президента Российской Федерации // kremlin.ru
  3. Телеголос страны Сергей Чонишвили: «Реклама на меня не действует!». Газета «Комсомольская правда». 17 травня 2007.
  4. Сергей Чонишвили: «Ленком научил меня выживать в любых условиях». Вечерняя Москва. 1 серпня 2015.
  5. Псих « Сергей Безруков. Официальный сайт. sergeybezrukov.ru. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 10 вересня 2018.
  6. Московский театр О. Табакова" — Официальный сайт театра. www.tabakov.ru. Процитовано 10 вересня 2018.
  7. Наталия Колесова (24 січня 2000). Игра в жмурики. Вечерняя Москва.
  8. КОНЕЦ ДОКУМЕНТАЛКИ?. Ежедневный журнал. 30 грудня 2005.
  9. Голос, который звучит гордо. Огонёк. 6 серпня 2006.
  10. Спектакль «Игра в жмурики» по пьесе Михаила Волохова в постановке Андрея Житинкина. [Архівовано 2014-03-26 у Wayback Machine.] Сайт драматурга Михаила Волохова // volokhov.ru
  11. Выход в российский прокат мультфільма «Шрек-2». Эхо Москвы. 17 серпня 2004.
  12. а б в г д е ж Movie
  13. Прощай, MTV! Чем запомнится любимый канал молодежи конца 90-х?. Аргументы и факты. 7 грудня 2012.
  14. Егор Негин (Жизнь мужика старше сорока) (26 вересня 2018). #3 История телеканала MTV-Россия: самое сокровенное от основателей. YouTube.
  15. Станислава Одоевцева (22 серпня 2002). Бивис & Бат-Хед Гавриловы. Московский комсомолец.
  16. Олег Перанов (2 лютого 2020). Как "День выборов" согласовывали в Кремле. Собеседник.
  17. а б в Владимир Коноплёв (14 червня 2014). Дублируй меня полностью: кто озвучивает звезд Голливуда. Кино Mail.ru.
  18. Евгений Червон (9 червня 2016). Сергей Чонишвили: «Сейчас в профессии я могу лишь держать оборону, но никак не идти в контрнаступление». Кино-Театр.ру.
  19. Обстоятельный кинорассказ про спецоперацию. Кино-Театр.ру. 15 серпня 2016.
  20. Андрей Гореликов (24 січня 2018). Александр Вартанов: «Это не учебник истории». Сеанс.
  21. Вадим Богданов (13 березня 2020). Рецензия на фильм «Бладшот»: Коллекция ущербных бойцов. InterMedia.
  22. Актёры дубляжа (Skyrim). The Elder Scrolls Wiki (рос.). Процитовано 19 серпня 2021.
  23. Настя Макоста (8 лютого 2018). Доктор Рубинштейн, готические симфонии Баха и Босха и устричная суббота. The Village.

Посилання ред.