Селецька волость (Пружанський повіт)
Селецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Пружанського повіту Гродненської губернії Російської імперії (волость). Волосний центр — містечко Сілець.
| Селецька волость | ||||
| Центр | Сілець | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 17 280 (1885) | |||
| Населення | 7 089 осіб (1885) | |||
| Наступники | ґміна Сєлєц | |||
Станом на 1885 рік складалася з 28 поселень, 17 сільських громад. Населення — 7 089 осіб, 499 дворових господарств, 17 280 десятин землі (6 083 — орної)[1].
У складі Польщі ред.
| Гміна Сєлєц | |
| 1920—1939 | |
| Воєводство | Поліське |
|---|---|
| Повіт | Пружанський |
| Адмінцентр гміни | Сілець |
| Тип гміни | Сільська |
| Населення (1921) • населення • густота населення |
2041 |
Після анексії Полісся Польщею волость отримала назву ґміна Сєлєц Пружанського повіту Поліського воєводства Польської республіки (гміна). Адміністративним центром було містечко Сілець.
Розпорядженням Міністра Внутрішніх Справ 5 січня 1926 р.[2] передано населені пункти:
- з ліквідованої ґміни Носкі — села: Давидовичі, Деці, Жохали, Панасовичі, Раковичі, Рогачі, Утрани, Хвалевичі, фільварків: Гаврилковичі, Галове, Давидовичі, Полонний Груд, селища: Гаврилковичі, Лучиці, Полонний Груд, Чешки;
- до ґміни Береза-Картуска — села Блудень, Леошки, Самойловичі, Хомичі, Заріччя, Смолярка, Кругле і Новосілки, селища: Блудень і Цегельня, фільварки: Леошки і Колки, залізнична станція: Береза-Картузька, а також державні ліси на території ґміни.
1 квітня 1932 р. розпорядженням Міністра внутрішніх справ Польщі[3] передано населені пункти:
- з ліквідованої ґміни Береза-Картуска — села Блудень, Леошки, Самойловичі, Хомичі, Заріччя, Смолярка, Кругле і Новосілки, селища: Блудень і Цегельня, фільварки: Леошки і Колки, залізнична станція: Береза-Картузька, а також державні ліси на території ґміни;
- до ґміни Малєч: села: Чорничне, Логіси, Давидовичі, Вишневичі, Ворожбити і Коти, околиці: Чорничне, Бухалі, Чечки, Дідовець, Круки і Полонний Груд, маєтки: Давидовичі, Полонний Груд, Галове і Коти.
1 квітня 1939 а. межі міста Береза-Картузька розширені за рахунок передачі села Новосілки зі ґміни Сєлєц[4].
15 січня 1940 р. ґміни (волості) ліквідовані у зв'язку зі створенням районів.
Примітки ред.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 5 stycznia 1926 r. o niektórych zmianach terytorjalnych w powiecie prużańskim, w województwie poleskiem. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 27 lutego 1932 r. o zmianie granic gmin wiejskich na terenie powiatu prużańskiego w województwie poleskiem. [Архівовано 24 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 24 marca 1939 r. o zmianie granic miasta Berezy Kartuskiej w powiecie prużańskim, województwie poleskim. Dz.U. 1939 nr 27 poz. 178 [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |