Різницька вулиця
Різни́цька ву́лиця — вулиця в Печерському районі міста Києва, місцевість Печерськ. Пролягає від вулиці Князів Острозьких до вулиці Гусовського.
| Різницька вулиця Київ | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Печерськ |
| Район | Печерський |
| Назва на честь | Різницького ряду |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 225 м |
| Координати початку | 50°26′05″ пн. ш. 30°32′41″ сх. д. / 50.434972° пн. ш. 30.544861° сх. д.Координати: 50°26′05″ пн. ш. 30°32′41″ сх. д. / 50.434972° пн. ш. 30.544861° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′08″ пн. ш. 30°32′29″ сх. д. / 50.435556° пн. ш. 30.541583° сх. д. |
| поштові індекси | 01011 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 «Кловська» «Печерська» |
| Рух | однобічний |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Державні установи | Генеральна прокуратура України |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11445 |
| У проєкті OpenStreetMap | r414013 |
| Мапа | |
 | |
 Різницька вулиця у Вікісховищі | |
Історія ред.
Вулиця прокладена в 1-й третині XIX століття на місці Ніжинської вулиці (позначена на картосхемі 1803 року) та прилеглої до неї забудови. Від того часу має теперішню назву, що походить від занять її поселенців (різники) та від Різницького ряду, що існував на вулиці. До 80-х років XX століття існував також Різницький провулок, що пролягав від Різницької вулиці до вулиці Князів Острозьких в бік заводу «Арсенал» (ліквідований у зв'язку зі знесенням старої забудови).
Пам'ятки історії та архітектури ред.
Будинки №№ 9 та 9-А складають садибу початку XX століття у стилі модерн. Головний будинок зведений за проєктом Абрама Трахтенберга У 1909 році, флігель — у 1911 році.
Будинки № 11 та 11-А зведені на початку XX століття.
На розі вулиць Різницької та Князів Острозьких розташовувалася садиба, яка належала родині Ломтєвих. Перша згадка про неї сягає другої половини XVIII століття, коли прапорщик Я. Ломтєв збудував на тому місці одноповерховий будинок, який згорів у 1834 році та був відбудований у 1837 році за проєктом міського архітектора Людвіка Станзані. Наприкінці XIX століття у будинку розташовувався дитячий притулок імені Олександра II. У 1903 році поряд із будинком Ломтєвих за проєктом архітектора Олександра Кобєлєва було зведено триповерховий цегляний будинок у стилі модерн, в якому розмістилася жіноча гімназія Ольги Плетньової. У цій гімназії у 1906–1910 роках навчалася майбутня драматична актриса, народна артистка СРСР, Герой Соціалістичної Праці Алла Тарасова (1898–1973). 19 липня 1974 року тут було відкрито меморіальну дошку на честь Алли Тарасової (скульптор Галина Кальченко, архітектор Анатолій Ігнащенко), у 1981 році — кімнату-музей Алли Тарасової. Будинок зруйнований у серпні 2008 року в зв'язку з будівництвом бізнес-центру «Сенатор».
-
Будинки №№ 9 та 11 по Різницькій вулиці
.JPG)
Установи та заклади ред.
- Генеральна прокуратура України (буд. № 13/15)
Цікаві факти ред.
Через розташування на Різницькій вулиці Генеральної прокуратури України в засобах масової інформації часто використовується словосполучення «на Різницькій», коли маються на увазі речі, люди або події, пов'язані з ГПУ[1][2][3].
Примітки ред.
- ↑ Политологи: ГПУ показала, что свободу Тимошенко никто не ущемлял // Сегодня. — 2011. — 17 марта.
- ↑ Глава СБУ сражается за монополию на борьбу с коррупцией [Архівовано 24 листопада 2011 у Wayback Machine.] // ОРД. — 2011. — 21 сентября.
- ↑ На Резницкой свои «выборы» [Архівовано 2016-08-28 у Wayback Machine.] //
Джерела ред.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 144.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 189. — ISBN 5-88500-070-0.
- Різницька вулиця // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 218. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- Звід пам'яток історії та культури України. Енциклопедичне видання у 28-ти томах. Кн. 1, ч. 1.: А–Л. — 608 с: іл. — К., 1999. — ISBN 966-95478-1-4.
- Київ: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : Гол. ред. Української Радянської Енциклопедії, 1981. — С. 476.
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — С. 174. — ISBN 978-966-8999-05-5.
Посилання ред.
- Кальницкий М. Б. Очередная дыра в нашей истории. Печерск // mik-kiev.livejournal.com. — 2008. — 13 августа. (рос.)
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |