Вікіпедія

Радянізми

Радянізми — це запозичені з радянської фразеології в сучасну українську мову лексичні одиниці з радянськими оцінними конотаціями та концептуалізаціями. Вони відображають властиві радянському суспільству реалії, особливості радянського способу життя, лексику, котра має ідеологічне смислове наповнення.

При розгляді поняття «радянізм» існує залежність від зв'язку з історичною або філософською або фактичною точкою відліку. Тема цієї статті, здебільшого обмежується сучасним періодом, і стосується деформацій у структурі й системі української мови в пострадянський період, а не української мови в СРСР. Тобто слова, сов'єтизми, які називають реалії, так чи інакше обумовлені радянською дійсністю в радянській державі, «словосполучення, фразеологізми всесоюзного контексту, що відображають соціалістичну дійсність і несуть певну суспільно-політичну чи виробничу інформацію, пов'язану з історією і життям радянської країни, з радянським способом життя», дивись у статті: радянська фразеологія.

Історія ред.

Риторика більшовицької партії, котра свідчила про зміну ціннісних орієнтирів, державницьких стандартів та соціальних практик в українську політичну та соціальну повсякденність все більше проникала з початку 1920-х років, і українська мова все більше насичувалася новими термінами, фразеологізмами, що нині прийнято називати радянізмами.[1] Більшість радянізмів походить з російської мови,[2] оскільки одним з наслідків реалізації настанов загальних принципів мовної політики СРСР, стало формування спільного лексичного фонду мов народів СРСР, важливу роль в якому відводили російській мові, як мові міжнаціонального спілкування.

Дослідниками філологічних особливостей виникнення та функціонування радянізмів констатується, що радянізми-терміни «створюють певний ідеолексикон, до якого входять інгерентно експресивні слова — своєрідні символи доби — з сильними політичними конотаціями та соціальним колоритом».[1]

Радянізми всесоюзного контексту ред.

Особливості радянського способу життя зумовили й особливості його вербальної передачі. Радянізми посідають окреме місце в процесі радянського словотвору. «Радянізми» тут — це «слова, словосполуки й фразеологізми всесоюзного контексту, що відображають соціалістичну дійсність і несуть певну суспільно-політичну чи виробничу інформацію, пов'язану з історією і життям радянської країни, з радянським способом життя».[3][2]

Класифікація радянізмів, що були запозичені в українську мову в радянський період ред.

Радянізми можна класифікувати різним чином. Радянізми, що були запозичені в українську мову в радянський період:

На українському ґрунті радянізми мають дещо іншу природу, ніж у російській мові, оскільки це переважно засвоєні росіянізми або мовні одиниці створені калькуванням.

Проблеми перекладу ред.

При перекладі з української прози конструкцій реалій-радянізмів, більшість «радянських реалій» трансформуються за допомогою калькування (хоча винятків чимало), а проблема читача надзвичайно важлива при перекладі радянізмів.[2] Переклад радянізмів з української мови англійською дуже ускладнюється тим, що на сьогодні немає ще англомовної країни, для якої явища соціалістичного ладу стали б повсякденною реальністю і вимагали б втілення і закріплення в національній мові.[2] Тому перекладач повинен орієнтуватися на широку аудиторію та на кожного читача індивідуально.[2]

Радянізми, утворені від власних назв, у різних мовах набувають фонетичного звучання згідно з фонетичними законами мови-переймача.[5]

Радянізми в сучасній українській мові ред.

Окрему групу серед радянізмів становлять ідеологічно заряджені мовні стереотипи. Деякі з таких одиниць остаточно зникають із сучасної мовної практики (наприклад: переможець соцзмагання, дошка пошани, передовик, світле майбутнє (пов'язане, звичайно, з побудовою комунізму), неповерненець, позбавленець, комсомолець, народний контроль, родимі плями капіталізму, будівник комунізму, пережитки минулого, та ін.) і з'являються лише в контекстах, пов'язаних з радянською епохою.[6]

Серед найактивніших реакцій на нові явища у свідомості сучасних українців серед нових суспільних і мовних стереотипів нова українська лексика засвідчує деідеологізацію радянізмів і завдяки цьому розширення, генералізацію їхніх значень, а також нейтралізацію негативних оцінних сем належності до чужого світу в семантиці вже засвоєних запозичень, їх втягнення в орбіту актуалізованих вербалізаторів нових суспільних стереотипів.[6] В українському лексиконі радянські мовні стереотипи демонструють відхід у пасив мови або набувають негативних, іронічних оцінних конотацій.[6] Наприклад: «„Партія веде“ чи партія енкаведе?»,[7] «Черга — це радянський підхід до прилавка».[8] Радянізми, як і як діалектизми, архаїзми, історизми ще мають своє застосування у літературі, культурі та пам'яті народу, хоча поступово втрачають свою активність, переходять у розряд малоактивної лексики.[9]

Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2018)

Примітки ред.

  1. ↑ а б Оксана Тарапон. ПАРТІЙНА РИТОРИКА І МОВЛЕННЄВА КУЛЬТУРА ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ ЦІННОСТЕЙ В УКРАЇНІ 1920-1930-х рр. / Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.
    Доступ: тут.
  2. ↑ а б в г д Доменко А. І. Особливості перекладу реалій-радянізмів (на матеріалі англомовного перекладу роману Олеся Гончара «Собор»). / Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, — 2012. Доступ: http://www.rusnauka.com/11_NPE_2012/Philologia/6_108338.doc.htm
  3. ↑ Чернов Г. В. Вопросы перевода русской безэквивалентной лексики (советских реалий) на английский язык (На материале перевода советской публицистики) автореф. дис. канд. филол. наук / Моск. гос. пед. ин-т иностр. яз. / Г. В. Чернов. — М., 1958.
  4. ↑ Ірина Магрицька. Урбаноніміка Луганська як засіб формування культурної ідентичності мешканців міста / Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля / Збірник наукових праць учасників ІІ Всеукраїнської науковопрактичної конференції «Фахова мова як динамічний функційний різновид загальнонародної української мови» (м. Луганськ, 30-31 травня 2013 р. — Луганськ: Вид-во «Ноулідж», 2013
    Доступ: http://elar.nung.edu.ua/bitstream/123456789/4556/1/6054p.PDF /
  5. ↑ Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози) / Р. П. Зорівчак. — Л. : Видавництво при Львівському державному університеті, 1989. — 213 с. (стор.: 61)
  6. ↑ а б в Карпіловська Є. А. Реакція мови на зміну суспільних стереотипів / Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки. — 2012. — Т. 137.
    Доступ: http://ekmair.ukma.edu.ua/bitstream/handle/123456789/1969/Karpilovska_Reaktsiia_movy_na_zminu.pdf
  7. ↑ Дзвін.–1993.–№ 10-12.–С. 109
  8. ↑ Вітчизна.–1996.–№ 9-10.–С. 127
  9. ↑ Марія Ткачівська. Радянізми у творах Ю. Андруховича та особливості їх перекладу німецькою мовою. / Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Мовознавство. — Тернопіль: Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, 2012. — Вип. 2 (21) 2011-1 (22) 2012. — 224 с. ISNN 978-966-7425-97-5
    Доступ: http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/7770/1/Tkachivska.pdf [Архівовано 16 вересня 2018 у Wayback Machine.]

Див. також ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Радянізми&oldid=37232313