П'єр Макс Розенбе́рг (фр. Pierre Rosenberg; 13 квітня 1936, Париж) — французький історик мистецтва. Член Французької академії. Був багаторічним директором Лувру у Парижі. Відомий знавець французького та італійського живопису XVII—XVIII століття. Розенберг користується міжнародною репутацією як дослідник творчості художника Нікола Пуссена.

П'єр Розенберг
фр. Pierre Rosenberg
Ім'я при народженні фр. Pierre Max Rosenberg
Народився 13 квітня 1936(1936-04-13)[1][2][…] (88 років)
Париж[1]
Країна  Франція
Діяльність мистецтвознавець, куратор мистецької виставки, колекціонер мистецтва, викладач університету, куратор
Alma mater Луврська школаd[1]
Ліцей Карла Великого
Галузь мистецтвознавство[4] і образотворче мистецтво[4]
Заклад Луврська школаd
Кембриджський університет
Посада президент, President-Director of Musée du Louvred і seat 23 of the Académie françaised[5]
Членство Французька академія[1][6]
Національна академія дей-Лінчей[1]
Американська академія мистецтв і наук[1][7]
Академія Святого Луки[8]
Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Artid
Академія витончених мистецтвd
У шлюбі з Béatrice Juliette Ruth de Rothschildd
Нагороди
Кавалер ордена «За заслуги» командор ордена Академічних пальм Командор ордена Мистецтв і літератури командор ордена Почесного легіону хрест командора ордена за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччиною Officer of the Order of Cultural Merit

Біографія ред.

П'єр Розенберг провів своє дитинство в департаменті Лот і Гаронна та в департаменті Жиронда. Після Другої світової війни закінчив ліцей Карла Великого в Парижі. Здобув вищу юридичну освіту і диплом Школи Лувру, потім пройшов рік стажування в Єльському університеті (1961—1962).

Професійне життя Розенберга тісно пов'язана з Лувром. Він почав свою кар'єру 1962 року як асистент у відділі живопису. Потім він мав два дослідницькі відрядження, одну — до Інституту перспективних досліджень у Принстоні (1977), а другу — до Кембриджського університету (1986). З 1982 д 1984 рік він був президентом Товариства історії французького мистецтва («Société de l'Histoire de l'art français»), а в 1984 році — президентом Французького комітету історії мистецтва («Comité français d'histoire de l'art»). З 1994 року до виходу на пенсію у 2001 році обіймав посаду директора Лувру.

 
Лувр уночі, лютий 2007 року

На час директорства Розенберга в Луврі падає проект «Гранд Лувр», ініційований Франсуа Міттераном. У рамках цього проекту було реставровано галерею Аполлона та споруджено у дворі Лувру скляну піраміду (архітектор Бей Юймін). З 1989 року вона є головним входом до Лувру.

ГОловними темами досліджень Розенберга був малюнок і живопис у Франції та Італії в XVII—XVIII століттях. Він опублікував історико-критичні каталоги про твори Нікола Пуссена, Антуана Ватто і Жака-Луї Давида.

1995 року Розенберг був названий наступником Анрі Гуйєра у Французькій академії. Він є членом-кореспондентом американської академії мистецтв і наук (з 1990), членом американського Філософського товариства (з 1997 року), почесним членом королівської академії в Лондоні, членом 'національної академії деї Лінчеї і Академії святого Луки, обидва зі штаб-квартирою в Римі, членом Академії мистецтва і дизайну у Флоренції, Атенео Венето та Венеційського інституту науки, письменства й мистецтва у Венеції, а також Академії Клементина в Болоньї.

Розенберг одружений з Беатріс де Ротшильд.

Виставки ред.

Між 1976 і 1995 роками були проведені ретроспективи від Шардена, Ватто, П'єра Сюблейра, Фрагонара, Лорана де ла Іра і НІкола Пуссена.

  • Під поглядом Ґете. вид. П'єр Розенберг. Два століття французького малюнка у Ваймарі. Виставка в музеї Жакмар-Андре у Парижі. 2005.
  • Пуссен і природа. Виставка музей витончених мистецтв, Більбао. 2007/08.

Публікації ред.

Розенберг був одним із засновників часопису Revue de l'art і співредактором журналів Artibus et Historiae, Dialoghi, Museum Management and Curatorship та Revue du Louvre.

  • Le XVIIe français. Paris 1976
  • Tout l’œuvre peint de Watteau. Paris 1982, ISBN 2-08-010243-5
  • Watteau: 1684—1721. Mit Morgan Grasselli. Berlin 1985, ISBN 3-87584-144-1
  • Le chat et la palette. Le chat dans la peinture occidentale du XV. au XX. siècle. Mit Élisabeth Foucart-Walter. Paris 1987
  • Laurent La Hyre. 1606—1656. L'homme et l'œuvre. Ausstellung in Grenoble, Rennes, Bordeaux, Genf 1988
  • Catalogue raisonné des dessins de Poussin. Mit Louis-Antoine Prat. Mailand 1995
  • Du dessin au tableau: Poussin, Watteau, Fragonard, David et Ingres. Paris 2001
  • Jacques-Louis David 1748—1825. Catalogue rais. des dessins. Mit Louis-Antoine Prat. Mailand 2002
  • De Raphaël à la Révolution. Les relations artistiques entre la France et l'Italie. Mailand 2005, ISBN 88-7624-006-3
  • Dictionnaire amoureux du Louvre. Plon, Paris 2007, ISBN 978-2-286-04003-1

Примітки ред.

Посилання ред.