Вікіпедія

Санді ікспрес

газета

The Sunday Express (Сандей Експрес, укр. Недільний Експрес)  — британський[2] таблоїд, який належить порнографу Річарду Десмонду[en]. Є недільним продовженням газети «Daily Express».

The Sunday Express
Країна  Велика Британія
Тип недільна газета
Мова англійська
Політична належність консервативна
Видавець Northern & Shell[en]
Формат таблоїд
Засновано 1918
Власник Річард Десмонд[en]
Головний редактор Мартін Таунсенд[en]
Ціна 1,40 фунтів стерлінгів[1]
Головний офіс 10 Lower Thames Street, Лондон EC3R 6EN
Наклад 408,425 (жовтень 2014)[1]
sundayexpress.co.uk​(англ.)

Історія ред.

У 1918 році був запущений недільний випуск «Daily Express» — «Sunday Express». Знадобилося два роки, щоб закрити дефіцит недільного видання (450 тис.), але починаючи з 1922 року вона вже приносила добрі прибутки. Респектабельна «Сандей Експрес» залежала від політичної загостреності матеріалів, що розгорнулася після закінчення військової кампанії на користь консолідації імперських володінь Британії під гаслом створення свого роду «спільного ринку» імперії. Ця кампанія вивела видання на твердий ґрунт і в результаті газета стала для господаря справжньою золотою жилою.

Критичний момент настав у долях «Експрес» і «Сандей Експрес», господарем яких в 90-х рр. став лорд-соціаліст Холлік. Різкий поворот цих газет від багаторічного служіння консерваторам до підтримки «нових лейбористів» не сприяв придбанню нових читачів, а обернувся втратою третини тиражу. Коли стало відомо, що шостий за рахунком господар групи «Експрес» лорд-соціаліст Холлік виставив їх на продаж, то вишикувалася справжня черга претендентів на придбання бівербруковської спадщини, включаючи четвертого лорда Ротерміра, братів-мільйонерів Барклі, а також господаря «Daily Telegraph» канадця К. Блека. Ціна, яку запросив Холлік — 125 млн фунтів стерлінгів.

Такою сумою розташовував тільки Річард Десмонд — власник журнального конгломерату Помилка Lua у Модуль:Не_перекладено у рядку 253: attempt to index local 'neededTitle' (a nil value)., витриманим у дусі «м'якого порно».

Десмонду вдалося майже неможливе: у 2011 році, коли справи в щоденної преси йшли не найкращим чином, Express, який об'єднує чотири видання: Daily Express, Sunday Express, Daily Star[en] і Daily Star Sunday[en], вдалося збільшити оборот на 7%, а в подальшому не тільки нарощувати дохід, але й вийти на прибуток (у першому півріччі 2013 операційний прибуток склав 18 млн фунтів)[3].

Структура газети ред.

Редактори ред.

№ Редактор (укр.) Редактор (англ.) Роки роботи
1 Джеймс Дуглас James Douglas 1920 — 1928
2 Джеймс Дуглас і Джон Гордон James Douglas and John Gordon 1928 — 1931
3 Джон Гордон John Gordon 1931 — 1952
4 Гарольд Кіблі Harold Keeble 1952 — 1954
5 Джон Джунор John Junor 1954 — 1986
6 Робін Єссер Robin Esser 1986 — 1989
7 Робін Морган Robin Morgan 1989 — 1991
8 Єва Поллард Eve Pollard 1991 — 1994
9 Брайан Хітчен Brian Hitchen 1994 — 1995
10 Сью Дуглас Sue Douglas 1995 — 1996
11 Річард Аддис Richard Addis 1996 — 1998
12 Аманда Плателл Amanda Platell 1998 — 1999
13 Майкл Пілгрім Michael Pilgrim 1999 — 2001
14 Мартін Таунсенд Martin Townsend 2001 —

Скандали ред.

  • «Сандей Експрес» звільнила свого головного театрального критика Марка Шелтона[en]. Це пов'язано з тим, що фотографії Шелтона були виявлені на платних гей-сайтах[4].
  • «Сандей Експрес» опублікувала матеріал, який стверджує, що шлюб старшої онучки королеви Великої Британії Зари Філліпс з Майком Тіндалем нещасливий і треба чекати скоро розставання. На газету подали в суд і Майкл з дружиною виграли справу. «Сандей Експрес» зобов'язали виплатити компенсацію і дати спростування[5].
  • «Сандей Експрес» звинуватила Королівську Академію Фахад в тому, що серед них є ісламські фанатики. І освіта в школі відповідає ідеям ісламу. За що надалі вибачилися, визнавши інформацію недостовірною[6].
  • Найгучнішою справою, пов'язаним з «Сандей Експрес», стало висвітлення ювілею різанини в школі Данблейн. Все починалося з публікації статті Паула Мюррея «Ювілей ганьби дамбленскіх виживших»[7] у шотландському «Сандей Експрес». Де він розповів про зустрічітих, хто вижив через 13 років, криваві подробиці, цитування без цензури, мат, розповіді про секс. У підсумку газета вибачилася, журналісти та редактори були покарані[8].

Цікаві факти ред.

«Сандей Експрес» поміщає на свою лицьову сторінку те, що, як здається, продає газету — фото принцеси Діани (так, до сих пір!), Мадлен Маккен, історії про чудотворні зцілення, прогнози погоди без належної перевірки.

Джерела ред.

  1. ↑ а б Цена и тираж газеты (PDF).
  2. ↑ Какие газеты читают в Лондоне. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 22 липня 2019.
  3. ↑ Ричард Десмонд — самый жадный миллиардер Британии.
  4. ↑ The Guardian: Sunday Express theatre critic fired over gay website pictures.
  5. ↑ The Guardian: Sunday Express agrees to pay damages to Mike Tindall.
  6. ↑ The Guardian: Sunday Express apologises to school for Islamic fanatics claim.
  7. ↑ Paula Murray (2009-03-08). "Anniversary Shame of Dunblane Survivors". Scottish Sunday Express. pp. 1, 7. {{cite web}}: Пропущений або порожній |url= (довідка)
  8. ↑ The Guardian: Scottish Sunday Express rapped by press watchdog over Dunblane story.

Ланки ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Санді_ікспрес&oldid=41998362