Полоцький Верхній замок
Полоцький Верхній замок (білорус. Полацкі Верхні замак) — фортифікаційне укріплення у центрі міста Полоцьк (Білорусь) при впадінні річки Палата у Західну Двіну на правому березі останньої. Займав площу 9,44 га[1].
| Полоцький Верхній замок | |
|---|---|
.jpg) | |
|
55°29′14″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д. / 55.48725001002777191° пн. ш. 28.75861112002777986° сх. д.Координати: 55°29′14″ пн. ш. 28°45′31″ сх. д. / 55.48725001002777191° пн. ш. 28.75861112002777986° сх. д. | |
| Тип | замок |
| Статус спадщини | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
| Країна |
 Білорусь |
| Розташування | Полоцьк |
| Стан | Не зберігся |
  Полоцький Верхній замок (Білорусь) | |
 | |
 Полоцький Верхній замок у Вікісховищі | |
|
Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № Код: 213Г000636 |
Історія ред.
Полоцький Верхній замок із середини XI по XVIII століття відігравав роль адміністративного та культурного центру Полоцька. Тут у ХІ столітті звели Софійський собор, у якому була резиденція єпископів; тут полоцький князь провадив свою діяльність. У часи входження Полоцька до складу Великого князівства Литовського у Верхньому замку проживали великокнязівські намісники (у 1392—1504 рр.) та воєвода (з 1504 року). Найпотужніший культурний шар замку — 5 метрів, що свідчить про довгий час формування території Верхнього замку. Згідно з археологічними дослідженнями, колись на території замку проживали і княжі бояри, і ремісники та торговці. Після появи у Полоцьку ратуші Верхній замок втратив своє значення[2].
Фортифікація та планування ред.
Найдавніший вал Полоцького Верхнього замку датується ХІ століттям. Згідно з даними за 1552 рік, у замку були 9 веж, розташованих по краях. 6 веж були розташовані парами, одна з веж у кожній парі була брамою[3].
Згідно з результатами досліджень культурного шару Верхнього замку під керівництвом Г. В. Штихова, у східній частині Верхнього замку з другої половини XIII ст. в будівлі було стійке планування. Розкопані будівлі були частиною господарських комплексів — огороджених господарських дворів (ремісничих майстерень). Вони належали ремісникам (під час розкопок були знайдені будівлі ювеліра та швеця). Двір, як правило, вимощували деревом, біля бруківки прокладали дренаж.
Двір воєводи знаходився в північно-західній частині Верхнього замку (територія сучасної міської лікарні). Згідно з ревізією 1552 р., у двір воєводи входило шість житлових будинків, пивна (льох) із сховищем під нею, кухня та пекарня, стайня, лазня та королівська клітка біля замкової брами[3]. Будинки в підвалі були дво- або трикамерними будівлями. Шостий будинок знаходився «у стіні замку» і, ймовірно, був кімнатою караулу, звідки воєвода міг спостерігати за пересуванням війська.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Полоцкий замок. Памятники архитектуры Беларуси (амер.). Процитовано 19 січня 2021.
- ↑ vklby.com https://vklby.com/index.php/kultura/14-kultura/346-polotskij-zamok. Процитовано 19 січня 2021.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ а б Полоцкая ревизия 1552 года. / 16 / Первоисточники / Все книги / Главная / Библиотека исторической литературы. history-fiction.ru. Процитовано 19 січня 2021.
Джерела ред.
- Дук Д. У. Гісторыя Полацка: па матэрыялах археалагічных даследаванняў. — Наваполацк: УА «ПДУ», 2006. — 112 с.