Леонтович Микола Павлович
Микола Павлович Леонтович (20 грудня 1878[2], Єлисаветград — не раніше 1940-го року, місце смерті невідоме) — міський голова Миколаєва (1909–1917), фундатор миколаївського зоопарку.
| Микола Павлович Леонтович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
20 грудня 1878 р.[1] Єлисаветград, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Помер |
не раніше 1940-го року невідомо |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | зоолог, міський голова |
| Alma mater | Училище правознавства |
| Конфесія | православ'я |
| Батько | Павло Парменович |
| Мати | Марія Леонтович |
| У шлюбі з |
Ольга Кудрявцева Олена Петриченко Євдокія Петриченко |
| Діти | Олександр та Євген |
Життєпис ред.
Народився 20 грудня 1878 року в м. Єлисаветграді (нині Кропивницький, Україна, тоді Російська імперія) в сім'ї Павла Парменовича — мирового судді і Марії Миколаївни Леонтовичів — викладача музики.
Навчався в Імператорському училищі правознавства (59-й випуск, 15 травня 1898 р.) в Санкт-Петербурзі і в Одесі. З 1901 р. проживав у Миколаєві.[3]
У власному домі облаштував колекцію акваріумів — «акваріум». Акваріуми були оснащені за останнім словом техніки того часу: мали електричні компресори, нагрівачі. Риби розміщувалися у 75 акваріумах, сумарний об'єм яких сягав 3 000 літрів. В колекції було понад 50 видів риб та земноводних, більше ніж 1000 екземплярів.[4]
26 квітня 1901 р. колекція була відкрита для вільного доступу.
З 1903 р. — гласний (?) міської Думи. З 1906 р. — заступник міського голови, з 1908 р. — виконувач обов'язків міського голови Миколаєва. 8 квітня 1909 р. обраний міським головою на 4 роки. Переобирався міським головою до 1917 р.
За 10 років на посту міського голови Леонтович зробив багато для Миколаєва: у цей період в Миколаєві відкрилися два музеї, перший кінотеатр, перша психіатрична лікарня, був пущений перший трамвай. Під особистим керівництвом Міського Голови була завершена прокладка водопроводу і каналізації, зроблена «лівневка» — всім цим ми користуємося дотепер. Крім того, міська електростанція розширилася з 127 вольт на 220, були вимощені вулиці центру Миколаєва, відкрилася перша набережна. … На особисті кошти Леонтовича була споруджена дзвіниця Касперівської церкви. Цей список можна продовжувати ще довго, але, безумовно, одним з основних досягнень Миколи Леонтовича стало створення в місті акваріума і зоопарку.
У кінці травня 1917 року за постановою виконавчого комитету Ради робочих та військових депутатів у м. Миколаєві Миколу Павловича Леонтовича заарештували[5]. Скільки часу він перебував в ув`язненні та коли його звільнили - не відомо.
28 липня 1919 року революційний трибунал Миколаївської ради робочих депутатів засудив Миколу Павловича Леонтовича до тюремного ув`язнення на півтора роки із застосуванням громадських робіт. Леонтовича звинувачували, що він як голова комісії з виготовлення взуття для потреб армії отримав хабар від контрагента з виготовлення взуття для армії Івана Невструєва. Цього ж дня Лентовича заарештували та ув`язнили у Миколаївській каторжній тюрмі № 2.
30 липня 1919 року відділ народної освіти Ради робочих та червоноармійських депутатів м. Миколаєва у своєму листі просив революційний трибунал відрядити Леонтовича на виконання громадських робіт до акваріуму, оскільки цей заклад є власність "Радянської Республіки", робота в акваріумі по суті є громадська робота та відділ народної освіти не має особи, яка могла б замінити Леонтовича без шкоди для справи.
31 липня 1919 р. колегія тюремно-карального підвідділу на своєму засіданні постановила відрядити М. П. Леонтовича на громадську роботу керівником акваріуму за умови постійної присутності з Леонтовичем одного тюремного наглядача під час роботи в акваріумі, а також повернення Леонтовича після закінчення роботи на ночівлю до тюрми. Також колегія тюремно-карального підвідділу постановила покласти на М. П. Леонтовича витрати на утримання одного тюремного наглядача та просила відділ освіти внести з цією метою на депозит тюремно-карального підвідділу жалування Леонтовича на посаді керівника акваріуму.
11 серпня 1919 року революційний трибунал при Миколаївській раді робочих депутатів наказав керівникові Миколаївської каторжної в`язниці № 2 звільнити з-під варти Леонтовича. Того ж дня Микола Павлович Леонтович вийшов з в`язниці[6].
Після звільнення був призначений директором Держакваріуму.[4]
В 1930 р. з посади директора був переведений в наукові співробітники, в 1935 — був звільнений. Після звільнення працював касиром на ТЕЦ.
28 липня 1937 р. був заарештований за купою обвинувачень: і антирадянська пропаганда, і контрреволюційна офіцерська змова та інші. Після арешту від нього відреклися рідні та близькі. Леонтовича було засуджено до 10 років в'язниці.
Дата та місце смерті його точно невідомі: вважається, що він помер в 1940—1941 роках від кардіосклерозу серця.
18 травня 1957 р. справу Леонтовича було переглянуто Президією Миколаївського обласного суду, вирок скасовано, а його — реабілітовано (посмертно).
Родина ред.
Перша дружина — Ольга Дмитрівна Кудрявцева. Спільних дітей не було.
Друга дружина — Олена Петриченко. Син — Олександр. Онука — Валентина Олександрівна Попова-Леонтович.
В 1911 році, ще під час першого шлюбу у Леонтовича зав'язалися стосунки з Оленою Петриченко. В 1912 році у них народився син Олександр. Коли він був ще малий, Олена покінчила життя самогубством.
Третя дружина — Євдокія Петриченко (рідна сестра Олени Петриченко). Син — Євген.
В 1923 році, коли станові умовності залишилися в далекому минулому, вони зареєстрували свій шлюб. В 1929 році у них народився син Євген.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Фундатор Миколаївського міського зоопарку М. П. Леонтович: збірник документів / Укладач О. Г. Шаповалов.– Миколаїв: [б.вид.], 2024.
- ↑ Фундатор Миколаївського міського зоопарку М. П. Леонтович: збірник документів / Укладач О. Г. Шаповалов.– Миколаїв: [б.вид.], 2024.
- ↑ Биография [Архівовано 18 грудня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б Місто Святителя Миколая [недоступне посилання]
- ↑ Миколаївщина у вирі революційних подій: березень 1917 р. – квітень 1918 р. : Документи та матеріали / упоряд. Л. Л. Левченко. — Миколаїв : Іліон, 2019. — 744 с. — (Серія «Миколаївщина. 100-річчя подій Української революції 1917–1921 років»).
- ↑ Фундатор Миколаївського міського зоопарку М. П. Леонтович: збірник документів / Укладач О. Г. Шаповалов.– Миколаїв: [б.вид.], 2024.
Посилання ред.
- Місто Святителя Миколая
- Леонтович, Николай Павлович [Архівовано 18 грудня 2013 у Wayback Machine.]
- [1] [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.]