Takaci

Ласкаво просимо до україномовної Вікіпедії!

Якщо Ви початківець, то пропонуємо переглянути деякі корисні поради:

• Краш-курс для новачків
• Поради для новачків
• Детальні довідки і поради
• Портал Спільноти
• Як редагувати статтю
• Як і для чого ми розвиваємо Вікіпедію

Сподіваємося, що Ви візьмете участь у подальшій роботі нашого спільного відкритого проекту не тільки як читач, але і як дописувач.

На сторінках обговорень бажано ставити автоматичний підпис за допомогою чотирьох знаків (~~~~), або за допомогою позначки підпису в вікні редагування. У статтях, написаних або редагованих вами підпис не ставиться.

Якщо виникли запитання про проект, пошукайте відповідь на сторінці Вікіпедія:Довідка. Якщо відповідь на Ваше питання там відсутня, поставте запитання у Кнайпі чи комусь із постійних дописувачів. Ви також можете розповісти про свої інтереси на сторінці Вікіпедія:Інтереси учасників.

Бажаємо успіхів та якнайбільше творчого задоволення! Якщо Вам необхідна допомога для перших кроків зверніться до користувачів, що є в Категорія:Користувачі,_що_допоможуть_новачкам або ж можете замістити оголошення на порталі спільноти (Кнайпа). Якщо у Вас є якісь цікаві вісті, пов'язані з Вікіпедією, Ви можете подати їх у Шаблон:Новини спільноти

P. S. Irrespective of your languages skills, you are welcomed to create your own User Page, introduce interwiki, load images, correct data, discuss problems, communicate & cooperate with community. Please, use language templates from Вікіпедія:Вавілон or create your own.
You can ask help of Community on CommunityPortal (help): Додати нове обговорення (Add new discussion/problem)

--Tomahiv 08:05, 13 липня 2008 (UTC)

Дякую за допомогу. --Takaci 12:21, 13 липня 2008 (UTC)

Привіт

Вітаю, пане! Дуже цікаво! Чи дійсно ви японець, але знаєте японську мову? --З повагою Кобзар ^обг. 13:29, 8 серпня 2009 (UTC)

Вопрос

Добрий день. Не могли б ви скинути посилання на які небудь праці про передачу японської в українському, або хоча б де можна подивитися на хід українсько-японської роботи над системою передачі? Mistery Spectre 14:35, 10 лютого 2011 (UTC)

Добрий день. Перепрошую, я не зовсім зрозумів, що ви хочете. Що маєте на увазі «праці про передачу японської в українському» і «хід українсько-японської роботи над системою передачі»?--Takaci 15:47, 10 лютого 2011 (UTC)

Перепрошую, я не знав як це висловити). Я мав на увазі роботи де розглядаються проблеми передачі японської в українському, або хоча б інформація про те як створюється українська система транскрипції японського Mistery Spectre 22:04, 11 лютого 2011 (UTC)

Перепрошую. Усе таки не розумію. Маєте на увазі «проблеми перекладу японської мови на українську»? Якесь незрозуміле скорочення, або відміннки неправильні, або в мене непорозуміння. А якщо я правильно розумію, я можу сказати, що загалом важко показувати проблеми. Вони в карті, у книжці, у підручинику, у новині, тобто скрізь. Різні системи, або просто без системи (загалом досі немає авторитетної) вони пишуть по-різному. Швидкий поїзд у японії «しんかんせん（新幹線）», є варіанти «шинкансен»(у новині, де показали візіт Януковича до Японії), «шінкансен», «сінкансен»(у підручнику みんなの日本語 ウクライナ語版). Багато таких. А саме чому хочете знати? --Takaci 22:24, 11 лютого 2011 (UTC)

Ви правильно мене зрозуміли. Я не звик говорити українською мовою, тому іноді мені складно висловити думку на ньому. Я хотів би дізнатися про погляди на переклад з японської на українську, адже я мало знаю транскрипції з Японського поза російської та англійської. Як я зрозумів крім Поливанова просто використовують кальку з англійської? Мені досить просто вказівки підручника чи назви статті в журналі) Mistery Spectre 22:50, 11 лютого 2011 (UTC)

Я подивився на вашу стрінку й зрозумів усе. Дякую за те, що ви пишете зрозумілою мовою мені. На жаль, я не вивчав російської мови достатньо. Як я написав у дискусії поки що існують три системи(+ одна можлива з Токійського університету іноземних мов, а я цього не читав), наскільки мені відомо.

Збірки лекцій з конференцій (Шпигунова та Федоришина)

«Українська транскрипція японської мови» (Федоришина)

«ニューエクスプレス ウクライナ語/New Express Ukurainago» (Наказави, Токіо(Хакусуйся), 2009）

Проте, на жаль, немає жодних інтернетних версій серед них. Я особисто досліджую цю тему й знаю цих трьох, тому маю їхні статті. Їхні системи - зовсім не калька ані з англійської ані з російської, а чітко через дослідження фонетики японської мови. Але, на мою домку, все-таки недостаньо з їхніми дослідженнями, оскільки жодна система не зовсім дотримується правопису української мови. Точніше, японісти - не україністи, і тому купу(виправив--Takaci 23:17, 11 лютого 2011 (UTC)) помилок української мови можна знаходити в підручнику японської мови, який друкували кілька років тому - «みんなの日本語 文法解説ウクライナ語版». Хоча сьогодні всі україномовні японісти (в Україні) з ним вивчають японську. --Takaci 23:14, 11 лютого 2011 (UTC)

Спасибі, як я і підозрював - я поквапився з обвинуваченням всіх в проходженні Хепберн. У такому випадку я спробую дістати ці статті, щоб краще зрозуміти які є проблеми в цьому плані. Ще раз спасибі за допомогу, сподіваюсь це також допоможе мені зрозуміти аргументи опонентів Mistery Spectre 00:33, 12 лютого 2011 (UTC)

Запрошення

   Takaci, запрошуємо Вас узяти участь у вікіпроєкті «Грамотність»!

Takaci, ласкаво просимо Вас узяти участь у проєкті «Грамотність».

Вікіпроєкт «Грамотність» покликаний покращити якість статей Української Вікіпедії, щоби її вміст відповідав українським літературним та стилістичним нормам.
Мета проєкту - довести мову статей Української Вікіпедії до зразкової. Ознайомитися докладніше Ви можете на сторінці проєкту.

Долучитися…

--MaryankoD 16:47, 29 жовтня 2011 (UTC)

Транслітерація японської

Вітаю. Майже два роки тому ви висловились в одному із обговорень:

Вони планують спеціальну конференцію розв'язати питання щодо транслітерацій японської мови українською абеткою (і так само української мови японською абеткою) з японістами та україністами в Україні та з україністами в Японії. -- ще не відомо точно, хоча намагаємося організувати цього року. Мені здається, що якесь обговорення буде в цій конференції, яка щороку відбувається в березні в Києві, але якщо всі не зберуться, не буде остаточної нової системи як завжди. На мій погляд, мають бути мовознавці української мови в Японії та Україні, оскільки японісти не зовсім правильно користуються чинним правописом (зокрема про правило дев'ятки та використування літери «Ґ») та фонетичною системою української мови.-Takaci 11:32, 16 січня 2011 (UTC)

Пройшло вже багато часу із тих пір. Нещодавно натрапив на статтю Олександра Бондаря "Японські запозичення в українській мові: правила написання" [1]. Із цієї статті дізнався, що «на засіданні методичного семінару (березень 2011 р.) колективом викладачів-японістів кафедри китайської, корейської та японської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка було прийнято нову транслітераційну систему "Ґоджюон" на засадах чоловічої вимови». Також за цією системою було підготовлено до друку новий японо-український словник. В той же час, сам О.Бондар досить стримано оцінює цю систему і у спільному виданні із Бондаренком [2] її не використовує. Видання хрестоматії японської літератури за редакцією І.П. Бондаренка [3] також не за цією системою. Скажіть, будь ласка, чи можна вважати цю нову систему загальноприйнятою в українській японістиці? --yakudza 15:39, 3 жовтня 2012 (UTC)

Добридень, Yakudza. Вибачте, я зовсім забув, що писав у Вікіпедії про цю тему. Правда, що вже кілька років вони користуються цією транслітерацією на конференціях японістів, на конкурсах промов японською мовою тощо. Виглядає, що всі викладачі в київському національному університеті домовилися, не чекаючи згоди викладачів з інших регіонів (принаймні я не чув жодної пропозиції до Львова). Очевидно, що про це є інші думки й суперечки. Здається, що я колись писав про систему Накадзави в Токіо (до речі, він торік вишов на пенсію), і Мирона Федоришина з Львівської політехніки, їхні системи відрізняються від системи з Києва, хоча система Накадзави схожа на київську. До того ж, мені сказав один викладач з КНУ, що буде прийнято ту нову систему коли видаватимуть японсько-український словник, який незабаром має бути в книгарнях. Також три роки тому я відвідав семінар, де дискутували про цю тему разом з І.П. Бондаренком, і чув, що він хоче, щоб було прийнято якусь певну систему. Тоді мені здалося, що він схиляється до київської системи, але не можу стверджувати. Це все, що я знаю, і мені важко сказати, чи вже можна починати розповсюджувати цю систему у всіх галузях. (і я сам маю деякі сумніви щодо застосування цієї системи, тому що, на мою думку, вона не зовсім відповідає правопису української мови. Наприклад, географічна назва ちば, не можна транслітерувати на «Чіба», згідно з чинним правописом, але наскільки мені відомо, за київською системою дозволено таке вживання.) --Takaci (обговорення) 16:22, 3 жовтня 2012 (UTC)

Правки в статті Іврит

1) ось ця незрозуміла

про їжу, про одяг, про повсякденне життя, про різні домашніх та вуличних пригоди.

2) іврит начебто чоловічого роду тобто

"заохотить їх розмовляти нею" невірно буде--Router (обговорення) 00:16, 13 березня 2013 (UTC)

Дякую за повідомлення. Дивно, але знайшов деякі зміни, які я не робив. Я лише редагував «на івриті». Здається, що той, хто перевірив редагування (у т.ч. Romanbibwiss), додатково виправив з помилками.--Takaci (обговорення) 08:13, 13 березня 2013 (UTC)

Запрошення до тижня Туреччини

İyi günler! Sizi devam eden Türkiye Haftası 2020'ye katılmaya davet ediyoruz!
Доброго дня! Запрошуємо вас долучитись до Тижня Туреччини 2020, що триває в українській Вікіпедії!

До сторінки тижня…

--Sakateka (обговорення) 10:22, 17 травня 2020 (UTC)