Пружанський повіт (Російська імперія)
Пружанський повіт (біл. Пружанскі павет) — історична адміністративно-територіальна одиниця Слонімської, Литовської та Гродненської губернії. Адміністративний центр — місто Пружани.
| Пружанський повіт | ||||
_(1845).png) | ||||
_Pru%C5%BEanski_paviet_map.jpg) | ||||
| Губернія | Гродненська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Пружани | |||
| Створений | 1795 | |||
| Площа | 333 512 (3643.6 км²) (1897) | |||
| Населення | 139 100 осіб (1897) | |||
| Густота | 38.2 осіб / км² | |||
| Попередники | Річ Посполита | |||
| Наступники |
 Польща Поліське воєводство | |||
Підпорядкування ред.
- Утворений у 1795 році у складі Слонімської губернії на території, що відійшла до складу Російської імперії після третього поділу Речі Посполитої.
- 1797 року відійшов до Литовської губернії.
- 1801 року передано до складу Гродненської губернії.
- 1918, квітень — повіт увійшов до Волинської губернії Української держави, 15 листопада переданий до Холмської губернії.
Склад ред.
Станом на 1886 рік налічував 241 сільську громаду, 414 поселень у 22 волостях. Населення — 93 767 осіб (46787 чоловічої статі та 46980 — жіночої), 7 885 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 126345 | 70265 |
| Приватної власності | 97608 | 27626 |
| Казенної власності | 106653 | 1066 |
| Іншої власності | 2906 | 1201 |
| Загалом | 333512 | 100158 |
Адміністративний поділ ред.
Волосний поділ станом на 1886 рік:
| № | Назва | Центр | Населення | Кількість дворів | Площа, десятин | Площа орної землі, дес. |
Кількість поселень (сільських громад) |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Байківська | Полеукішки | 2223 | 186 | 5927 | 2978 | 11 (7) |
| 2 | Березька | Картуз-Береза | 7476 | 589 | 17902 | 6470 | 20 (11) |
| 3 | Біловезько-Олександрівська | Біловіж | 3686 | 515 | 10038 | 6319 | 59 (11) |
| 4 | Великосільська | ? | 2537 | 218 | 5809 | 2798 | 6 (7) |
| 5 | Городечнянська | Щерчеве | 2923 | 235 | 11888 | 4738 | 12 (18) |
| 6 | Добучинська | Огородники | 2922 | 304 | 6970 | 4062 | 8 (7) |
| 7 | Котранська | ? | 1971 | 152 | 8412 | 2937 | 11 (7) |
| 8 | Линівська | ? | 2741 | 203 | 6919 | 3059 | 7 (5) |
| 9 | Малецька | ? | 4800 | 335 | 10922 | 4973 | 15 (13) |
| 10 | Масіївська | ? | 4924 | 703 | 10304 | 5574 | 51 (10) |
| 11 | Матвіївська | ? | 1619 | 124 | 6891 | 2093 | 8 (5) |
| 12 | Михайлівська | Шані | 5208 | 464 | 15792 | 6484 | 18 (11) |
| 13 | Мурав'ївська | Матяса | 6151 | 460 | 17868 | 9011 | 24 (23) |
| 14 | Никитська | Смоляни | 2547 | 203 | 6639 | 3558 | 11 (8) |
| 15 | Носковська | ? | 4587 | 397 | 11361 | 5174 | 29 (18) |
| 16 | Ревятицька | ? | 4227 | 336 | 10889 | 4396 | 16 (13) |
| 17 | Рудницька | ? | 4214 | 341 | 7529 | 3677 | 15 (15) |
| 18 | Селецька | ? | 7409 | 499 | 17280 | 6083 | 28 (17) |
| 19 | Старуновська | ? | 3937 | 431 | 10100 | 3171 | 27 (12) |
| 20 | Сухопільська | ? | 7089 | 622 | 20785 | 7735 | 22 (18) |
| 21 | Черняківська | ? | 1885 | 137 | 8038 | 2033 | 9 (7) |
| 22 | Шерешевська | ? | 7188 | 440 | 6179 | 2793 | 7 (3) |
Населення ред.
Повіт знаходився на межі української етнічної території. За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, значну частину населення повіту стоновили українці[3].
За працею російського військового статистика Олександра Ріттіха «Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России» 1875 року частка українців серед чоловіків призовного віку повіту становила 86,5 %, євреїв — 9 %, поляків — 3 %, німців — 0,7 %, татар — 0,03 %[4].
За переписом 1897 року чисельність населення становило 139 074 особи[5]. У повітовому місті Пружани проживало 7 633 мешканці[6]. Розподіл населення за рідною мовою згідно з переписом 1897 року[5]:
| Мова | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруська | 104988 | 75,5 % |
| єврейська | 17797 | 12,8 % |
| українська | 9278 | 6,7 % |
| російська | 4182 | 3,0 % |
| польська | 1936 | 1,4 % |
| німецька | 392 | 0,3 % |
| татарська | 183 | 0,1 % |
| інші | 318 | 0,3 % |
| Разом | 139 074 | 100 % |
Відомі особи ред.
Примітки ред.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- ↑ рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 361. (рос. дореф.)
- ↑ Риттих А. Ф. Племенной состав контингентов русской армии и мужского населения Европейской России. — СПб. : [Картогр. заведение А. А. Ильина], 1875. — С. 156. (рос. дореф.)
- ↑ а б Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Процитовано 11 січня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (рос.) - ↑ Первая Всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года. Наличное население в губерниях, уездах, городах Российской Империи (без Финляндии). http://www.demoscope.ru. Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 11 січня 2020. (рос.)
Джерела ред.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ V. Губерніи Литовской и Бѣлорусской областей. СанктПетербургъ. 1886. — XII + 259 с.
- Prużański powiat // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 111. (пол.) (пол.)
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |