Полоцьке воєводство
Полоцьке воєводство (біл. Полацкае ваяводства, лат. Palatinatus Polocensis, пол. Wojewodztwo polockie) — одне з воєводств Великого князівства Литовського провінції Речі Посполитої. Центром воєводства було місто Полоцьк. Найбільші міста — Полоцьк, Бешенковичі, Дісна, Друя, Лепель, Освея, Ушачі, Чашники. Площа воєводства була 18 800 — 21 800 км².
| Полоцьке воєводство | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
пол. Województwo polockie | |||||
| |||||
| місто | Полоцьк | ||||
| Країна |  Велике князівство Литовське
| ||||
| Регіон | Велике князівство Литовське | ||||
| Офіційна мова | старобілоруська, малопольська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 185 632 → 41 000 | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 18 800 km²[1] км² | ||||
| Дата заснування | 1504 | ||||
| Дата ліквідації | 1793 | ||||
| |||||
| Полоцьке воєводство | |||||
| |||||
| |||||
-1.svg)
На півночі це воєводство межувало з Московською державою, на заході — з Інфлянтами та Віленським воєводством, на півдні — з Мінським воєводством, а на сході — з Вітебським воєводством.
Історія ред.
- У 1504 р. — було утворено з Полоцького князівства дане воєводство.
- У 1563 р. — Іван Грозний завоював місто Полоцьк і частину Полоцького воєводства.
- З 1569 р. — воєводство є в складі Речі Посполитої. У зв'язку з малою щільністю населения не було поділене на повіти. Земські сеймики відбувалися в Полоцьку, від воєводства були лише 2 посли до польського Сейму та литовського Трибуналу. Представництво воєводства — по одному послові до в Вільнюсу згідно з каденцією литовською, та по одному послові до Мінську відповідно каденції руської (русинської). З 1773 р. воєводські сеймики відбувалися в Ушачі — 2 воєводські сенатори, воєвода, полоцький каштелян. Воєвода мав право входити до Сейму після воєводи Любліну перед воєводою Белза так, як каштеляни за рангом среди каштелянів. Гербом воєводства була литовська «Погоня» в білому геральдичному полі, чи на червоній хоругві.
- У 1579 р. — завдяки Стефану Баторію воєводство було повернене у склад Речі Посполитої.
- Після приєднання Полоцька до Російської імперії центр воєводства був перенесений в Ушачі.
- Воєводство межувало з Вітебським воєводством на сході, Мінським — на півдні, Віленським — на заході.
Північні межі воєводства неодноразово мінялися в ході війн Великого князівства Литовського (потім — Речі Посполитої) з Московською (потім — Російською) державою.
- У 1537 р. до Московії відійшло м. Себеж,
- У 1618 р. — до воєводства відійшли прикордонні землі із Себежем і Невелєм,
- У 1667 р. прикордонні землі із Себежем і Невелєм відійшли до Московії.
- У 1655 р. — цар Алєксій I Михайлович знову підбив дане воєводство, і лише згідно з Андрусівським Договором у 1667 р. це воєводство було відновлено в складі Речі Посполитої.
- У середині XVII ст. — у воєводстві налічувалося 23 204 селянських господарства й 185 632 мешканця[2], а після війни 1654–1667 рр. кількість населення скоротилася до 41 000 осіб (винищувалися вщент цілі села і повіти), у цій війні активну участь брали українські козаки, керовані московським царем. У білоруській історії це досі вважається геноцидом, адже майже 50 % всіх етнічних білорусів було знищено, у цих етнічних чистках активну участь брав український козацький полковник Золотаренко Іван Никифорович[3][4][5][6][7].
- У 1772 р. — під час Першого поділу Речі Посполитої північна частка воєводства, значна частина території воєводства була перейменована в Полоцьку провінцію й приєднана до Псковської губернії Російської імперії[8], а південна частка воєводства лишалася до 1793 р. у складі Речі Посполитої. Центр південної частини воєводства був перенесений у Лепель, в 1776 р. — в Ушачі, в 1791 р. — в Чашники.
- У 1793 р. — під час Другого поділу Речі Посполитої уся територія воєводства була приєднана до Російської імперії й включена до складу Полоцького намісництва.
.jpg)
Посадові особи ред.
Каштеляни ред.
Воєводи ред.
Примітки ред.
- ↑ Вячаслаў Насевіч. Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел [Архівовано 2009-04-01 у Wayback Machine.] // Літаратура/ЭВКЛ С. 34—39. (біл.)
- ↑ Дэмаграфічныя табліцы 1. Насельніцтва Беларусі ў сярэдзіне XVII ст. па паветах (біл.)
- ↑ Насельніцтва Беларусі ў сярэдзіне XVII ст. па паветах // Літаратура/Невядомая вайна: 1654—1667 (біл.)
- ↑ Таблицы статистики «Дэмаграфічныя табліцы» (біл.)
- ↑ Лобин А. Н. Неизвестная война 1654—1667 гг. (рос.)
- ↑ Генадзь Сагановіч, «Невядомая вайна: 1654—1667» [Архівовано 17 жовтня 2015 у Archive.is], г. Менск, 1995 г., «Беларуская Палічка» (#13 — Дэмаграфічныя табліцы) (біл.)
- ↑ «Неизвестная война 1654—1667 гг.» (История Беларуси и Большой Литвы), Артем ДЕНИКИН, Аналитическая газета «Секретные исследования» [Архівовано 13 липня 2012 у Archive.is] (рос.)
- ↑ Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.12: Палікрат — Праметэй / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2001. — Т. 11. — 560 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0198-2 (Т. 11) (біл.)
Джерела ред.
- Gloger, Zygmunt. Województwo Połockie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.12: Палікрат — Праметэй / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн, 2001. — Т. 11. — 560 с. — 10 000 экз. — ISBN 985-11-0198-2 (Т. 11) (біл.)
- Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795. — Kraków, 1885. — S. 44—48. (пол.)
Посилання ред.
- Тэрыторыя, адміністрацыйны падзел. Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя ў 3 тамах. Т.1. — Мінск, 2005. С. 34-39. (біл.)