Поточний рахунок
Поточний рахунок — вид банківського рахунку, який відкривається банківською установою юридичним та фізичним особам для зберігання коштів і здійснення безготівкових платежів у національній або іноземній валюті відповідно до умов договору на розрахунково-касове обслуговування та вимог законодавства[1].
Зокрема, поточні рахунки відкривають профспілковим та іншим громадським організаціям, юридичним особам, що не перебувають на господарському розрахунку і утримуються за кошторисами з бюджетних асигнувань, а також уповноваженим цих підприємств, які перебувають поза місцем знаходження підприємств, установ та організацій.[2]
Примітки ред.
- ↑ ПОТОЧНИЙ РАХУНОК [Архівовано 22 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.
- ↑ Що таке ПОТОЧНИЙ РАХУНОК - Eкономічна енциклопедія - Словники - Словопедія. slovopedia.org.ua. Процитовано 2 червня 2023.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Поточний рахунок //Словник фінансово-правових термінів / за заг. ред. д. ю.н., проф. Л. К. Воронової. — 2-е вид., переробл. і доповн. — К.: Алерта, 2011—558 с.
- Поточний рахунок // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
