Ігнащенко Анатолій Федорович

Ігна́щенко Анато́лій Фе́дорович (28 січня 1930, Захарівці — 5 квітня 2011, Київ) — український архітектор. Почесний дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (2006), член-кореспондент Академії архітектури України1995 року). Заслужений діяч мистецтв України (2000), народний художник України (2010). Батько художниці Оксани Ігнащенко.

Ігнащенко Анатолій Федорович
Народження 28 січня 1930(1930-01-28)
Смерть 5 квітня 2011(2011-04-05) (81 рік)
Поховання Байкове кладовище
Країна Україна Україна
Навчання Київський національний університет будівництва і архітектури
Діяльність архітектор
Найважливіші споруди Пам'ятник Вернадському (Київ)
Нагороди
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «Знак Пошани»
Премії
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1974
Звання
Народний художник України — 2010Заслужений діяч мистецтв України — 2000
Діти ·Ігнащенко Оксана Анатоліївна
Могила Анатолія Ігнащенка

Біографія ред.

Народився 28 січня 1930 року в селі Захарівцях (тепер Хмельницького району Хмельницької області). У 1953 році закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту. Був учнем Йосипа Каракіса.

З 1953 по 1960 рік працював у проєктному інституті «Укрдіпрошахт», у 19601963 роках — архітектор науково-дослідного інституту експериментального проєктування, у 19631964 роках — архітектор «УкрНДІпроект». З 1964 року по 1966 рік — головний архітектор проєктного інституту «УкрНДІПмістобудування», у 19661969 роках — експерт художньо-експертної колегії Міністерства культури УРСР.

У 19691976 роках перебував на посаді архітектора художнього фонду Спілки художників УРСР. У 19761990 роках — архітектор-художник об'єднання «Художник» художнього фонду УРСР. З 1990 року на творчій роботі.

Помер 5 квітня 2011 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 42).

Нагороди ред.

Нагороджений орденами:

Гран-прі Академії вишуканих мистецтв Парижа за пам'ятник Василю Порику у Франції.

Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1974) — разом з Г. Н. Кальченко за пам'ятник Лесі Українці в м. Києві.

Лауреат премії Ленінського комсомолу (1980 р.).

Золота (1969 р.) та Срібна (1970 р.) медалі імені М. Б. Грекова.

Основні роботи ред.

 
Анатолій Ігнащенко тримає макет пам'ятника Володимиру Висоцькому (не реалізований)

Пам'ятники ред.

Меморіальні комплекси ред.

Інтер'єри та експозиції музеїв ред.

Інше ред.

Зображення ред.

Примітки ред.

  1. Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, пам'ятка архітектури та містобудування, науки і техніки, охоронний номер 529/1-Кв.

Посилання ред.

Джерела ред.

Посилання ред.