Площа імені Миколи Леонтовича (Миколаїв)
Площа імені Миколи Леонтовича — площа в Інгульському районі міста Миколаїв, названа ім'ям Миколи Павловича Леонтовича — міського голови міста у 1909—1917 роках і фундатора Миколаївського зоопарку.
| Площа імені Миколи Леонтовича Миколаїв | |
|---|---|
 Пам'ятник Миколі Павловичу Леонтовичу біля головної брами Миколаївського зоопарку | |
| Район | Інгульський |
| Назва на честь | Леонтович Микола Павлович |
| Координати | 46°57′37″ пн. ш. 32°02′03″ сх. д. / 46.96028° пн. ш. 32.03417° сх. д. |
| Транспорт | |
| Трамваї | 6, 7 |
| Тролейбуси | 2, 9 |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | Миколаївський зоопарк |
| Пам'ятники | Пам'ятник Миколі Павловичу Леонтовичу |
| Парки | Сквер «Біля зоопарку» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Розташування ред.
Площа розташовується в Інгульському районі міста і обмежується Богоявленським проспектом на заході, Миколаївським зоопарком на сході і сквером «Біля зоопарку» на півночі і півдні. Загальна площа становить 5120 м2.
Історія ред.
Микола Павлович Леонтович вважається фундатором Миколаївського зоопарку, оскільки саме з його колекції екзотичних рослин і акваріумних рибок, яку він почав збирати ще у 1898 році, брав початок майбутній зоопарк, який розташовувався просто в нього вдома на Адміральській вулиці. 26 квітня 1901 року Леонтович відкрив двері свого будинку для всіх бажаючих. В основі його зібрання була велика колекція акваріумних риб, плазунів і екзотичних птахів.
30 травня 1917 року Леонтович був заарештований і знаходився під вартою до 11 серпня 1919. Згодом був відпущений і поставлений першим директором державного акваріума – своєї ж колекції, яку націоналізували у 1918 році.
У 1930 році Леонтовича переведено з директорів в наукові співробітники, а 1935 року – взагалі звільнено. 28 липня 1937 року він був заарештований за несправедливим звинуваченням у зв'язках з контрреволюційно налаштованою інтелігенцією та участю у військово-офіцерській організації. Згідно із сімейною легендою, Леонтович помер у Тамбовській в'язниці 1940 року, але ніяких документів, підтверджуючих це, знайдено не було. Точні дата і місце його смерті достеменно не відомі досі[1].
У 1978 році зоопарк переїхав з колишньої садиби Леонтовича на нове місце в районі міського автовокзалу. Тоді ж на площі, яка тоді не носила назви, було відкрито скульптурну групу «Мауглі та Багіра». Скульптура споруджена за авторським проєктом І. В. Макушиної[2], в якому брали участь архітектори О. П. Попова і В. П. Попов, а також художник по металу В. Г. Пахомов. За задумом авторів, вона відображає єдність людського світу та світу живої природи. Пам'ятник служить нагадуванням про те, що взаєморозуміння можна досягти навіть у суворих умовах джунглів[3].
9 вересня 2001 року за ініціативи директора міського зоопарку Володимира Топчого відбулося урочисте відкриття нової площі і пам'ятника засновнику зоопарку Миколі Павловичу Леонтовичу. Автори пам'ятника — сім'я скульпторів Макушиних: Юрій, Інна і Віктор[1].
Пам'ятки ред.
- Скульптурна група «Мауглі та Багіра». Встановлена у 1978 році, автори — скульпторка І. В. Макушина, архітектори О. П. Попова і В. П. Попов, художник по металу В. Г. Пахомов.
- В центрі площі встановлено клумбу і меморіальний камінь, який каже про те, що квіти з цієї клумби ростуть на землі, надісланій з різних зоопарків світу як символ девізу Миколаївського зоопарку: «Тільки нашими спільними зусиллями ми збережемо мир диких тварин». За ним — вказівник з зоопарками міст Києва, Амстердама, Тбілісі, Нью-Йорку, Йоганнесбурга, Тайбея, Лондона та Вашингтона.
Галерея ред.
-
Пам'ятник Миколі Павловичу Леонтовичу -
Вказівник з зоопарками світу -
Примітки ред.
- ↑ а б Леонтович Микола Павлович. Миколаївська обласна бібліотека імені В. О. Лягіна. Процитовано 16 жовтня 2023.
- ↑ Крикун, Г. Ф. Макушина Інна Вікторівна. Енциклопедія Сучасної України. Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Скульптура «Мауглі і Багіра» біля Миколаївського зоопарку. Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради (укр.). Процитовано 17 березня 2023.