Парило високе

вид рослин

Парило високе[1][2] (Agrimonia procera) — вид трав'янистих рослин родини розові (Rosaceae), поширений у Європі.

Парило високе
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Трояндові (Rosaceae)
Рід: Парило (Agrimonia)
Вид:
Парило високе (A. procera)
Біноміальна назва
Agrimonia procera

Опис ред.

Багаторічна кореневищна трава заввишки 40–150 см. Стебло довгошерсте, рифлене. Листки чергуються, черешкові, прилисткові. Немає базальної розетки. Листки майже однакового розміру, зазвичай довші, ніж міжвузля. Листова пластина периста, 3–7-пар. Листові сегменти ланцетні, великозубчасті, низ — рідко волосатий, з рясними залозистими волосками, від зеленого до сірувато-зеленого забарвлення. Малі листові сегменти сполучені з великими. Зім'яті листки мають потужний аромат[3].

Суцвіття — довгий колос, квіти запашні. Віночок радіально симетричний, жовтий, ≈10 мм шириною; пелюсток 5, часто зі щербатою верхівкою, довжиною 4–5 мм. Чашечка 5-часткова. Тичинок зазвичай 12. Маточок 2. Плід — яблуко з гачкуватими волосками, верхня частина слабо рифлена, ≈ довжиною 11 мм; найнижчі гачкуваті волоски спрямовані назад[3].

Поширення ред.

Поширений у Європі[4][5]. Населяє широколистяні ліси, переліски, пасовища, луки[3].

В Україні зростає у світлих лісах, серед чагарників, на відкритих схилах — у західних районах, спорадично, в східних, зрідка, в південному Степу і Криму відсутній[2].

Галерея ред.

Джерела ред.

  1. Agrimonia procera // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 170. (рос.)(укр.)
  3. а б в NatureGate. Процитовано 17.11.2018. (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 17.11.2018. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 17.11.2018. (англ.)