Методи розробки алгоритмів ред.

Алгоритм – це довільна коректно визначена обчислювальна процедура, на вхід якої подається деяка величина або набір величин, а результатом виконання якої є вихідна величина або набір значень.

Характеристики алгоритмів ред.

  • Дискретність інформації
  • Дискретність роботи алгоритму
  • Детермінованість алгоритму
  • Елементарність кроків алгоритму
  • Виконуваність операцій
  • Скінченність алгоритму
  • Спрямованість алгоритму
  • Масовість алгоритму

Методи розробки алгоритмів ред.

  • Метод частинних цілей
  • Динамічне програмування
  • Метод сходження
  • Дерева розв’язків
  • Метод відпрацювання назад
  • Програмування з поверненнями назад
  • Метод спроб та помилок
  • Альфа-бета відсікання
  • Метод гілок і границь

Метод частинних цілей ред.

Цей метод полягає у тому, що глобальна велика задача ділиться (якщо це можливо) на окремі задачі. Якщо велику задачу, можливо, і не можна осягнути, зрозуміти, як її розв’язувати, то для кожної з поділених задач може існувати давно відомий алгоритм розв’язку, або пошук такого алгоритму є значно легшою задачею.

Динамічне програмування ред.

Динамічним програмуванням (в найбільш загальній формі) називають процес покрокового розв’язку задачі, коли на кожному кроці вибирається один розв’язок з множини допустимих на цьому кроці, причому такий, який оптимізує задану цільову функцію або функцію критерію. В основі теорії динамічного програмування лежить принцип оптимальності Белмана.

Метод сходження ред.

Даний метод полягає у тому, щоби протягом пошуку найкращого розв’язку алгоритм відшукував все кращі та кращі варіанти розв’язку. Якщо ввести деяку кількісну оцінку якості розв’язку, який шукається, то такий метод подібний на здолання все нової та нової висоти при сходженні на вершину

Дерева розв’язків ред.

Багато складних реальних задач можна змоделювати за допомогою дерев розв’язків. Кожний вузол дерева представляє один крок вирішення задачі. Кожна гілка в дереві представляє розв’язок, який веде до більш повного рішення. Листки є остаточним розв’язком. Мета полягає в тому, щоб знайти „найкращий шлях” від кореня дерева до листка при виконанні певних умов. Ці умови і значення поняття „найкращий” для шляху залежить від конкретної задачі.

Метод відпрацювання назад ред.

Цей метод полягає у тому, щоб, почавши не з початку, а з цільової точки, якщо це можливо, визначити, як і звідки у неї можна потрапити. Далі слід шукати шляхи не до мети безпосередньо, а до „проміжних пунктів”.

Програмування з поверненнями назад ред.

Іноді доводиться мати справу з задачами пошуку оптимального розв’язку, коли неможливо застосувати жоден з відомих алгоритмів, які здатні допомогти відшукати оптимальний варіант розв’язку, і залишається застосувати останній засіб – повний перебір.

Метод спроб та помилок ред.

Багато задач не допускають аналітичного розв’язку, а тому їх доводиться вирішувати методом спроб та помилок, тобто перебираючи усі можливі варіанти та відкидаючи їх у випадку невдачі. У разі, якщо побудова розв’язку є складною процедурою, то фактично під час роботи будується дерево можливих кроків алгоритму, а потім – у випадку невдачі – відрізаються відповідні гілки дерева, доки не буде побудовано той шлях, який веде до успіху. Проходження вздовж гілок дерева та відхід у разі невдач і є алгоритм з поверненнями.

Альфа-бета відсікання ред.

Одна дуже проста умова дозволяє позбавитися від розгляду значної частини типового дерева гри. Цикл (6) в алгоритмі може ігнорувати певних нащадків, досить часто доволі велику їх кількість.

Загальне правило відсікання вузлів зв’язане з поняттям кінцевих і приблизних значень вузлів. Кінцеве значення – це то, що називають виграшем. Приблизне значення – це верхня межа значення вузла в режимі MIN, або нижня межа значення вузла в режимі MAX. Приведемо правила обчислення цих значень.

1. Якщо вже розглянуто або відсічено всіх нащадків вузла, то його приблизне значення стає кінцевим.

2.Якщо орієнтовне значення вузла в режимі MAX рівне v1, а кінцеве значення одного з його нащадків рівне v2, тоді встановити приблизне значення вузла рівним max(v1,v2). Якщо вузол знаходиться в режимі MIN – min(v1,v2).

3. Якщо p є вузлом в режимі MAX, і має батька q, а приблизні значення вузлів рівні v1 і v2, відповідно, причому v1<v2, тоді можна відсікти всіх нерозглянутих нащадків вузла p, якщо p є вузлом в режимі MAX, а q є, таким чином в режимі MIN, і v2<v1.

Метод гілок і границь ред.

Метод гілок і границь є ще одним з методів відсікання гілок в дереві рішень, щоб не було необхідно розглядати всі гілки дерева. Загальний підхід при цьому полягає в тому, щоб відстежувати межі вже знайдених і можливих рішень. Якщо в якійсь точці найкраще з вже знайдених рішень краще, ніж найкраще можливе рішення в нижніх гілках, то можна ігнорувати всі шляхи вниз від вузла.

Категорія:Теорія алгоритмів

Порушення авторських прав у статті Відношення логічного слідування в алгебрі висловлень ред.

Дякуємо, що ви зробили свій внесок у статтю Відношення логічного слідування в алгебрі висловлень, але, на жаль, ми не можемо його прийняти, оскільки цей текст захищений авторськими правами і скопійований без змін із сайту http://uchebnikionline.com/logika/logika_-_karamisheva_nv/vidnoshennya_logichnogo_sliduvannya_mizh_formulami.htm. Як явне порушення авторських прав ми змушені вилучити Ваш внесок у статтю Відношення логічного слідування в алгебрі висловлень. Надалі пропонується:

  • якщо Ви маєте дозвіл від власника авторських прав на те, щоб вільно поширювати матеріал статті на умовах ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike, Ви повинні оформити дозвіл системи OTRS.
  • якщо Ви автор даної статті, але розмістили її на власному веб-сайті раніше, то просто розмістіть на сайті наприкінці сторінки зі статтею повідомлення «Матеріали статті дозволяється використати відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution/Share-Alike», після чого можете сміливо подавати заявку на відновлення статті, і вона буде відновлена.
  • Ви також можете переписати зміст чужого тексту своїми словами й дати посилання на сайт із докладнішим описом.

--Olexa Riznyk (обговорення) 20:27, 23 листопада 2014 (UTC)Відповісти

Сторінку Алгоритми пошуку в масиві номіновано на вилучення ред.

Стаття Алгоритми пошуку в масиві, значний внесок до написання якої зробили Ви, була номінована на вилучення. Якщо Ви зацікавлені у обговоренні з цього приводу, будь ласка, залиште свій коментар на сторінці обговорення номінацій за 29 травня 2017. Що ще можна зробити? vityok (обговорення) 06:35, 29 травня 2017 (UTC)Відповісти