Рудольф Фрідріх Євген Арендт
Рудо́льф Фрі́дріх Євге́н А́рендт (нім. Rudolf Friedrich Eugen Arendt; 1 квітня 1828, Франкфурт-на-Одері — 15 травня 1902, Лейпциг) — німецький педагог, професор хімії Лейпцизького політехнічного інституту і викладач реального училища. Дійсний член академії Леопольдина з 1893 року[4].
| Рудольф Фрідріх Євген Арендт | |
|---|---|
| Народився |
1 квітня 1828[1][2][3] Франкфурт-на-Одері, Королівство Пруссія, Німецький союз[1][2][3] |
| Помер |
15 травня 1902[1][3] (74 роки) Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецька імперія[1][2][3] |
| Країна |
.svg){kind=small} Королівство Пруссія.svg){kind=small} Німецька імперія[2] |
| Діяльність | хімік, редактор, chemistry didactician |
| Вчене звання | Професор |
| Науковий ступінь | доктор філософії[1][2] (1859) і професор[3] (1880) |
| Членство | Леопольдина |
| Відомий завдяки: | Першим розробив методику викладання хімії в середній школі |
Наукова діяльність ред.
Арендту належить першість в розробці методики викладання хімії в середній школі. Був послідовником І. Гербарта в педагогіці, вважав, що викладання навчального предмета треба будувати так, щоб розкривалися виховні можливості, закладені в природничих науках. Був переконаний, що система викладу навчального матеріалу повинна бути підпорядкована виключно особливостям мислення учнів, які нібито бачать і встановлюють зв'язок між явищами зовсім в іншому плані, ніж це має місце в науці. Замість наукової систематики навчального предмета Арендт ввів «методичну», засновану на формальній класифікації за одною лише ознакою — складність хімічного складу речовини (елементи, бінарні сполуки і т. д.).
Арендт був прихильником індуктивного методу викладання; узагальнення теоретичичного характеру він зовсім не приділяв уваги. У Німеччині методичні погляди Арендта були розвинені і продовжені Вільбрандом, К. Шейдом та іншими. Праці Арендта мали значний вплив і на російську методику і техніку навчального хімічного експерименту.
В СРСР методику викладання детально вивчав та вдосконалював Леонід Михайлович Сморгонський. Він показав неправомірність протиставлення Арендтом систематичному курсу «методичного», який, за задумом автора, більш відповідав психологічним особливостям учнів.[5]
Основні праці ред.
- Didaktik und Methodik des Chemie-Unterrichts, Munch., 1895; Technik der Experimentalchemie, Bd 1 — 2, Lpz., 1880 — 82; 5 AufL, Lpz., 1925.
Примітки ред.
- ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #116320249 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в г д Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. Bettelheim — B. — Vol. 7, 1902.
- ↑ а б в г д е verschiedene Autoren Neue Deutsche Biographie — Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 1953. — Vol. 1, 1953. — S. 345–346. — doi:10.1163/9789004337862_LGBO_COM_140215
- ↑ Leopoldina(нім.)
- ↑ Наукова педагогічна бібліотека ім. К. Д. Ушинського РАО(рос.)
Література ред.
- Шейд К., Методика преподавания химии, М., 1935; Etzold F., Rudolf Arendt, «Berichte der deutschen Ghemischen Gesellschaft», В., 1902. В. Л. Рысс. Москва. (рос.)
Джерела ред.
- Педагогическая энциклопедия. Том 1. Гл. ред.- А. И. Каиров и Ф. Н. Петров. М., 'Советская Энциклопедия', 1964. 832 столб. с илл., 7л. илл. (рос.)
Посилання ред.
- Бібліотека з педагогіки(рос.)
- Видані праці Фрідріха Арендта на сайті Німецької національної бібліотеки(нім.)
- Праці Фрідріха Арендта на сайті WorldCat (англ.)
|
Це незавершена стаття з педагогіки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |