Вікіпедія

Обговорення користувача:Yasnodark/Чернетка. Різне

< Обговорення користувача:Yasnodark
Дізнатися більше про цю сторінку

Абрахам Грейс Мерріт Гори, відьмо, гори! Повзи, тінь, повзи! Издательство: Київ: Видавництво Жупанського, 2018 , 408 стр. Серія: Майстри світової прози




http://web.archive.org/web/20180709002347/https://www.stopfake.org/uk/yak-strana-ua-zobrazhaye-ukrayinu-agresorom/ https://www.stopfake.org/en/tag/ukraine/ https://www.thedailybeast.com/ukrainian-pilot-blamed-by-russia-for-mh17-crash-kills-himself https://www.nytimes.com/topic/destination/ukraine 

MICHAEL WINES

William J. Broad and David E. Sanger Serge Schmemann https://en.wikipedia.org/wiki/Serge_Schmemann https://en.wikipedia.org/wiki/Fake_news_website#Ukraine https://en.wikipedia.org/wiki/Media_portrayal_of_the_Ukrainian_crisis https://www.newcoldwar.org/new-york-times-fake-news-fake-news/


Вітаю Yukh68, не хочете урізноманітнити дещо палітру і розбавити російських радянських фантастів чеськими:

та польськими:

Кузнець




Список найкращих фантастичних романів,

  1. Жуль Верн» «Париж у XX столітті●» (фр. «Paris au XXe siècle», 1863 - 1994), http://coollib.net/b/105787/read

https://profilib.com/chtenie/128833/sbornik-sbornik-esli-2004-07-lib-24.php

  1. Вільям Морріс «Оповідь про Сяючу рівнину[en]» (англ. «The Story of the Glittering Plain», 1890/1891) http://coollib.net/b/306531/read
  1. Едіт Несбіт «Фенікс та килим[en]» англ. «The Phoenix and the Carpet», 1904) http://loveread.me/read_book.php?id=15128&p=1
  2. Фрідьєш Карінті «Подорож до Фа-ре-мі-до●» (угор. «Utazás Faremidóba», 1916), http://coollib.net/b/80181/read
  3. Ерік Рюкер Еддісон● «Черв Уроборос[en]» (англ. «The Worm Ouroboros», 1922), http://coollib.net/b/177839/read
  4. Вірджинія Вулф «Орландо: життєпис[en]» (англ. «Orlando: A Biography», 1928) http://royallib.com/read/vulf_virdginiya/orlando.html#0
  1. Чарльз Вільямс[en] «Багато вимірів» (англ. «Many Dimensions», 1930) http://coollib.net/b/39132/read
  2. Олександр Абашелі «Жінка у дзеркалі[ka]» (груз. «ქალი სარკეში», 1930), http://coollib.net/b/87750/read


  1. Джеймс Гілтон[en] «Загублений горизонт●» (англ. «Lost Horizon», 1933) http://coollib.net/b/223626/read


  1. Деніел Фагунва[en] «Хоробрий мисливець у лісі демонів●» (йоруба «Ògbójú Ọdẹ nínú Igbó Irúnmalẹ̀», 1938) http://coollib.net/b/49987/read
  2. Ерік Френк Рассел «Зловісний бар'єр[en]» (англ. «Sinister Barrier», 1939), http://coollib.net/b/299264/read
  3. Стенлі Вайнбаум «Новий Адам» англ. «The New Adam», 1939) http://royallib.com/read/veynbaum_stenli/noviy_adam.html#0
  4. Фленн О'Браєн «Про птахів водоплавних[en]» (англ. «At Swim-Two-Birds», 1939) http://royallib.com/read/obrayen_flenn/o_vodoplavayushchih.html#0
  1. Джек Вільямсон «Корабель точного часу[en]» (англ. «Seetee Ship», 1942), http://coollib.net/b/85214/read
  1. Остін Теппан Райт «Островитанія» (англ. «Islandia», 1942), https://territaland.ru/load/32-1-0-3027


  1. Олаф Стейплдон «Сіріус: фантазії про кохання та негаразди[en]» (англ. «Sirius A Fantasy of Love and Discord», 1944), https://coollib.net/b/386731/read
  2. Адольфо Бйой Касарес «План втечі«●» (ісп. «Plan de evasión», 1945) http://lib.ru/INPROZ/KASARES/planpobega.txt_with-big-pictures.html
  3. Альфред ван Вогт «Світ Нуль-А●» (англ. «The World of Null-A», 1945), http://coollib.net/b/35991/read
  4. Мервін Пік● «Тітус Ґроун[en]» (англ. «Titus Groan», 1946) https://www.litres.ru/static/or4/view/or.html?cover=%2Fstatic%2Fbookimages%2F00%2F06%2F32%2F00063249.bin.dir%2F00063249.cover.jpg&user=0&trials=1&art=145450&baseurl=%2Fstatic%2Ftrials%2F00%2F14%2F54%2F00145450.&uuid=11dd4889-d8f0-444e-a71e-92448b2b305f
  1. Хол Клемент «Голка (роман)[en]» (англ. «Needle», 1949) http://coollib.net/b/97753/read
  2. Фредрік Браун «Що за божевільний Всесвіт●» (англ. «What Mad Universe», 1949), http://coollib.net/b/52968/read
  3. Вільма Х. Ширас● «Діти атому●» (англ. «Children of the Atom», 1948-50), http://coollib.net/b/41430/read
  1. Деймон Найт «Пекельний тротуар●» (англ. «Hell's Pavement», 1955), https://www.litmir.me/br/?b=20518
  1. Джеймс Бліш «Міста у польоті[en]» (англ. «Cities in Flight», 1955-1962), http://coollib.net/s/3087
  2. Ворд Мур● «Принесіть ювілей» «Принесіть ювілей[en]» , (англ. «Bring the Jubilee», 1953), http://coollib.net/b/26133/read
  1. Лестер дель Рей «Нерви» (англ. «Nerves», 1956)
  2. Фред Гойл «Чорна хмара» (англ. «The Black Cloud», 1957) http://coollib.net/b/285291/read



  1. Альгіс Будріс «Впалий факел●» (англ. «The Falling Torch», 1959) http://coollib.net/b/308230/read
  2. Роберт Сілвеберг «Ми — мародери» (англ. «We, the Marauders», 1958), http://royallib.com/read/silverberg_robert/prisheltsi_s_zemli.html#0
  3. Мордекай Рошвальд[en] «Сьомий рівень» (англ. «Level 7», 1959), http://royallib.com/read/roshvald_mordehay/sedmoy_uroven_ili_dnevnik_poslednego_gitelya_zemli.html#0
  4. Пітер С. Біґл● «Прекрасна й затишна місцина» (англ. «A Fine and Private Place», 1960) http://coollib.net/b/308077/read


  1. Деніел Ф. Ґелує «Темний всесвіт» (англ. «Dark Universe», 1961) http://coollib.net/b/239384/read#t21
  1. Г. Бім Пайпер «Маленький пухнастик[en]» (англ. «Little Fuzzy», 1962) http://coollib.net/b/295363/read
  2. Артур Гейлі «На вищих щаблях●» (англ. «In High Places», 1962) http://coollib.net/b/275799/read
  3. Джон Крістофер «Світ взимку» (англ. «The World in Winter», 1962), http://coollib.net/b/50500/read
  4. Мадлен Л'Енґл «Складка у часі[en]» (англ. «A Wrinkle in Time», 1962), http://litbook.net/book/163947/treschina-vo-vremeni/page-1/
  5. Дейвід Ілай «Другі» англ. «Seconds», 1963) http://litvik.ru/audiokniga/fantastika/1870-djevid-jeli-ilajj.-vtorojj-shans.html
  1. Наталі Еннеберґ[en] «Кров зірок» (фр. «Le Sang des Astres», 1963) http://royallib.com/read/henneberg_natali/krov_zvezd.html#0
  1. Кіт Ломер «Великий розіграш з машиною часу» «Великий розіграш з машиною часу[en]» (англ. «The Great Time Machine Hoax», 1964)

http://coollib.net/b/275147/read

  1. Герберт Франке «Вежа зі слонової кістки●» (нім. «Der Elfenbeinturm», 1965), https://www.e-reading.club/bookreader.php/60626/Franke_-_Bashnya_iz_slonovoii_kosti.html
  2. Сакьо Комацу «Викрадачі завтра[ja]» (яп. «明日泥棒», 1965), http://coollib.net/b/160926/read
  3. Томас Діш «Геноциди[en]» (англ. «The Genocides», 1965), http://coollib.net/b/52369/read
  4. Джеймс Баллард «Кришталевий світ[en]» (англ. «The Crystal World», 1966) http://coollib.net/b/77925/read


  1. Пітер Дікінсон● «Заклинач погоди» англ. «The Weathermonger», 1968) http://coollib.net/b/87521/read
  2. Пірс Ентоні «Макроскоп●» (англ. «Macroscope, 1969), http://coollib.net/b/12974/read
  3. Джон Бойд● «Опилювачі Едему●» (англ. «The Pollinators of Eden», 1969) http://coollib.net/b/349195/read



  1. Чарльз Плетт[en] «Звалище» (англ. «The Gas», 1970), http://coollib.net/b/112362/read
  2. Філіп Дік «Лабіринт смерті[en]» (англ. «A Maze of Death», 1970) https://www.litres.ru/static/or4/view/or.html?baseurl=%2Fstatic%2Ftrials%2F00%2F62%2F64%2F00626475.&user=0&uuid=36506573-9420-11e0-9959-47117d41cf4b&cover=%2Fstatic%2Fbookimages%2F08%2F25%2F51%2F08255144.bin.dir%2F08255144.cover.jpg&art=626475&trials=1
  3. Джеймс Т. Макінтош[en] «Переселення [en]» (англ. «Transmigration», 1970) http://royallib.com/read/budris_algis/gelezniy_ship.html#0
  1. Джон Джейкс[en] «Планета шестизарядного пістолета» (англ. «Six-Gun Planet», 1970)

http://royallib.com/read/dgeyks_dgon/planeta_shestizaryadnogo_pistoleta.html#0

  1. Джеймс Ґанн «Слухачі[en]» (англ. «The Listeners», 1970) http://coollib.net/b/75001/read
  2. Пол Ендерсон «Тау — нуль» (англ. «Tau Zero», 1970) http://coollib.net/b/269661/read


  1. Аврам Дейвідсон● «Фенікс та дзеркало●» (англ. «The Phoenix and the Mirror», 1969), http://coollib.net/b/144320/read
  2. Джон Браннер «Драматурги Єну» (англ. «The Dramaturges of Yan», 1971) http://coollib.net/b/101032/read
  3. П'єр Буль «Ігри розуму●» (англ. «Les Jeux de l'esprit», 1971) http://aldonkustbunker.blogspot.com/2014/11/blog-post_31.html
  4. Едмунд Купер «Культура Овермена» (англ. «The Overman Culture», 1971), https://www.saybook.ru/b.php?id=153006-esli-2001--04&page=58
  5. Петер Жолдош «Надзавдання●» (англ. «A Feladat», 1971), http://coollib.net/b/175527/read
  6. Анатоль Імерманіс[ru] «Піраміда Мортона» (латис. «Mortona piramīda», 1971), http://coollib.net/b/64826/read


  1. Нормен Спінред «Залізна мрія●» (англ. «The Iron Dream», 1972) http://coollib.net/b/98505/read
  2. Енджела Картер «Пекельні машини бажання доктора Гоффмана[en]» (англ. «The Infernal Desire Machines of Doctor Hoffman», 1972), http://coollib.net/b/32053


  1. Аєн Вотсон[en] «Втручання●» (англ. «The Embedding», 1973) http://coollib.net/b/192549/read
  1. Андре Лавсі (Andrew Lovesey) «Напівянголи» (англ. «Half angels», 1975) http://litbook.net/book/122879/poluangely/page-1/
  2. Роберт Шо «Орбітсвіль●» (англ. «Orbitsville», 1975) http://coollib.net/b/41565/read
  3. Петер Жолдош Контрапункт[hu] угор. Ellenpont (1973) (Угорщина)
  4. Адам Вишневськи-Снерг «Робот» (пол. «Robot», 1973), https://www.e-reading.club/bookreader.php/11603/Vishnevskiii-Snerg_-_Robot.html


  1. Кнут Фалдбаккен[en] «Країна заходу» (норв. «Uår. Aftenlandet», 1974), http://answer.glass-go.com/yurisprudentsiya/num-2393.htm
  2. Едвард Вітмор «Шанхайський цирк Квіна» (англ. «Quin's Shanghai Circus», 1974), http://coollib.net/b/185328/read


  1. Майкл Ґ. Коуні● «Бронтомех!» (англ. «Brontomek!», 1976), http://coollib.net/b/84986/read
  2. Беррінтон Бейлі[en] «Велике колесо●» (англ. «The Grand Wheel», 1977) http://royallib.com/read/beyli_barrington/velikoe_koleso.html#0
  1. Джинні Робінсон● та Спайдер Робінсон● «Зоряний танок» (англ. «Stardance», 1977) http://coollib.net/b/306313/read
  2. Карл Йоган Гольцгаузен[sv] «Колір надій — зелений» (швед. «Och hoppets farg ar gron», 1977) https://www.litmir.me/br/?b=76563
  3. Стівен Дональдсон● «Прокляття лорда Фаула●» (англ. «Lord Foul's Bane», 1977) http://royallib.com/read/donaldson_stiven/prezrenie_lorda__proklyatie_lorda_proklyatie_lorda_faula.html#0
  1. Фредерик Пол «Джем: створення утопії[es]» (англ. «Jem: The Making of A Utopia», 1979), http://coollib.net/b/233007/read
  2. Доріс Лессінг «До відома: колонізована планета 5, Шикаста» (англ. «Re: Colonised Planet 5, Shikasta», 1979), http://coollib.net/b/162845/read
  3. Конрад Фіалковський «Людина розділена» (пол. «Homo divisus», 1979) http://coollib.com/b/359319/read


  1. Крістофер Пріст «Підтвердження» (англ. «The Affirmation», 1981), http://coollib.net/b/50657/read
  2. Януш Зайдель «Межа пекла» (англ. «Limes inferior», 1982) http://coollib.net/b/212229/read
  3. Джозеф Г. Ділейні[en] «Нові недоторкані» «Нові недоторкані[en]» (англ. «The New Untouchables», 1982) http://royallib.com/book/dileni_dgozef/novie_neprikasaemie.html
  4. Майк Резник «Право народження: Книга людини[en]» (англ. «Birthright: The Book of Man», 1982) http://coollib.net/b/28842/read
  1. Джон Кроулі «Маленький, великий, або Парламент Фейрі[en]» (англ. «Little, Big: or, The Fairies' Parliament», 1981) http://coollib.net/b/315502/read
  2. Руді Рюкер «Програмне забезпечення●» (англ. «Software», 1982) http://coollib.net/b/206989/read
  3. Пет Годжилл● Хода Бога» (англ. «God Stalk», 1982) http://coollib.net/b/68569/read
  4. Кобо Абе «Ковчег «Сакура»●» (яп. «方舟さくら丸», 1984), http://coollib.net/b/151790/read
  1. Тім Пауерс «Брама Анубіса» «Брама Анубіса[en]» (англ. «The Anubis Gates», 1983), http://coollib.net/b/27419/read
  1. Роберт Ф. Янг[en] «Ерідан[en]» (англ. «Eridahn», 1983), https://coollib.net/b/317612/read
  2. Джон Варлі «Тисячоліття[en]» (англ. «Millennium (novel)», 1983), http://royallib.com/read/varli_dgon/tisyacheletie.html#0
  1. Меґан Ліндгольм «Політ гарпії» (англ. Harpy's Flight», 1983) http://coollib.net/b/69435/read
  1. Кім Стенлі Робінсон «Дикий берег[es]» англ. «The Wild Shore», 1984) http://coollib.net/b/51445/read
  2. Дейвід Брін «Ефект практики[en]» ([undefined] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)






  1. «Жорстко та посуті, або очі на прокол» (Дмитро Тузов та Христина Суворина)
  2. «Недобрий вечір з Валерієм Калнишем» (Валерій Калниш)
  3. «Наука — це просто» (Павло Новиков та Дмитро Симонов)
  4. «Космос — наш дім» (Павло Новиков та Дмитро Симонов)
  5. «Обрії майбутнього:нотаки з футурологічного конгресу» (Євген Олефіренко та Євген Пілецький)
  6. «Аргонавти всесвіту», програма про фантастику (Михайло Назаренко та Володимир Аренєв)
  7. «Середмор'я, або неплаский світ» (Брати Капранови)
  8. «З книгою наперетяг» (Юрій Винничук та Андрій Курков)
  9. «Олімпійська панорама» (Олександр Журахівський)
  10. «Спорт день за днем» (Михайло Герасименко та Олександр Журахівський)
  11. «На футболі» (Михайло Герасименко та Віктор Вацько)
  12. «Вардаспорт» (Слава варда)
  13. «12 місяців Вересня» (Микола Вересень)
  14. «Чистий четвер, або корупціонерам вхід заборонено» (Віталій Шабунін та Христина Суворина)
  15. «Музика — це ще не все» (Олег Білецький та Євгенія Гончарук)
  16. «Міжнародний вимір» (Наталія Гоменюк)
  17. «На два фронти: від мовного до безумовного» (Євгенія Гончарук та Олег Жданов)
  18. «Крим СОС» (Павло Казарін та Анастасія Рінгіз)
  19. «Донбас СОС» (Сергій Гармаш та Олексій Мацука)
  20. «Схід — справа тонка, а війна — кривава» (Юрій Мацарський та Іван Яковина)
  21. «Синематека» (Андрій Алфьоров та Любомир Левицький)
  22. «Всюди перші», програма про видатних українців — піонерів світової науки, мистецтва, спорту (Андрій Алфьоров та Тетяна Даниленко)
  23. «Життя після Нового» (Юлія Мостова та Сергій Поярков)
  24. «Вітер проти газу» (Андрій Конеченков та Валентин Землянський)
  25. «Економічні підсумки» (Олександр Савченко та Андрій Новак)
  26. «Студія вихідного дня» (Ігор Козак та Денис Безлюдько)
  27. «Перекладемо все», програма про українське перекладацтво та книговидавництво (Євгенія Гончарук та Богдан Стасюк)
  28. «Книгарня на ніч» (Аудіокнига з продовженням)
  29. «Таємничі історії міста Лева» (Олена Моренцова)
  30. «Врятувати планету» (Тетяна Дем'яненко та Дмитро Симонов)
  31. «Навколо світу за 80 днів» (Тетяна Дем'яненко та Богдан Амосов)
  32. «Опіум для народу:оповідки на ніч празького засланця» (та)
  33. «Культурний світ» (Марина Фіалко та костянтин Дорошенко)
  34. «Гад же ти, або куди рухається світ» (Тимур Філоненко)
  35. «Голоси за кадрам» (Марта Мольфар та Людмила Ардельянц)
  36. «Пензлями по воді» (Сергій Поярков)
  37. «На слуху» (Ольга Ксьонз)


АІ ред.

Сергі́й Бори́сович Переслє́гін (народ. 16 грудня 1960, Ленінград) — російський літературний критик і публіцист, дослідник і теоретик фантастики і альтернативної історії[1][2]. Також відомий як соціолог, соціонік, військовий історик[3].

З біографії ред.

Закінчив фізичний факультет Ленінградського державного університету за фахом «фізика ядра і елементарних частинок». Працював викладачем фізики в фізико-математичній школі при Ленінградському державному університеті. З 1985 року — учасник Ленінградського семінару молодих письменників-фантастів Бориса Стругацького. З 1989 р. займався питаннями теорії систем в НИИС. У 1996—1997 роках читав цикли лекцій з соціології в Казанському університеті і Ризькому соціологічному центрі.

Лауреат премії «Странник»-96 за книгу критики «Око тайфуну: Останнє десятиріччя радянської фантастики». Упорядник, редактор, автор коментарів книг серії «Військово-історична бібліотека». Автор передмов і післямов до книжкової серії «Світи братів Стругацьких». Керівник дослідницьких груп «Конструювання майбутнього» (з 2000 р.), «Санкт-петербурзька школа сценування» (з 2003 р.), «Знаниевый реактор» (з 2007 р.)

Основні роботи ред.

Твори фантастичного жанру ред.

Історія, геополітика і альтернативна історія ред.

  • С. и Е. Переслегины. Тихоокеанская премьера. — М.: «АСТ», 2001. — (Военно-историческая библиотека.)
  • С. Переслегин. Самоучитель игры на мировой шахматной доске. — М.: «АСТ», 2005. — (Philosophy)
  • Сергей Переслегин. Вторая мировая война между Реальностями / авторская редакция. — М. : Яуза, Эксмо, 2006. — 544 с. — (Великая Отечественная: Неизвестная война) — 5000 прим. — ISBN 5-699-15132-X.
  • С. Переслегин. Мифы Чернобыля. — М.: Яуза, Эксмо, 2006. (рос.)
  • С. Переслегин. «Nation State»: кризис управления. СПб: Российское экспертное обозрение «Эволюция государства». — № 5 (19), 2006. (рос.)
  • С. и Е. Переслегины. Война на пороге. Гильбертова пустыня. — М.: Яуза, ЭКСМО, 2007. — (Война. Имперский генеральный штаб) (рос.)
  • С. Переслегин. Социопиктографический анализ. 1900—2050 гг. — «Corvus», 2009 (рос.)
  • С. Переслегин. Новые карты будущего, или Анти-Рэнд. — АСТ, Terra Fantastica, 2009 (рос.)
  • С. Переслегин. Новая история Второй мировой. — ЭКСМО, Яуза, 2009 (рос.)
  • С. Переслегин. Возвращение к звёздам. Фантастика и эвология. — АСТ, 2010 (рос.)
  • С. Переслегин. Опасная бритва Оккама. АСТ, Terra Fantastika, 2011. — (Philosophy), 3000 экз. (рос.)
  • С. Переслегин. Скрытая история Второй Мировой. Новый взгляд на Войну между Реальностями. — Эксмо, 2012 (рос.)
  • С. Переслегин, Е. Переслегина, А. Желтов, Н. Луковникова Сумма стратегии. СПб, 2013 (рос.)
  • С. Переслегин, Е. Переслегина «Дикие карты» будущего. — М.: Алгоритм, 2015 (рос.)

Примітки ред.

  1. ↑ Несъедаемый бутерброд. Интервью С. Переслегина журналу «Наследник»
  2. ↑ Биография на сайте «Русский архипелаг»
  3. ↑ Несъедаемый бутерброд. Интервью С. Переслегина журналу «Наследник»

Посилання ред.


[[Категорія:Народились 16 грудня] [[Категорія:Народились 1960] [[Категорія:Наукові фантасти Росії] [[Категорія:Автори альтернативної історії з Росії] [[Категорія:Критики-фантастикознавці Росії] [[Категорія:Військові теоретики] [[Категорія:Військові історики] [[Категорія:Футурологи] [[Категорія:Письменники Росії XXI століття] [[Категорія:Лауреати премії «Мандрівник»]


Війна Афіни відбувається шляхом геоекономічного зіткнення політико-економічних стратегій, створення та керованої зміни закріплених на міжнародному рівні нормативних правил діяльності. Ця війна виникла в процесі британського домінування в світі і була творчо підхоплена і розвинена США в ХХ столітті, забезпечивши їх гегемонію до кінця цього століття.

Війна Афіни сильніша за Війну Ареса, але слабша за Війну Христа.

Вигравши війну Ареса (1939—1945, СРСР-Німеччина), СРСР програв війну Афіни (1945—1991, США-СРСР).

Автор терміну в його сучасному тлумаченні — Сергій Борисович Переслєгін, російський літературний критик і публіцист, дослідник і теоретик фантастики та альтернативної історії, військовий історик.

Терміни «Війна Христа», «Війна Ареса», «Війна Афіни» та поняття, які за ними стоять, широко застосовуються у наукових дослідженнях, присвячених плануванню систем оборони і безпеки та стратегії їх розвитку у ряді держав. У доктрині дострокового планування розвитку оборони США типи воєн порівнюються і оцінюються за чотирма визначними умовами:[1]

Умови: Типи війни:
Ареса Афіни
Влада та керування військовими силами і їх фінансування: Відділені Єдині
Процеси планування: Розділені Об'єднані
Представлення війни: Аполітичне Політичне
Наслідки війни: Визначені Не визначені

Етимологія терміна ред.

Термін походить від героїв давньогрецької міфології. Коли перша дружина Зевса, найрозумніша із усіх богинь Метіда, завагітніла, то Зевс, злякавшись того, що у нього може народитися син, який матиме силу батька та мудрість матері, і зможе відібрати у нього трон, проковтнув вагітну дружину. Коли плід дозрів, народилася дочка Афіна, яка, як стверджується у міфології, вийшла із чола Зевса і успадкувала силу від батька та розум і розсудливість від матері. Вшановувалась як покровителька військового мистецтва, мудрості та ремесел.

На противагу Аресові — богові насильства, кровопролиття та вбивства, нерозсудливої відваги, жорстокої, агресивної, часто несправедливої війни, Афіна вважалася покровителькою війн справедливих, оборонних, визвольних, які ведуться планово та зважено, котра допомагає своїм обранцям у хвилини крайньої небезпеки і веде їх до звитяги.[2] Вважалася покровителькою героїв та воїнів, тих, хто використовує хитрість і розум, а не грубу силу.[3] А тому стратегія, тактика та особливості такого типу воєн дістали назву «війна Афіни».

Примітки ред.

  1. ↑ Why, does the US focus that much on war as Ares, rather than war in Athena's mold (англ.)
  2. ↑ Darmon, Jean-Pierre (1992). The Powers of War: Athena and Ares in Greek Mythology (англійська) . Chicago, Illinois: University of Chicago Press. {{cite book}}: |editor1-first= з пропущеним |editor1-last= (довідка)
  3. ↑ Hurwit, Jeffrey M. (1999). The Athenian Acropolis: History, Mythology, and Archaeology from the Neolithic Era to the Present (англійська) . Cambridge, England: Cambridge University Press. ISBN 0-521-41786-4.

Див. також ред.

Джерела ред.

Джерела ред.


Війна Ареса відбувається шляхом безпосереднього збройного зіткнення з використанням військової (у тому числі геополітичної) стратегії, тактики та оперативного мистецтва.

Загальний опис ред.

Це війна, добре знайома в Європі за останні сотні років. Війна Ареста жорстока і кривава, але найслабша за результатами серед інших воєн - її перемагає Війна Афіни та Війна Христа.

Вигравши війну Ареса (1939-1945, СРСР-Німеччина), СРСР програв війну Афіни (1945-1991, США-СРСР).

Автор терміну в його сучасному тлумаченні - Сергій Борисович Переслєгін, російський літературний критик і публіцист, дослідник і теоретик фантастики та альтернативної історії, військовий історик.

Терміни «Війна Христа», «Війна Ареса», «Війна Афіни» та поняття, які за ними стоять, широко застосовуються у наукових дослідженнях, присвячених плануванню систем оборони і безпеки та стратегії їх розвитку у ряді держав. У доктрині дострокового планування розвитку оборони США типи воєн порівнюються і оцінюються за чотирма визначальними ознаками:[1]

Ознаки: Типи війни:
Ареса Афіни
Влада та керування військовими силами і їх фінансування: Відділені Єдині
Процеси планування: Розділені Об'єднані
Представлення війни: Аполітичне Політичне
Наслідки війни: Визначені Не визначені

Див. також ред.

Джерела ред.

Джерела ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Why, does the US focus that much on war as Ares, rather than war in Athena's mold (англ.)

Війна Христа - війна, що відбувається шляхом зіткнення картин світу, відображених в ідеях, моральних нормах і позитивних мотиваціях. Ця війна велася західним християнським світом з моменту зміцнення християнства. Вона мала дві форми - внутрішній розвиток (поява католицтва і протестантизму) і зовнішнє протистояння (протистояння християнської цивілізації з цивілізаціями інших релігій). Можна також стверджувати, що СРСР був в довгостроковому плані маловдалою спробою вийти на цивілізаційні позиції за рахунок війни Христа шляхом використання марксизму.

Автор терміну в його сучасному тлумаченні - Сергій Борисович Переслєгін, російський літературний критик і публіцист, дослідник і теоретик фантастики та альтернативної історії, військовий історик. Терміни «Війна Христа», «Війна Ареса», «Війна Афіни» та поняття, які за ними стоять, широко[джерело?] застосовуються у наукових дослідженнях, присвячених плануванню систем оборони і безпеки та стратегії їх розвитку у ряді держав[яких?].

З трьох війн - Війна Ареса, Війна Афіни, Війна Христа - це найбільш сильний (перемагаючий тип війни, але й найбільш довготривалий (сотні і більше років). Так, наприклад, вигравши війну Ареса (1939-1945, СРСР-Німеччина), СРСР програв війну Афіни (1945-1991, США, Західний Світ - СРСР).


Джерела ред.

[[Категорія:Війна]

Article lists for Ukraine ред.

Розширений список. Extensive list

[[File::P agriculture-green.png|30px]] ред.

№ Article   az   be   bs   bg   cs   de   el
eo		   et   hr   hu   hy   ka   kk   lt   lv   mk   pl   ro   ru
sh		   sk   sl   sq   sr   tr   uk Σ
Wikidata st.
1 Anton Chekhov + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q5685 44 +
2 Pyotr Ilyich Tchaikovsky + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q7315 54 +
3 Andy Warhol + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q5603 48 +
4 Mikhail Gorbachev + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q30487 51 +
5 Igor Stravinsky + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q7314 45 +
6 Nikita Khrushchev + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q35314 43 +
7 Mila Kunis + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q37628 37 +
8 Nikolai Gogol + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q43718 48 +
9 Leonid Brezhnev + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q765165 43 +
Σ → Autolist→ gallery→ timeline 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 9 243 avg: 27\9\100% 413  


[[File::P agriculture-green.png|30px]] ред.

№ Article   az   be   bs   bg   cs   de   el
eo		   et   hr   hu   hy   ka   kk   lt   lv   mk   pl   ro   ru
sh		   sk   sl   sq   sr   tr   uk Σ
Wikidata st.
1 Petro Poroshenko + + - + + + + + + + + + + + + + - + + + + + + + + + + 25 Q58077 41 +
2 Viktor Yushchenko + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + - - + + + 25 Q1459699 30 +
3 Viktor Yanukovych + + - + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 26 Q1459658 36 +
4 Taras Shevchenko + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q134958 46 +
5 Yulia Tymoshenko + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q48283 30 +
6 Andriy Shevchenko + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + - + + + + 26 Q41244 32 +
7 Sofia Rotaru + + - + + + + + + - - + + + + + + + + + + + + + + + + 24 Q43137 31 +
8 Nikolai Ivanovich Lobachevsky + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q129199 31 +
9 Ilya Repin + + - + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 26 Q172911 39 +
10 Pyotr Kapitsa + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + - + + + 26 Q172844 34 +
11 Élie Metchnikoff + + + + + + + + + + + + + + - + + + + + + - + - + + + 24 Q172254 35 +
12 Sergei Prokofiev + + - + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + - + + + 25 Q49481 35 +
13 Milla Jovovich + - - + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + - + + + 24 Q170576 33 +
14 Jamala + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + + 27 Q2662517 25 +
Σ → Autolist→ gallery→ timeline 14 13 8 14 14 14 14 14 14 13 13 14 14 14 13 14 13 14 14 14 14 13 12 9 14 14 14 359 avg: 26\13\95% 478  


[[File::P agriculture-green.png|30px]] ред.

Ідентифікатор «» не відомий системі. Будь ласка, введіть коректний ідентифікатор сутності.

[[File::P agriculture-green.png|30px]] ред.

Ідентифікатор «» не відомий системі. Будь ласка, введіть коректний ідентифікатор сутності.


[[File::P agriculture-green.png|30px]] ред.

Ідентифікатор «» не відомий системі. Будь ласка, введіть коректний ідентифікатор сутності.


  1. «Новий ранок на НВ» (Євген Олефіренко та Павло Новиков)
  2. «Жорстко та посуті, або очі на прокол» (Дмитро Тузов та Христина Суворина)
  3. «Недобрий вечір з Валерієм Калнишем» (Валерій Калниш)
  4. «Наука — це просто» (Павло Новиков та Дмитро Симонов)
  5. «Космос — наш дім» (Павло Новиков та Дмитро Симонов)
  6. «Обрії майбутнього:нотаки з футурологічного конгресу» (Євген Олефіренко та Євген Пілецький)
  7. «Аргонавти всесвіту», програма про фантастику (Михайло Назаренко та Володимир Аренєв)
  8. «Середмор'я, або неплаский світ» (Брати Капранови)
  9. «З книгою наперетяг» (Юрій Винничук та Андрій Курков)
  10. «Олімпійська панорама» (Олександр Журахівський)
  11. «Спорт день за днем» (Михайло Герасименко та Олександр Журахівський)
  12. «На футболі» (Михайло Герасименко та Віктор Вацько)
  13. «Вардаспорт» (Слава варда)
  14. «12 місяців Вересня» (Микола Вересень)
  15. «Чистий четвер, або корупціонерам вхід заборонено» (Віталій Шабунін та Христина Суворина)
  16. «Музика — це ще не все» (Олег Білецький та Євгенія Гончарук)
  17. «Міжнародний вимір» (Наталія Гоменюк)
  18. «На два фронти: від мовного до безумовного» (Євгенія Гончарук та Олег Жданов)
  19. «Крим СОС» (Павло Казарін та Анастасія Рінгіз)
  20. «Донбас СОС» (Сергій Гармаш та Олексій Мацука)
  21. «Схід — справа тонка, а війна — кривава» (Юрій Мацарський та Іван Яковина)
  22. «Синематека» (Андрій Алфьоров та Любомир Левицький)
  23. «Всюди перші», програма про видатних українців — піонерів світової науки, мистецтва, спорту (Андрій Алфьоров та Тетяна Даниленко)
  24. «Життя після Нового» (Юлія Мостова та Сергій Поярков)
  25. «Вітер проти газу» (Андрій Конеченков та Валентин Землянський)
  26. «Економічні підсумки» (Олександр Савченко та Андрій Новак)
  27. «Студія вихідного дня» (Ігор Козак та Денис Безлюдько)
  28. «Перекладемо все», програма про українське перекладацтво та книговидавництво (Євгенія Гончарук та Богдан Стасюк)
  29. «Книгарня на ніч» (Аудіокнига з продовженням)
  30. «Таємничі історії міста Лева» (Олена Моренцова)
  31. «Врятувати планету» (Тетяна Дем'яненко та Дмитро Симонов)
  32. «Навколо світу за 80 днів» (Тетяна Дем'яненко та Богдан Амосов)
  33. «Опіум для народу:оповідки на ніч празького засланця» (та)
  34. «Культурний світ» (Марина Фіалко та костянтин Дорошенко)
  35. «Гад же ти, або куди рухається світ» (Тимур філоненко)
  36. «Голоси за кадрам» (Марта Мольфар та Людмила Ардельянц)
  37. «Пензлями по воді» (Сергій Поярков)
  38. «На слуху» (Ольга Ксьонз)
  39. «» (та)
  40. «» (та)
  41. «» (та)
  42. «» (та)
  43. «» (та)
  44. «» (та)
  45. «» (та)
  46. «» (та)
  47. «» (та)
  48. «» (та)
  49. «» (та)
  50. «» (та)


Ілона Рукобратська
Місце проживання Київ
Alma mater 2007-2012 БУМіБ магістр з економіки підприємств
Батько Рукобратський Анатолій Георгійович
Мати Рукобратська Ольга Федорівна
Родичі Рукобратський Роман Анатолійович,Рукобратський Анатолій Анатолійович- брати
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2018)

Біографія ред.

Ілона Рукобратська народилась 6 квітня 1988 року в місті Кам'янка-Дніпровська Запорізької області. В 2006 отримала диплом оператор комп'ютерної верстки 4 розряду. З ‎2007-2012 навчалась в БУМіБ магістр з економіки підприємств. В 2013 переїхала жити до Києва. В 2015 році стала директором психолога, телеведучої і радіоведучої Анни Солнцевої.

Ілона Рукобратська - відомий зірковий фотограф, автор прогримівшої фотовиставки "Паралелі"(2016 р.), "Паралелі - 2" (2017 р.) а також фотовиставки «Оберiг»,в яких зірки українського шоу-бізнесу постають в незвичних, нових для себе і публіки образах. Ілона відома незвичайно креативним підхідом до мистецтва фотографії, коли фотограф балансує на грані реального та містичного, створюючи справжній витвір мистецтва. Герої її робіт відкривають нові грані свого таланту прямо в процесі зйомки!

Творчий шлях ред.

Фотопроекти та виставки ред.

"Паралелі" (2015)

"Паралелі - 2"(2016)

"Оберiг" (2016)

Реаліті-шоу ред.

"Хулігани" (2017, ТВ Пятница)

"Папіки" (2017, ТВ Ю)

"Від пацанки до панянки" (2017, Новий канал)

Теле експерт телеканалів ред.

Інтер, Україна, NewsOne (2016, 2017рр)

Член журі ред.

Журі дитячого конкурсу краси

2017 "Міні світ України" 2017

2017 "Міні міс планети" (2017)

Фотограф конкурсів краси ред.

United Nations Pagens (Ямайка) (2016, 2017рр)

Mrs Universal (2015, 2016, 2017 рр)

Mrs Universal Woman of the Year (Іспанія)(2016, 2017 рр)

Little Miss World (2016)

Mini Miss Ukraine (2016)

"Міні Міс Кияночка" (2016)


Також Ілона співпрацює з журналами: Man, CosmoLady, UkranianPeople, PeopleIn, "Наталі" і т.д., в своєму портфоліо має обкладинки журналів, календарі.

Фотограф Киівський Муніціпальний Академічний Театр Опери та Балету ред.

Телеведуча на BBB TV

Радіоведуча на Радіо ВЕСТИ

Є особистим фотографом багатьох зірок та політиків.

Робота з зірками ред.

Олександр Пономарьов - Надія Мейхер - Monatik - Алексей Гладушевский - - Влада Литовченко - Ілларія - Наталя Валевська – Олена Гребенюк - Травесті Діва Монро - Діана Дорожкіна - Амадор Холе Лопес Родригес - Поль Манандіз - Ярослава Руденко - Анна Завальська - Володимир Дорош - группа "Армія" - Євген Хмара - Alloise - Влад Дарвін - Світлана Тарабарова - Арсен Мірзоян - Валерій Харчишин - Alyosha - Тетяна Решетняк - Влад Каращук - Олег Собчук - Марта Адамчук - Павло Табаков - Mansound - Kadnay - Тоня Матвієнко - Ольга Лукачова - Олександр Положинський - Вольнова Світлана - Даша Коломієц - Кіше – Президент України Леонид Кравчук - Трегубова Дар'я Ігорівна - Чорний Петро - Алан Пиз - Ольга Сумська - Безрук Галина Анатоліївна - Злата Огнєвіч - Міла Нітіч - Василь Бондарчук - девушка Блонда - Анна Кросс - Артур Боссо - Наталка Карпа - Алекс Луна, Діанна Гольде - Дмитро Каднай - Дмитро Оськін Та багато інших...

Посилання ред.

https://musartic.com/mificheskie-zvezdy-ilony-rukobratskoj-ushli-s-molotka-na-vystavke-paralleli-2_/


«Пригоди Дениса Молодцова» (рос. Приключения Дениса Молодцова) — цикл фантастичних новел російського письменника Василя Головачова, написаний у космоопера.

Сюжет ред.

Головний герой — Денис Молодцов, співробітник Аварійної служби порятунку (рос. Аварийная служба спасения) космічних військ РФ. У перших новеллах він носить звання майора, у останніх — полковника.

Події відбуваються, як правило, поза межами Землі, — на Плутоні, астероїдах, кометах та інших об'єктах на межі Сонячної системи, а також у відкритому космосі.

Головна тема циклу — контакт людства з ксеноартефактами[невідомий термін], об'єктами позаземних цивілізацій.

Склад циклу новел ред.

  • «Помилка в розрахунках» (рос. — «Ошибка в рассчетах») — 2003
  • «Запасний вихід» (рос. — «Запасный выход») — 2004
  • «Десант на Плутон» (рос. — «Десант на Плутон») — 2004
  • «Соло на обірваній струні» (рос. — «Соло на оборванной струне») — 2005
  • «Дізнайся свою долю» (рос. — «Узнай свою судьбу») — 2013
  • «Сонце мертвих» (рос. — «Солнце мертвых») — 2013

Джерела ред.

  • Головачов В. В. Не берите в руки меч. Приключения Дениса Молодцова. Москва: Видавництво «Эксмо», 2009

Посилання ред.

[[Категорія:Космічна опера] [[Категорія:Збірки фантастичних творів Росії]

Урал атакує

Урал атакує
рос. Урал атакует
Жанр альтернативна історія, Фантастика близького прицілу
Автор Володимир Молотов
Мова російська
Написано 2011
Опубліковано 2011
Видання 2011, видавництво «АСТ»

«Урал атакує» (рос. Урал атакует) — роман в жанрі альтернативної історії, написаний Володимиром Молотовим і опублікований у видавництві «АСТ» у 2011 році.

Події, що передують основній сюжетній лінії ред.

2023 - Друга Світова економічна криза. Білий дім таємно інспірує ядерний вибух в Лос-Анжелесі, щоб відволікти населення від економічних проблем. Ядерний удар здійснила Аль-Каїда за допомогою ядерних боєголовок, викрадених з російських військових складів. Це стало приводом до американської ядерної відповіді.

2024 - так звана «Російська Хіросима» - одночасний ядерний удар по 4 російських мегаполісах: Москві, Санкт-Петербургу, Нижньому Новгороду та Ростову-на-Дону. Ці міста перетворились на руїни, а територія навколо них - у зону, заражену радіацією.

Миротворчий контингент НАТО висадився на Волзі, британські війська - зайняли Кіров, влаштовуючи військові бази на покинутих заводах.

Президент РФ не спромігся на ядерну відповідь, втік у бункер і незабаром помер. Федерація фактично розпалась. Її територію охопив хаос. Значні японський і китайський окупаційні контингенти вторглися на колишні російські території на Сході.

Постросійська геополітика в романі ред.

  • Уральська незалежна республіка - держава-сателіт КНР, утворена останнім повноважним представником президента РФ в Уральському федеральному окрузі. Столиця - Єкатеринбург, валюта - уральські бони. Керується Надзвичайним урядом. Уральські прикордонні війська мають спільне з китайцями командування, а Уральський Комітет Безпеки складається порівну з російських і китайських офіцерів. За військову допомогу Урал розраховується з КНР нафтою.
  • Японська Далекосхідна республіка - маріонеточна держава, створена японськими окупаційними силами на Далекому Сході.
  • Китайська Новосибірсько-Алтайська республіка - маріонеточна держава, створена китайськими "союзниками" на території Центрального і Східного Сибіру.
  • Башкірська народна республіка - самопроголошена і ніким не визнана на міжнародному рівні держава башкір з центром в Уфі. Фактично є санітарним кордоном між Уральською незалежною республікою і режимом миротворців НАТО.
  • Поволзька міжнародна республіка - маріонеточна держава під контролем миротворців НАТО з центром в Самарі, режим повалений Рухом Спротиву після застосування генератору ЕМІ і виведення зі строю всієї НАТОвської техніки.
  • Поволзька народна республіка - державний проект з центром в Самарі, який на звільнених від миротворців НАТО територіях будує Рух Спротиву.

Сюжет ред.

Головний герой - Костянтин Муконін, агент Надзвичайного Уряду Уральської Незалежної республіки. Він - ключовий виконавець таємної операції Уральського Комітету Безпеки, очолює групу, яка має передати самарському підпіллю новітню нанотехнологічну зброю під назвою «Мініпа» (скорочення від «Мінін і Пожарський»). В реальності виконуване Муконіним завдання є відверненням уваги спецслужб миротворців НАТО від операції по передачі Руху Спротиву справжньої новітньої зброї - генератору ЕМІ, який виводить зі строю всю НАТОвську техніку.

По дорозі герой потрапляє у полон до Визвольного анархічного полку ім.батька Махна під командуванням колишнього кримінального авторитета Коляна Пітерського. Отаман Колян ставить собі за мету - об'єднання Башкірії та Уралу, а згодом - відновлення Росії та встановлення там анархічного ладу. Почувши, що Муконін виконує спецоперацію проти сил НАТО анархісти звільняють його.

У покинутих селах під Уфою на автомобіль героя нападає банда бомжів-людожерів. Муконіну вдається прорватися, але його поранений напарник незабаром помирає.

Не зважаючи на тимчасовий полон у Самарі місія вдається: техніка НАТО виведена зі строю, а особовий склад миротворців перебитий силами самарських повстанців. Владу в місті захоплює Рух Спротиву, який оголошує утворення "антиНАТОвської" Поволзької народної республіки.

По поверненні Муконін застає свою кохану (втікачку з зараженого радіацією регіону) у лікарні, вражену смертельним вірусом. Незабаром вона помирає, а герой банально спивається.

Критика ред.

Головний герой постійно ностальгує за єдністю Росії, в "путінські часи" він згадує, що корупція і розруха також були присутні, але в дещо менших масштабах. Він не хоче, щоб його рідна Уральська незалежна республіка підпала під контроль НАТО, втім вперто не помічає її залежності від Китаю.

У епізоді з ядерним терактом в Лос-Анжелесі явно присутні паралелі з підривами житлових будинків у Буйнакську, Москві і Волгодонську, у яких неодноразово звинувачували ФСБ РФ.

Джерела ред.

  • Молотов В. Б. Урал атакукт. Санкт-Петербург: Видавництво «Астрель», 2012.

[[Категорія:Російськомовні фантастичні романи] [[Категорія:Альтернативно-історичні романи Росії]

Додати тему
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Обговорення_користувача:Yasnodark/Чернетка._Різне&oldid=28449565
Повернутися на сторінку користувача «Yasnodark/Чернетка. Різне».