Обговорення:Бузина Олесь Олексійович

Найсвіжіший коментар: Симуран у темі «Колаборант?» 1 рік тому

Статистика відвідуваності сторінки «Бузина Олесь Олексійович» !

Чудова стаття! ред.

Дуже дякую авторам за цю прекрасну статтю, яку я із превеликим задоволенням показуватиму усім охочим у якості демонстрації нейтральності, об'єктивності, неупередженості та, в цілому, раціональності Української Вікіпедії! ВУРДАЛАК АЛЕСЬ БУЗИНА-2

(Або його сатанинська літературна кухня)
                                                               З допомогою цитати борются проти цитат, а
                                                                Також, як показує  досвід, нерідко дуже
                                                                Успішно-проти людського розуму.
                                                                                                                      Георг Форстер

Простежуючи «літературну» діяльність нашого героя, я задаюся питанням: чому так різко змінився його стиль. Куди щезла жвавість викладання, легкість, гумор, нарешті (хоча часом на рівні плінтуса) Куди все зникло?

 Так би я і мучився у  сумнівах і припущеннях, якби  мені не вдалося придбати одну цікаву книжечку: "Сатанські зигзаги Пушкіна", автор якої-якийсь Анатолій Мадорський.

И саме цікаве: про самого автора написано доволі скупо.Відомо,що він-сценарист 2-х фільмів: «Заходь у мій дім» 1968г., «За явною перевагою » 1986 г. », як і його адреса...

Всі «новини»за 1981г.

Як бачите, небагато, і складається ,враження що ця фігура, скоріше всього- ширма.За якій приховується досить багата установка. Втім, не будемо відволікатись, повернімося до самої книги, яка має досить солідний тираж-15 тис.экз.І даремно будуть спроби її завантажити безкоштовно, у відміну від більшості "творінь" Бузини. Чому у лапках? --Судіть самі.

Сама предмова цих «зигзагів» примушує   задуматися: «Я відкрию вам абсолютно нового Пушкіна» - Вам це щось нагадує?

А що, конкретно? А, хоч би вот «ЦЕ»: «Ви дізнаєтесь про зовсім іншого Кобзаря», і як не дивно, також у предмові. Далі, більше, чим більше читаєш «Сатанинські зигзаги», тим більше виявляєш, що і «Вурдалак», і «Зігзаги» створені за одним і тим же шаблоном: Бузина про Шевченко: «Я від природи вийшов якийсь некінчений» (стор.2) Мадорський про Пушкіна: «.., мой нрав-нервовий, ревнивий, образливий, роздвоєный, і, разом з тим слабкий» (стр.9) Бузина про Шевченко: "незмінний ловелас", "алкоголік і заздрісник", "дешевий копіїст", "гусекрадій", "поет-ледащо " Мадорський про Пушкіна: «нестерпний Пушкін», «мавпа», «чортик», «заздрісник», «торгаш», «банкомет», «ділок», «звідник», «зубожілий», «дворушник», «наклепник» Бузина про Шевченко: "варнякав", "кабановав", "від*їдав пузо", "пив», гуляв", "плазував", "стукав", "хворів на триппер" Мадорський про Пушкіна: «він канючив», «захлинався в скаргах», «випрошує», «він паплюжить», «обважував», «продає її як циган», «вмів сутяжнічать неабияк», «скаженів», «волав», «белькотів»,« стукав »,« ледарював»,« хворів на триппер ». Бузина: «стукав на Ісаєва штабисту Гєрну». Мадорський: »Пушкін неодноразово доносив Бенкендорфу (і царю відповідним чином) на Фаддея Булгаріна, на Одлькопа, на Уварова, на Дундукова і на Геккерена, на свого батька (стор.276) Бузина: «Взагалі, Шевченко не мав вдачі , властивій тренованим умам, помічати свої власні протиріччя.Спочатку у « здравіє», потім-за «упокой». (стор.23) Мадорський: "Ніжність та хамство, непристойні звички та романтичні захоплення, відвага та боягузство-з*являє він безпереривно - ніякої гармонії" «Я вкотре змушений прокричати Допитливому Читачеві :!« Ні в якому разі не слід в доказ вірності того чи іншої думки спиратися на думки геніального поета Пушкіна. Ні в якому разі:ви помиляєтеся, вважаючи, що спирається на скелю -Під Вами хиткий пісок »(стор.397) Бузина: «Шевченко спокусив і кинув Машеньку» (стор111) Мадорский: «Поміщик Пушкін« необережно обрюхатив »за його власним висловом, свою кріпосну .... спровадив її з очей »(стор.124) Обидва написали богохульські поеми: Пушкин- «Гавриліаду» (328) Шевченко- «Марію», у якій: «... Богоматінку назвав« покриткою »(тобто повією) (стор.31) Бузина: "Іншими словами, Тарас малював те, що в сучасній мові називається порнографією" (стор.143) Мадорський: «Навіть сьогодні, в Росії по телевізору в самий дитячий час часто-густо показують його досить похабні малюнки» (стор.322) Бузина: «У середині ХІХ-го століття з нею (мова про гонорею) боролися приблизно так саме, як і з сифілісом-препаратами ртуті (стор.153) Мадорський: «Меркурій-ліки на основі ртуті для таких випадків (стр.114) Ну і «дрібниці»: Шевченко відповів «невдячністю»до царської сім'ї,яка,нібито, його викупила (брехня, подробиці у статті «Вурдалак проти Кобзаря»), а Пушкін -графу Воронцову, який забезпечив поету умови з найбільшими пільгами до засланого, поки той не почав залицятися за його дружини (що є правдою), а також до Карамзина, за тією ж причиною. Шевченко не викупив своїх братів і сестер,пропив запаморочливу суму,500 рублів (!!??(лист В.Рєпніної від 1845г.), А Пушкін-не допоміг хворій матері (змушена була тулитися у чужих людей), і навіть похорон її були за чужий рахунок, По тотожній причині: програвав тысячи за ігорним столом. (стор.280) Обидва були кепськими комерсантами, і часто прогоряли у своїх проектах: Пушкин-у історії з "мідною бабусею" (статуя Катерини ІІ-ї, Шевченко-з розповсюдженням офортів "Мальовнича Україна". Крім того, і у поширенні свого літературних творів аж ніяк не досягли успіхів: «коли Шевченко вже буде сидіти у фортеці, Лисенкові доведеться забирати з крамниць нерозпродані примірники своєї хитровиданих в обіймах з з« Гайдамаками »« Чигиринським Кобзарем »(стор.121)

«А пушкінські твори» -повідомляє Мадорсбкий: «Перше посмертне видання зібрань творів на гроші, царем подаровані-тираж в 13 тис.екз, так і не було розпродане, навіть через три роки після появи на прилавках (стор.214) ..

Як і обидва генія нехтували правописом. Один, за своїм «орфографічним кретинизмом» (О.Бузина), інший--за «сатанинськими зігзагами» (згаданого більше 20 разів): «До речі, всує згадуючи Бога, в описах розпусти, і по іншим гидотним привідам, Пушкін напростець пише Його то з великою, то з маленькою буквою. (Гавриліада) (стр.114), Як, втім, і у приватних листах, повторюючи «вирішальні » помилки Тараса («Принаймі те, що реченняч з великої букви») (О.Бузина). (стор.169) Пушкін, у листі П.А.Плетньову: Здається непристойно.Як гадаєш? виріши". (стор.183). «Народолюбець не забував регулярно відмічатися у« храмі Приапа »(стор.150).

«..в близькому знайомстві з усіма рестораторами, непотребними будинками і повіями  петербурзькими, Пушкін представив тип самого грязного розбещення» (стор.113)

Як Мадорський, так і Бузина відзначили маленькі росточки геніїв (що само собою зрозуміло велич самих викривачів). (Мадорский-117.стр., Бузина-77-я). Ну, і звичайно, обидва-атеїсти, грішники, богохульники. Як у Мадорского , так і у Бузини цьому присвячені цілі розділи: «Покаяння богохульника», «Хуторський філософ», обидва робили «агромадні» помилки: Пушкін-не став союзником Тадея Булгаріна (Звідси всі фінансові та інші негаразди), Шевченко-за стійке написання поэзій на мові. Все це «видасться» зі смакуванням, зловтіхою, насолодою, потирання рученяток. Як і у«зігзагиах, так і «вовкулаці»-маса загальних реплік авторів: »Ай да Пушкін» «Ай да геній», «Ай да резонер ! »,« Ай да цар! »,« Ай да друг! »,« Ай да демократ! » - Купа питань:« Не вірите? », Запрохань: «Але це ще не все!», «Чуєте?», «Увага!», «Правда? І в такому "стилі" -витримуются обидві книжиці.

Схоже, що обидва поета чимось посолили  авторам.У всякому разі, у тоточному вигляді висвітлюються біографії кровних ворогів.Крім того, помічена ще одна обставина:

На всьому цьому фоні викриттів, в повному блиску (і величчу непогрішності) постають перед нами моральні і (слабо сподіваюся)-фізичні велетні-автори цих «нетльонок» .У своєму прагненні «оживити» геніїв, вони, просто кажучи, занурюють їх і їх пам*ять у лайно.(роблячи реверанси при цьому, називаючи «геніями»), але при цьому розмахуючи брудною білизною геніїв у доказ, забуваючи при цьому, що абсолютно ідеальних людей НЕ БУВАЄ.

                   Але повернемося до книжок.

Видно, що вони обидві «шилися» на одну "колодку" .Виникає при цьому питання: ХТО У КОГО ПОЦУПИВ? - Мадорський? -Навряд , у нього книга вишла в 1998г., Тобто, тоді, коли у Алеся не було навіть задумів написати щось подібне.Але припустити, що Бузина просто "злизав " у Мадорського, буде явним спрощенням; не будемо забути те, як різко упав його «творчий» порив цього «митця», який згодом став писати в стилі: «Маша мила раму», тобто без всяких ознак гумору, жвавості викладання. В чому тут річ? А справа , на мій погляд, полягає у тому, що якась «контора», якій дуже сподобалося прізвище та ім'я Бузини (майже Остап Вишня), уклали з Алесем певний договір: він ставить свій підпис під «вурдалаком» -тим самим забезпечив «розкрутку»( Хоч і ганебно-скандальну) його ім*ям. Організація бере на себе витрати на видання "шедевру", і забезпечує судовий захист (баблом) у разі судових позовів, а також гранти протягом певного часу. Крім власного підпису Алесь не повинен був перешкоджати розповсюдженню безкоштовно ще 3-х книжок у інтернеті, які автор планував «написати».

Від  Мадорського подібних умов не вимагали, тому його книги (а він ще «написав» історичний  опис : «Русский хронограф» -розповсюджувалися  ПЛАТНО.

При цьому він опять випередив Бузину: наприкінці 1998р.), І, як не дивно, замовк. Автором (або авторами) як "зигзагів", так і "вурдалака", швидше за все, були літературні "негри", згодні писати за кусочок хлібця або рюмку горілки, про що завгодно, і проти кого завгодно. А чи був хлопчик (читай-Мадорський) взагалі? –Питання , звісно , цікаве. По Бузині,маю надію, НІ?

Прохання ред.

Шановні юзери, якщо ви пишете, що Бузина фальсифікував щось, буль ласка додавайте посилання, приклади фальшивок, щоб ні у кого сумніву не виникло. Стаття не може бути нейтральною коли дається тількі одна точка зору, а не факти. І ще дуже прошу вас, не видаляйте контент який вам не подобається, краще подавайте іншу точку зору, аргументуйте.--Reverend 00:26, 30 березня 2010 (UTC) Родственники Мельниченко подадут в суд на Олеся Бузину(за плагиат) Подробности читайте на УНИАН: https://www.unian.net/society/27875-rodstvenniki-melnichenko-podadut-v-sud-na-olesya-buzinu.htmlВідповісти

Захист статті ред.

Прошу шановного Gutsul пояснити, чому він повністю закрив статтю. Нагадаю, що правила вікіпедії дозволяют ставити захист від вандалізму, а не як засіб проти боротьби з іншими точками зору.

Також, із статті було чомусь видалено слово "письменник". Дуже дивно, людина з десятитисячними тиражами письменником не може вважатись тому що не подобається персонально вам?

Я не повністю закрив статтю, а заборонив редагування незареєстрованим і новачкам. Справа в тому, що дуже важко дискутувати з анонімами. Дуже добре, що ви зареєструвалися. А ще, попрошу вас більше не вилучати частини статті без поважних причин. --Gutsul 13:41, 25 березня 2010 (UTC)Відповісти
Дякую за відповідь. Я зареєструвався, можете дискутувати зі мною, хоча як на мою думку, те що я не зареєстрований ніяк не свідчить про моі дурні наміри або непрофесіоналізм. Якщо це єдина причина захисту статті я не вважаю це правильним. Я видалив абзац про Дзюбу тому що думка академіка і літеротурознавця не є приводом для сворення окремого абзацу для неї і не сприяє об'єктивному сприйняттю персони, якщо не надані інщі точки зору. Якщо ви вважаете доцільним сберігти абзац, окей, нічого не маю проти. Ще я видалив з розділу "біографія" фразу про те що Бузину вважают скандальним письменником. Вона не має ніякого відношення до біографіі і повинна бути в іншому розділі (якщо взагалі потрібна, в розділі "погляди" все сказано про скандальність).Як і ви я хочу зробити украінску вікіпедію краще, більш нейтральною і об'єктивною, я не маю намірів вандалити статті і був би вдячний якби ви дозволили знову редагувати статтю (вона ще неповна і є орфографічні помилки). Дякую за увагу.--Reverend 14:10, 25 березня 2010 (UTC)Відповісти
Статтю я розблокував. Я не кажу, що всі аноніми - вандали тощо. Дискусія з ними утруднена через відсутність зворотнього зв'язку (ІР-адреси змінюються ...). Щодо об'єктивності, то це, як на мене, висвітлення всіх важливих точок зору, в нашому випадку - точку зору Дзюби, як академіка та літературознавця. Те, що Бузина скандальний письменник - це не точка зору, а факт. Він відомий завдяки скандалам, а не своїй творчості. --Gutsul 14:31, 25 березня 2010 (UTC)Відповісти
Дякую. Скандальні письменники теж мають право на існування і на своїх читачів. Кому подобається Коран і не подобається Салман Рушді, а кому - навпаки.--Reverend 14:53, 25 березня 2010 (UTC)Відповісти

Ідеологія ред.

Потрібні джерела. Практично на кожне речення. Посилання, що зараз стоїть фактично нічого не показує.--セルギイОбг. 12:07, 10 березня 2010 (UTC)Відповісти

Малоросійський? ред.

Може все ж малоросійський, а не український? ----Олекса Юр 01:02, 11 березня 2010 (UTC)Відповісти

Вагомість ред.

Часто видаляють статті мотивуючи тим, що вони не містять у собі нічого вагомого. Чи варто писати про цього "троля від літератури", саме так, адже він веде себе як звичайний троль, лише в поза мережею? Чи вартий він взагалі якоїсь згадки, що вагомого він досягнув чи зробив? Думаю ця стаття не має права на існування вуйко

Ні, це зовсім не те, що троль у мережі. Тому що Бузина існує не залежно від того, чи є стаття про нього у Вікіпедії. Відтак, краще читачі знатимуть правду про нього, рівно ж як і правду про його книжку «Вурдалак…», аніж слухатимуть його маразматичні наклепи. «Ворога треба знати в лице» ! --Tomahiv 14:18, 21 березня 2010 (UTC)Відповісти
Може і так, але тодійого слід перенести в окрему категорію, щось на зразок "Послід української журналістики". Вуйко
То прошу поставити статтю на вилучення, а не проводити агітацію із залученням брудної лексики. Ви витрачаєте свій і наш час та місце на балачки. Вікіпедія повинна буди об'єктивною і якщо людина вела ряд телепередач і написала праці, які наробили шуму, то, значить, вона відома. --Friend 11:15, 26 березня 2010 (UTC)Відповісти
Підтримую. Люди голосують грошима, якщо Бузина перевидає вкотре свої книжки, значить їх читають і стаття повинна бути. І будь ласка, не так серйозно, він всеж-таки не професійний історик, його книжки - щось на зразок іронічно-глузливої документалістики.--Reverend 11:29, 26 березня 2010 (UTC)Відповісти
Шанований користувач Reverend, Ви вимушуєте мене трішки «зняти облуду», щодо вдалої комерціалізації тотого опусу. Оскільки мав друзяку, що має кілька букіністичних магазинів тому з перших рук Вам повідаю. Оскільки той Підприємець принципово відмовився від продажу сих книжок то з часом отримував відозв, від інших штрейкбрехерів, що він ідіот, бо вони теж так вважали «люди голосують грошима», та щей уточнювали - «коли до тебе забігає секретар-піпетка та скуповує зразу 10 книжок, або якась структура наперід замовляє 25-30 екземплярів, тебі 2-3 тисячі кишеню зігріют». Тому, якщо помізґуєте, то дойдете, що простим людям нафіг здалася ся кметодичка, та ще й 5 чи 10 екземплярів зразу ж. Він, мій друзяка теж так помислив, й провів деяке дослідження, та ще й Капранови тому посприяли. Результат - продажі упали в десятки разів, у відповідності з 2002-2003 роком, а більшість продаж здійснюється на корпоративий манер (лише 5 відсотків залітних-одиночних покупок) і се в більшості регіонів, навіть на Заході більше. А найдивніше - що наші книжки (навіть видані українською) дивним чином з'явилися в більшості бібльотек Росії (привіт колишнім книжним агентам «Фоліо») - й там «презентуют» молоду українську літературу сьогодення - помисліт для чого й кому вигідно друкувати сі дуті тиражі. Звичайно, за теперішнього «табачного культурного проджекту» сей унікум-пу́бліка надрукує-відмиє ще кілька тиражів - яких чекатиме сумна доля його попередників, бо простий нарід вміє боротися з ниццістю. І воно матиме на кусок хліба та галочку від патрона табачника. Тому помисліт щодо тої іронії й для чого тут в Україні учиняєтья брудне глузування й ким підштовхується - а хто виступає в ролі наживки та кому се мають намір згодувати. Я не такий гурман, що споживати сей бруд, тому й вважаю що на стіл його не варта подавати, тим паче приправляти різними «ізисками». Зичу Вам творчих успіхів! --Когутяк Зенко 12:01, 26 березня 2010 (UTC) Слава Україні!!!Відповісти
Шановний Когутяк Зенко, якщо у вас є факти, що підтверджують махінації Бузини с тиражами, давайте додамо їх до статті, як і факти про падіння попиту на його книжки. А то виходить так "мені один друзяка розповів"... Знаю людей які купували і собі, і друзям, хто вони - "штейхбрекери"? Просто люди с точкою зору що відрізняється від вашої. На Україні і не таке видають, повірте мені, і теж хтось купує, я раз купив книжку видавництва МАУП де була наведена рецептура приготування маци с крові християнських немовлят. --Reverend 13:21, 26 березня 2010 (UTC)Відповісти

утиски з боку "помаранчевої" влади і спроби цензури своїх книжок ред.

Ось що наведене джерело [1] говорить про утиски:

Canada: - Олесь,читаю Ваши статьи с интересом.Вопрос такой:Оказывает ли на Вас давление нынешняя никчемная власть.Удачи Вам!

О. Бузина: - Конечно, оказывает. Обратите внимание: меня не приглашают в ток-шоу, потому что я там скажу то, что их не устраивает. Это такая форма давления на меня власти: а давайте-ка перекроем кислород! Но власть всегда будет опаздывать. Она оседлала телевизор, а свободное слово захватывает Интернет. Я поставил себе на днях кабельный телепакет с сотней телеканалов, и оказалось, что совершенно не хочу смотреть УТ-1, что мне не интересен 5 канал, и даже Шустер. Поток информации такой, что нынешние потуги украинской власти остановить свободу слова в телепространстве напоминают потуги бобра построить ДнепроГЭС.

Що до цензури, то Бузина сам її спростовує:

Julia Lubimzeva: 3.Ваше мнение о состоянии цензуры в Украине? ... О. Бузина: 3. А цензуры официально как бы нет, но по факту она всегда есть. Ее приходится ломать или обходить.

Таке враження, що автор сам не читав те, на що посилається. Тому пропоную вилучити фразу про утиски та цензуру. --Gutsul 11:16, 30 березня 2010 (UTC)Відповісти

Украинские издательства очень боятся меня печатать. Я готов подтвердить это фактами. Первоначально "Вурдалака" должно было печатать киевское издательство "Альтер-пресс". Но его владелец испугался. Когда я предложил директору "Фолио" Красовицкому издать "Вурдалака", он тоже наложил в штаны. Зато теперь публикует всякую "оранжевую" лабуду.

от вам із інтервью. Ще він говорить про 11 судових позовів і депутатів у яких виграв суди (детальніше про це поки що не знайшов)--Reverend 11:47, 30 березня 2010 (UTC)Відповісти

Я думаю, що тут проблема ще й в дещо іншому. Зараз цей параграф подано як розповідь Бузини про себе, але це порушує принцип НТЗ, в нас же не бузинопедія (хоч потроху в таку перетворюється). Він сам себе може вважати хоч Богом (поки що він каже, що він найпопулярніший письменник України) але чи повинні ми цю маячню вносити у статтю? Звичайно ні, бо це суперечить ВП:НТЗ. Якщо його погляди визнано ксенофобськими прокураторою та переважною більшістю коментаторів його "творчості", то ми повинні про це написати у розділі погляди, а не у розділі критика. --yakudza 11:35, 30 березня 2010 (UTC)Відповісти
Якщо я просто напишу що Бузина популярний письменник, його читають, ви будете видаляти таку інформацію? Є в вас інформація яка підтверджує зворотне? Для нейтральности я подав цитату з Бузини про його тиражі, чим це порушує НТЗ? Подайте факти які спростовують "маячню" Бузини. Розділ "погляди" і повинен бути поглядами, ким себе вважає людина і які цінності поділяє. Звичайно, коли в статті був тількі розділ "ідеологія" де Бузину називали Шевченкофобом і не було точки зору самого Бузини стаття була обєктивнішою, так думаете?.--Reverend 11:47, 30 березня 2010 (UTC)Відповісти
Книгу видали, суди він виграв (суд є правовим методом вирішення суперечок). Де утиски та цензура? Якби його посадили в тюрму, або заборонили видавати книгу, то можна було б про щось говорити. --Gutsul 12:32, 30 березня 2010 (UTC)Відповісти
Що суди він виграв, я на жаль не знайшов підтверджень, крім його слів, тому інформацію не додавав. Утиски - то не тільки "конфіскація і розстріл". Якщо деякі видавництва відмовляються друкувати популярну книгу, а книгарні - продавати (про це писав Когутяк Зенко в цьому обговоренні) чи можна це назвати утисками? Чи можна вважати утисками факт судимості за книгу про Тараса Шевченка? В радянські часи теж було популярним судити авторів чесним справедливим радянським судом, а про справедливість і незалежність судів України говорити теж не варто. У нас бізнес ще дуже залежить від того, хто при владі, і якщо праві партіі сформували уряд, а депутати подають в суд на автора, бажаючих друкувати Бузину стане менше, як думаете? Я розумію що це не є факти, лише точка зору, тому фраза звучить "скаржиться на утиски".То його позиція, яка представлена, представляйте іншу. Про інші зміни (не про саме утиски) я пояснив вище.--Reverend 13:12, 30 березня 2010 (UTC)Відповісти
Видавництва - комерційні підприємства і можуть відмовлятися від скандального третьосортного матеріалу, те ж саме з книгарнями. Фактів утисків, крім слів утиснутого, немає (хто саме не пускає на телебачення? Може їм не потрібні клоуни?). Фактів цензури теж немає. Отже ваш пасаж про утиски і цензуру можна вилучати. --Gutsul 13:24, 30 березня 2010 (UTC)Відповісти
Окей. Не принципова зміна. Але зауважу, що судове рішення щодо визнання книги такою, що розпалює міжнаціональну ворожнечу, може вважатися утисками з боку влади, хоч довести це досить важко.--Reverend 14:08, 30 березня 2010 (UTC)Відповісти
  • Я хочу глянути на це дещо в іншому ракурсі. Книги Бузини були визнані прокуратурою такими, що розпалюють міжнаціональну ворожнечу, його діяльність була визнана злочинною (хоч він і потрапив під амністію). Якщо злочинцеві заборонятимуть займатись надалі злочинною діяльністю чи є це утиском? Дивує інше, чому книга, яка була визнана такою, що розпалює міжнаціональну ворожнечу, при "помаранчевій владі" була видана вдруге? --yakudza 13:45, 30 березня 2010 (UTC)Відповісти
Як я вже відповів, практика цензури або заборони книжок є цілком законною,в будь-якій країні, бо ініціює процесс - держава. Але це не означає, що вона є вірною, правильною, тощо, ознайомтесь із статтею в англійскій вікіпедії List of books banned by governments. Це може так само свідчити цензуру з політичних причин. А чого перевидають книжку - питання не до мене.--Reverend 14:08, 30 березня 2010 (UTC)Відповісти
Якби в нашій державі була справжня цензура, такої б порнографії, як нижечки Бузини, взагалі б не друкували (невесело всміхаючись) З повагою --А. Погодин 13:12, 1 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Прохання до сумлінних користувачів ред.

  • Прибрав посилання, де публіцист в саркастичній манері глумиться над багатьма історичними фактами, водночас дописувач «включивши дурня» видає цей факт за чисту монету, перепрошую, треба вміти розрізняти сарказм та гумор від факту - цій цитаті місце в Інциклопедії, або напишіть абзац про витончену манеру гумору в даного субєкту. "Та я й Шевченка насправді люблю."Вурдалака" неможливо було б написати, якби я був байдужим до Шевченка. Він мій такий собі малий непутящий літературний брат." http://for-ua.com/interview/2006/05/25/180230.html
  • Порпошу не фахівців з літератури 10 разів подумати, перед тим як вводити сумнівні факти й цитати з сумнівних інтернет ресурсів.--Когутяк Зенко 08:46, 1 квітня 2010 (UTC)Відповісти
Шановний Когутяк Зенко, ця вилучена Вами цитата свідчить, що Олесь Бузина, є або психом з манією величі, або нахабним брехуном з тим самим. Ви ж прибираючи цей та подібні пасажі намагаєтесь показати його надійним і респектабельним публіцистом. Погодитись з таким підходом важко адже вікіпедія має подавати об'єктивну інформацію про особу.--Leonst 12:50, 1 квітня 2010 (UTC)Відповісти
Ага, я теж вважаю що умісна цитата. То була як раз відповідь на питання про нелюбов до Шевченка, тому я ії подав у контексті "шевченкофобії".--Reverend 12:54, 1 квітня 2010 (UTC)Відповісти
То речення не те що комструбате, я якесь...., буду мати час та ще кілька посилань напишу фаховіше, але от біда, чи Ви змиритеся з тотою дійсністю. Бо подам таки предметно сего нхабного брехуна. Шануймося!--Когутяк Зенко 13:50, 1 квітня 2010 (UTC)Відповісти
Я прошу вас вилучити ваші не дуже об'єктивні зміни. Публіцистика, то гостросоціальний жанр, що відноситься до журналістики, відтак до периодичних видань. Бузина - письменник. Він пише не тільки в журналах та інтернет-змі, пише книжки, а якщо ви особисто його не читаєте то не значить що він не видається і не перевидається на Україні (і в Росії, до речі, його теж можна купити). Наведу приклад іншого скандального автора, який переосмислював історичні події/постаті, Віктора Суворова, він - письменник. Про тиражи тут сказано, досі ніхто не спростував ці дані фактами. Далі, звідки інформація про 3 роботи Бузини (в нього видано 5 книжок) і інформація про те, що "Ангел Тарас Шевченко" - переробка (а не продовження, як заявлено), то ваші власні оригінальні дослідження?--Reverend 09:22, 1 квітня 2010 (UTC)Відповісти
Дякую за цифри тиражів, але будь ласка, вилучіть із статті свої власні коментарі і міркування щодо того як розповсюджуються книжки, централізовано/через форуми. Якщо російський інститут фізкультури купив книжку Бузини разом із шедеврами "Войны клонов" і "Как кротик раздобыл себе штанишки", це теж не означає про программу підготовки зоряних війн (чи державної программи "Кротячі штани"). І зверніть увагу на те що я писав вище, 1) Бузина - письменник (і публіцист, якщо хочете) 2) 3 роботи за життя (де аргументи? книжок уже 5) 3) ви не читали "Ангел Тарас Шевченко", бо вона ще не вийшла, а книжка заявлена як продовження (якби ви читали ваші висновки щодо книги були б оригінальним дослідженням). Я прошу відреагувати на мої прохання, не хочу щоб дійшло до війни правок.--Reverend 12:25, 1 квітня 2010 (UTC)Відповісти
  • Я не кидаю слів на вітер, і якщо кажу про факти, то значить ними й володію. Я не збираюся Вам розказувати всієї кухні книговидання, тим паче закупок бібліотечних фондів тому навожу конкретні факти.
  • Так загалом він видрукував 3 публіцистичні розвідки (опус-методичку про помаранчеву революцію під «партійний зїзд» не внесено в каталог видань, не здогадуєтеся чому????, як й неіснуючий але розтиражований, як «Баня» Толстого «Ангег...»). «Вурдалак» (російського видання) є продовженням українського, це конкретний факт.
  • Я не полінувався найти конкретні тиражі й дані щодо книжок, тому гадаю, Вам стане зрозуміло, що публіист з надрукованими за 20 років 3-ма методичками (я місцевим графоманам ще більші тиражі друкував, а раз кльоун аби приховати податки провів попаперам такий малий тираж, то нехай тепер не розмахує своїми брудними підштанниками) тому й не може він вважатися «популярним письменником» з загальним тиражем в 30 тисяч екземплярів. Прошу Вас не ведіться на БЛЕФ такого собі миршавого пу́бліки. Візьміться за написання статей, а не політичні закваски. Зичу Вам творчих успіхів!--Когутяк Зенко 12:51, 1 квітня 2010 (UTC) Шануймося!Відповісти
Фактів про тираж 30 тисяч не наведено, вибачте, але так. Лише ваші здогадки, виходячи із цифр тиражів , що ви змогли знайти (за що вам ще раз дякую). Про 5 написанних книжок («Вурдалак Тарас Шевченко»,«Верните женщинам гаремы», «Тайная история Украины-Руси»,«Ангел Тарас Шевченко»,«Революция на болоте») вже говорив, де ви взяли 3? Про коментарі та власні міркування, що не можуть бути фактами (при всій моїй повазі до вас) я писав вище. І повірте, якби "політичних заквасок" зовсім не було би, тільки факти, я був би тільки радий. І ще раз, він письменник (більш відомий як письменник), ви ж маєте відношення до книговидання, повинні знати чим вони відрізняються (див. вище)--Reverend 13:17, 1 квітня 2010 (UTC)Відповісти
Користувач Reverend, в мене з математикою дуж добре («харківська матем.школа»), й якщо кажу що офіційних тиражів до 30 тисяч то се точно (навіть менше, оскільки знаю що «Вурдалака 2000» друканули по паперам на 2000, а загалом було 5000, навіть частину на мякій палітурці...). Книжки три, востаннє повторюю - «Ангел...» не виданий навіть, «Революція...» передпартійна методичка не проведена в жодному каталозі й не має офіційно присвоєного номера ISBN. Тому «Вурдалак» + «Гареми» + «Оригінальна исторія» ==== 3. А те що Ви вважаєте міркуванням - є фаховим коментарем з посиланнями й фактажем фахівця в царині друку та троха в красному письменстві. Reverend - відкрию Вам таємницю - для всх чайників будь-який графоман є письменником, але поміж пишучого люду є чітка градація - й за нею Бузина публуцист, під яким би Вам соусом-понтами йго не подавали. Пу́бліка-писака журналістських опусів й розвідок й в Африці й на Чукотці і у нас завше буде публіцистом.
Але раз Вам так дуж хочеться внесу поправку на передвиборну «Революцію» - випущену в січні 2010 року. Місяць тому її зареєстрували номер ISBN, правда не знают що робити з попереднім - липовим. Ну вони ж влада скоро виправлят. --Когутяк Зенко 14:08, 1 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Зенко, ви чудово знаєте, що апеляції до вашого фаху чи освіти нічого не значать для вікіпедії. Припиняйте цей цирк. Ви вже натякали на якихось "політичних невігласів" а тепер використовуєте як аргумент свій "професіоналізм". Ви розумієте що це несерйозно і проти правил вікіпедії? Мені байдуже, хоч графоманом для вас Бузина буде, хоч ким, він - письменник, і якість його творів тут ні до чого. Якщо ви думаєте що книжок всього три - прекрасно, давайте джерело, а не ваші власні висновки. Ви ж не перший день у вікіпедії, знаете правила. Я розумію, що ви фанат Шевченка і Бузина вас ображає вже фактом свого існування, але давайте зберігати нейтральність і дотримуватись фактів. Ваших власних здогадок як розповсюджуются книжки, надійна/ненадійна типографія, це теж стосується.--Reverend 22:13, 1 квітня 2010 (UTC) І ще одне, "публіцистично-фейлетонний" - це двічи публіцистичний, фейлетон вже є жанром публіцистики. Замінив на "сатиричний", як сказано в анотації--Reverend 09:47, 2 квітня 2010 (UTC)Відповісти

Шанований Reverend, якщо редагування фахівця з друковано-видавничої справи ви Називаєте ЦИРКОМ, то се ваші особисті проблє́ми. На жаль я здогадуюся, хто прикривається личиною «превелебного» - тому не вважаю за потрібне вступати з вами в дискусії, марудна то справа - розжовувати очевидні речі нетямущим (але дуж затятим) в відповідній галузі людям. Маю багато цікавіших речей та справ аби за якихось буковок гарцювати з політично заангажованими дискутантами. Тим паче, опісля того, як ви мене розсмішили д  коліків, побачивши в журналісті-публіцисті «Як письменник Олесь Бузина став відомим після виходу в світ книги Вурдалак Тарас Шевченко» (позичте мені свою льорнету , аби я уздрів в нему письменника).
 Це ж з якого дерева тра гепнутися, й на що, аби графомана що пописував публіцистичні статті в ружні журнали, стінгазети школи гувернанток, глямурні та жовті видання, який здійснив кар'єру в журналстиці (називав себе найпершим й справжнім журналістом, опісля Гонгадзе) - й написав публіцистичну розвідку АЖ на 120 сторінок - назвати письменникком, та щей відомим??????? Тра засадити наші міста кущами, ато дерев багато, бо потім ті гепнуті вибирають «Космосів», «зеків», «свинопасів», «злодіїв» які називають себе месіями, письменниками, прохфесорами, а ті й ладні їм повірити (сприйміт мої слова з гумором, в догонку до 1 квітня, — та поміркуйте!!!!). Зичу вам творчих успіхів!!!! --Когутяк Зенко 13:54, 2 квітня 2010 (UTC) (а до статті повернуся десь з літа, й фахово наведу лад, як то зробив в розділі його книжок - се буде мій подаруночок пу́бліці на «дєнь варєнья» )Відповісти

Прохання до досвідчених користувачів розсудити ред.

Я не полінувався й подав каталог видань Бузини, аби не було нікчемної шпекуляції на цю тему.

  • рос. Вурдалак Тарас Шевченко: Интеллектуальный триллер.  — К.: Прометей, 2000. — 126 с. ISBN 966-7160-01-7. Тираж книжки не вказаний, видавництво не є відомим в країні видавничим комплексом, також в книжці не вказана адреса видавництва та друкарні де друкувалася книжка - найчастіше цей публіцистичний твір поширюється через форуми та інтернет ресурси.
  • (рос. «Верните женщинам гаремы») - К.: Арий, 2007. - 256 с., Тираж 5000. ISBN 978-966-498-17-0 Збірка гумористичних оповідань.
  • (рос. «Тайная история Украины-Руси » — К.: Довіра, 2007. Тираж 5000. ISBN 966-507-197-1
  • (рос. «Вурдалак Тарас Шевченко, или Поддельный Кобзарь» — Арий, 2009. — 288 с. Тираж 10 000 екз. ISBN 978-966-498-056-9. Це оновлене та доповнене видання друковане в Росії, видавництво не вказало типографію. Зчаста централізовано розповсюджується серед російських бібліотек та навчальних закладівАлтайская краевая универсальная научная библиотека им. В.Я. Шишкова і [doc.gostorgi.ru/7/2009-08-18/472320/2.doc в навчальному закладі
  • рос. Ангел Тарас Шевченко (ще неопубліковане дослідження на основі книжки «Вурдалак Тарас Шевченко, или Поддельный Кобзарь»  — поширюється через форуми та інтернет ресурси)

У відповідь Шановний адміністратор-користувач Leonst змінив таким чином:

  • рос. Вурдалак Тарас Шевченко: Интеллектуальный триллер. — К.: Прометей, 2000. — 126 с. ISBN 966-7160-01-7. Тираж книжки не вказаний, видавництво не є відомим в країні видавничим комплексом.
  • Поверніть жінкам гареми (рос. Верните женщинам гаремы) — К.: Арий, 2007. — 256 с., Тираж 5000. ISBN 978-966-498-17-0 Збірка гумористичних оповідань.
  • Таємна історія України-Русі (рос. Тайная история Украины-Руси) — К.: Довіра, 2007. Тираж 5000. ISBN 966-507-197-1
  • рос. Вурдалак Тарас Шевченко, или Поддельный Кобзарь — Арий, 2009. — 288 с. Тираж 10 000 екз. ISBN 978-966-498-056-9. Оновлене та доповнене видання друковане в Росії.
  • рос. Ангел Тарас Шевченко (ще неопубліковане дослідження, заявлене як продовження книжки «Вурдалак Тарас Шевченко, или Поддельный Кобзарь»  — поширюється через форуми та інтернет ресурси)

Маю такі претензії:

  • Оскільки всі твори автора видавалися на російській мові та записані в централізованому каталозі російською мовою й видаються на обложках однією-російською мовою [2], [3] - прошу повернути «рідну» назву сим творам
  • Оскільки книжка «Вурдалак Тарас Шевченко]]: Интеллектуальный триллер.» була видана малим тиражом й немає її на прилавках магазинів, а розповсюджується вона через форуми та інтернет ресурси - вважаю це варта обовязково вказати, а також фахово прописати.
  • Вимагаю повернути текст щодо книжки «Вурдалак Тарас Шевченко, или Поддельный Кобзарь» оскільки він відображає реальну картину, а також посилання, оскільки фахівці, що знають як забезпечуються бібліотечні фонди бібліотек й тим більше навчальних закладів!!!!!! ніколи не піддаватимуть сумнівам доконані факти (слово «зчаста» можете замінити на інший відповідник)
  • Також прошу розібратися з брехливим вимислом в цитаті самого Бузини: А те, що я найпопулярніший письменник — то є факт. «Вурдалак Тарас Шевченко» — тираж більше ста тисяч (включаючи останнє, доповнене видання, тираж якого вже розійшовся і скоро доведеться друкувати ще — книга буде ще товстішою!). «Таємна історія України — Русі», її тираж вже більше п'ятидесяти тисяч примірників — за два роки! «Поверніть жінкам гареми» — тираж за півроку більше десяти тисяч., Оскільки текст свідомо маніпулюючи цифрами неіснуючих тиражів видань, нібито, загальний наклад його книжок сягає 100 - 150 тисяч примірників: названий не енциклопедичним, а замінений на благеньке "стверджує".

Я не збираюся тут вести редакторські-войни, тому аби убезпечити політичні спекуляції навів кілька фактів та посилань, але хочу, аби саме фахівці, в цій царині фахово говорили, не бачу потреби користувачам притримувалися політичних уподобань, «легонькими штрихами» підмарафечуючи брудну білизну одного з публіцистів! --Когутяк Зенко 13:30, 1 квітня 2010 (UTC) Шануймося!!!Відповісти


Тиражі ред.

Насправді, крім початкових тиражів книжок могли вийти додаткові. Так, наприклад, сталося із першим томом СУМ-20: хоча у книзі вказано тираж 1000 екземплярів, виходив ще принаймні один додатковий тисячний тираж. Тож твердження про 100–150 тис. виданих примірників видається вірогідним. Хоча за даними Главреда, Бузина не входить навіть в десятку найуспішніших. [4] --Α.Μακυχα 23:24, 23 листопада 2011 (UTC Стосовно тиражів спротворень Бузини. Перш за все базікання що до 100-тисячних його тиражів -це голослівне ствердження самого"митця",не більш. Ще більший сумнів викликає його неодноразове ствердження якихсь "піратських"друкувань. Нащо паритись? Роками у інеті висіли майже всі книжечки,і кому забажалося "насолоджуватись"цим лайном,могли це зробити БЕЗКОШТОВНО. Тепер невеличкий аналіз цього мотлоху: "Ангел-Тарас Шевченко-це розмазування по мисці те,що було в "вурдалаку",простіше кажучи "автор"-гнав "кілометраж",тобто тупо набивав

число сторінок анекдотами,байками,казками.

Подібне ним було зроблене з "Тайной історієй Украіни-Русі"-пішло "розмазування":"Воскрєшеніє Малороссиі","Союз плуга і тризуба","Докиєвская Русь","Утєшеніє Історієй".

Интересная биография - родился и закончил университет ред.

Матери у него нет, где учился до университета неизвестно. Когда женился? Где служил в армии(если служил).

Стаття Олеся Бузини про зв'язок історії Війська Запорізького і сучасної України з багатонаціональним суспільством царства Ординського ред.

При моєму неоднозначному відношенні до даної особистості і її доробку - цю статтю обов'язково варто згадати: http://ykrnews.com/kultura/kor-nja-suchasno-ukra-ni-potr-bno-shukati-ne-v-ki-vsk-i-rus-a-v-zolot-i-ord-oles-buzina.html

Serge-kazak (обговорення) 12:27, 17 лютого 2013 (UTC)Відповісти

Навіщо плодити брехня в статті ? ред.

"Моїм ідеалом є відтворення Російської імперії, а я вимушений пристосовуватися до потворних умов «розбудови» незалежної України" - Олесь Бузина назвав дану інформацію провокацією. https://www.youtube.com/watch?v=erSD2W3OJn4 Я спадкоємець Бандери (обговорення) 03:02, 18 квітня 2015 (UTC) Например, я не могу себя назвать человеком чести, потому что моим идеалом есть воссоздание Российской империи, а я вынужден приспосабливаться к уродливым условиям «розбудовы» независимой Украины. Газета «День» (на русском)3.03.1999г. https://day.kyiv.ua/ru/article/kultura/est-li-situacii-v-kotoryh-vy-ne-podali-cheloveku-rukiВідповісти

цензура Український Вікіпедії? ред.

де це? :

On 18 June 2015 Arsen Avakov announced arrest of two alleged killers, Andrey Medvedko and Denis Polischuk.[42][43][44] One of the suspects served in the Kyiv-2 Battalion of the Interior Ministry of Ukraine and was "С14" оrganisation activist,[45] while the other was platoon officer in the UNSO Battalion; both deny responsibility for the murder.[46][47]

Zezen (обговорення) 09:17, 31 грудня 2015 (UTC)Відповісти

Сумнівне АД, якого взагалі не існує ред.

Твердження про книгу «Вурдалак Тарас Шевченко» яка "...була визнана Прокуратурою України такою, що розпалює міжнаціональну ворожнечу" -- чомус винесено навіть у преамбулу статті. Але посилається чомусь не на Прокуратуру, а на якийсь «Центр екстремальної журналістики» з доменом cjes.ru, який до того ж вже не існує. В принципі посилатися в таких випадках слід на рішення незалежного суду, воно є остаточним. Речення взагалі переважує досить малу преамбулу. Складається враження, що крім цього прохідного факту сабж більше нічим іншим не відомий.--77.8.98.98 07:53, 23 квітня 2019 (UTC)Відповісти

Увага! Видаліть твердження про прокуратуру. ред.

Увага! Твердження ніби прокуратура визнала книгу такою, що розпалює міжнаціональну ворожнечу, необхідно видалити. Такі звинувачення має виносити тільки суд. В даному ж випадку прокуратура не довела справу до суду, а закрила її. Ось що казала про це Олеся Скорик, одна з тих, хто подавав скаргу: «З приводу публікацій Бузини я написала навіть не скаргу, а "повідомлення про злочин" на адресу Генеральної прокуратури України. ... Генпрокуратура спустила цю справу до Подільської прокуратури Києва, але та винесла такий вердикт, що "не вбачає складу злочину"».

Не забувайте, що звинувачення в злочині людини без рішення суду може стати приводом для судових позовів про захист честі, гідності і ділової репутації.

Також читайте Обговорення:Вурдалак Тарас Шевченко. Perfect Mask (обговорення) 15:41, 24 червня 2019 (UTC)Відповісти

Отже, ще раз. ред.

Вся історія. Було посилання на якийсь сайт, де стверджувалось, що прокуратура «визнала» книжку такою, що розпалює ворожнечу, але «амністувала» Олеся по причині того, що в нього були малолітні діти. На зараз цього сайту вже не існує.

Це твердження абсурдне оскільки «визнавати» щось може тільки суд (джерело я додав).

В інтерв`ю на громадському Олег Шинкаренко стверджує теж саме, причому ще й згадує про суд (ніби саме він і амністував). Але в мережі немає інформації про те, що суд дійсно був. Наприклад, новин чи статей. Причому, якщо б книжку дійсно визнали такою, то вона була б заборонена.

Зате є посилання, де стрведжується повністью протилежне, а також цитата однієї з тих, хто безпосередньо подавав скаргу до прокуратури. Вона сказала, що суду не було і діло було закрито. Цитую: «...але та (прокуратура) винесла такий вердикт, що "не вбачає складу злочину"». --Perfect Mask (обговорення) 15:02, 25 червня 2019 (UTC)Відповісти

Ще один запит від Perfect Mask ред.

Я вже робив запит по цій темі, але реакції нуль.

Користувач Goo3 (образа вилучена). Те ж стосується і Паруса. (образа вилучена) являє собою звинувачення в антиукраїнській позициї та українофобії, що є порушенням.

Причому Goo3 ще й скористався статусом адміністратора, щоб заблокувати мене.

Мова йде про статті Олесь Бузина, а також Вурдалак Тарас Шевченко. Що саме не так я пояснював кілька разів. А саме пану Yakudza, який ігнорує мене, а також в обговоренні сторінки Олесь Бузина.

Будь ласка, уважно прочитайте це пояснення

Якщо ви прочитали, то розумієте, що справа в тому, що Goo3 і Парус обирають ті джерела, які вигідні їм. Обидва, я впевнений, розуміють, що не праві. Але вони користуються правами адміністраторів. Більш того, Goo3 заблокував мене за «дезинформацію».

Також сторінка Вурдалака нагадує, назараз, рецензію. Нікого за адміністраторів це теж ніяк не бентежить.

Я вимагаю, щоб це питання було вирішено. А також, щоб були здійснені якісь дії по відношенню до цих двох. Оскільки не тільки в даному конкретному випадку вони ведуть себе таким чином. Наприклад, Goo3 видаляв мої правки в Іван Баканов, де вся стаття була написана «емоційним» тоном та складалася з відверто спірних тверджень, джерелами яких були і є сумнівні сайти. Питання вирішив інший адміністратор. Або сторінка Анатолій Шарій, де я видаляв лише кілька слів про те, що Шарій «критикував укр.символіку» оскільки за посиланнями зовсім інша інформація. Правка була перевірена, але прийшов Парус і розпочав війну правок. А Devlet Geray зробив мені попередження за… війну правок і звинуватив мене в тому, що я щось «проштовхую». Я, не вони.

Фактично, деякі адміністратори тут «інформаційно воюють» з «ворогами України». А не слідкують за нейтральністю та дотриманням правил. — Це написав, але не підписав користувач Perfect Mask (обговореннявнесок) 17:34, 4 липня 2019‎ (UTC).Відповісти

Так, я прошу вибачення, що забув підписатись. --Perfect Mask (обговорення) 19:07, 4 липня 2019 (UTC)Відповісти
Як на мене, то все ж можна дійти згоди щодо формулювання певних тез у статтях. Щодо Бузини та Вурдалака, то наскільки я зрозумів найбільш спірним моментом є рішення за одним з позовів проти нього. Оскільки події відбувалися майже 20 років тому, в майже "доінтернетівську" епоху, то однозначно підтвердити чи спростувати наявність вироку проти Бузини та його амністії видається досить складним завданням. Я трохи спробував і віднайшов і підтвердження, що він усі суди виграв (навіть від його опонентів), так і статті, де стверджується оте оскаржуване прокуратура визнала винним .... мені видається (хоч думка фахового юриста не завадила щодо твердження про амністію Бузини і визнання його винним прокуратурою), що проти нього була порушена справа, проте одразу ж закрита за амністією. Але очевидного підтвердження ані цього мого висновку, ані того, що він виграв усі позови, ані навіть чи був позов від нащадків Шевченка я не знайшов. У такому разі, я вважаю за доцільне залишати обидва твердження, най вони й суперечать один одному, приблизно так: за деякими даними (утому числі за його власними словами) Бузина виграв усі справи проти себе щодо публікації книги, проте за іншими повідомлення його було визнано виниим за те й те, але амністовано... --Lystopad (обговорення) 12:45, 5 липня 2019 (UTC)Відповісти
В принципі, згоден. Я теж думав про це як про найбільш компромісний варіант.
Але я би вніс деякі уточення. Коли я шукав інформацію про те чи було звинувачення прокуратури, то знайшов лише ті джерела, які більш пізні. З чого я роблю висновок, що вони цитують вікіпедію, оскільки тут це "висить" вже багато років. Це я точно пам`ятаю. Друге: звинувачення дійсно може робити лише суд. В моїх правках було навіть посилання на закон про судочинство. Третє: все ж таки, на мою думку, логічніше довіряти статті 2000-го року, де є цитата однієї з тих, хто цю саму скаргу подавав (Лариса Скорик), а не інтерв`ю, здається, 2018-го року в якій людина стверджує зовсім інше. Причому це інтерв`ю одне-єдине джерело твердження конкретно про суд (не просто про прокуратуру, а саме про те що був суд). --Perfect Mask (обговорення) 13:41, 5 липня 2019 (UTC)Відповісти
Там окрім інтерв'ю є ще цитата з монографії. До того ж навіть після зливу (що мається на увазі під "зливом" невідомо) справа все ж могла розглядатися якось й дійти до якогось вердикту. Але, наскільки я розумію були кілька позовів, тож, мабуть, якийсь міг дійти до задоволення. Я повторюся, що я б припустив, що прокуратура за амністією закрила справу за амністією, проте я не знаю чи така можливість існує юридично, а підтвердження цим діям не знайшов принаймні поки. Все ж цю історію слід більш ретельно дослідити. Зараз намагаюсь впорядкувати статтю про книгу на чернетці, взявши до уваги усі на мою думку вагомі аргументи щодо історії з судами. --Lystopad (обговорення) 15:09, 5 липня 2019 (UTC)Відповісти
Ви про це? Так там про суд нічого. Лише про прокуратуру. І вона 2014-го року. А тепер порівняймо її зі сторінкою на вікі за листопад 2012 і що ми бачимо?
Монографія: "(НСПУ) звернулася до прокуратури Подільського району м. Києва з проханням порушити проти кореспондента газети „Киевские ведомости” Олеся Бузини кримінальну справу за розпалю-вання міжнаціональної ворожнечі та наклеп на адресу поета Тараса Шевченка. Прокуратура визнала, що журналіст розпалював неприязнь до української нації, а також у своїх публікаціях і книзі Вурдалак Тарас Шевченко ображав національного поета і зводив наклепи на нього. Але оскільки дії Бузини не є соціально небезпечними, а в нього на утриманні є малолітня дитина, журналіст потрапив під амністію.".
А тепер вікі 2012-го: "(НСПУ) звернулася до прокуратури Подільського району Києва з проханням порушити проти кореспондента газети «Киевские ведомости» Олеся Бузини кримінальну справу за розпалювання міжнаціональної ворожнечі та наклеп на адресу поета Тараса Шевченка. Прокуратура визнала, що журналіст розпалював неприязнь до української нації, а також у своїх публікаціях і книзі «Вурдалак Тарас Шевченко» ображав національного поета і зводив наклепи на нього. Але оскільки дії Бузини не є соціально небезпечними, а в нього на утриманні є малолітня дитина, журналіст потрапив під амністію, про що 14 листопада 2001 року було повідомлено НСПУ."
Слово в слово. А ось вам, наприклад, канал 112, 2015-ий рік: "Национальный союз писателей Украины обратился в прокуратуру с просьбой возбудить против Бузины (тогда корреспондента газеты "Киевские ведомости") уголовное дело за разжигание межнациональной вражды и клевету в адрес Шевченко. Прокуратура признала, что журналист разжигал неприязнь к украинской нации, а также в своих публикациях и книге "Вурдалак Тарас Шевченко" оскорблял национального поэта и клеветал на него. Но поскольку действия Бузины были оценены как не представляющие социальной опасности, а также в связи с тем, что у него в то время на иждивении находился малолетний ребенок, журналист попал под амнистию.". І є ще інші ЗМІ, які це копіпастили.
Саме спірне твердження з`явилося тут приблизно в 2010-ому. Першоджерелом був якийсь "центр екстремальної журналістики". --Perfect Mask (обговорення) 15:34, 5 липня 2019 (UTC)Відповісти
Отже, пане Lystopad, я сподіваюсь, що ви повністью прочитаєте весь цей діалог. Ось дві мої редакції: раз і два. Будь ласка ознайомтеся з ними. Дякую. --Perfect Mask (обговорення) 14:06, 6 липня 2019 (UTC)Відповісти
Нажаль, пан Lystopad не захотів займатися цією темою надалі. Мене ж, після правок, посилання на які ви бачите вище, які відрізнялась від попередніх та враховували нові джерела, Goo3 відправив в бан на місяць (а після теми в кнайпі Submajstro щодо правомірністі цих дій, змінив на неділю, але не зняв). Тож тут немає ніяких варіантів, окрім як звати на допомогу інших адміністраторів. Ок. Буду пінгувати всіх підряд, доки це твердження не буде видалено чи хоча б не буде затверджений компромісний варіант, який обговорювався вище.--Perfect Mask (обговорення) 18:49, 14 липня 2019 (UTC)Відповісти
AlexKozur, Tespaer, Brunei, Вальдимар, Рассилон. --Perfect Mask (обговорення) 11:32, 15 липня 2019 (UTC)Відповісти
  • Lystopad, твердження про те, що Бузина буцім-то виграв всі суди некоректне. Ось джерело того року http://library.khpg.org/files/docs/2003_sv_z_part_2_.pdf, яке пояснює, що суд відмовився прийняти позов від СПУ, бо не вважає їх нащадками Т.Г.Шевченка. Вище є стаття про інші судові розгляди, відповідно до яких він був амністованим (амністований і виграний суд - дещо різні речі).--yakudza 09:32, 6 липня 2019 (UTC)Відповісти
"Але суд не дійшов справедливого вироку: винуватців підвели під чергову президентську амністію." - що таке "президентська амністія"? А ось трохи нижче є наступне: "После рассмотрения в апелляционном суде Киева вступило в силу решение по иску Союза писателей Украины к газете «Киевские ведомости», Олесю Бузине и Марине Туровской о «защите чести, достоинства и деловой репутации Т.Г. Шевченко». Украинская Фемида постановила: «Утверждение истцов, что они являются наследниками творчества Тараса Григорьевича Шевченко, являются безосновательными". Тобто, по-перше: суд не відмовлявся прийняти позов від СПУ. По-друге: є саме рішення суду, яке підтверджує слова Бузини. --Perfect Mask (обговорення) 10:07, 6 липня 2019 (UTC)Відповісти
Рішення суду не підтверджує слова Бузини (що він виграв всі судові позови). Рішення суду підтверджує, що у задоволенні позову (раніше я неточно висловився) було відмовлено через певні формальні причини (позивачі не є нащадками поета). Це можна додати у статтю. --yakudza 11:34, 6 липня 2019 (UTC)Відповісти
Так це і є перемога, ні? Ви чіпляєтесь до формулювання, але сенс від цього не змінюється. Вони подали до суду і вони його програли, оскільки не були нащадками поета. Ось слова Бузини про цей позов: "Подольский районный суд отклонил и претензии Союза писателей. Формулировка судьи В. Одинца была при этом настолько блестящей, что..." і далі він цитує те що було в одній із статей по вашому ж посиланню (те що я процитував вище). Причому та стаття перекреслює те, що написано в попередній, а саме що суд відмовився прийняти позов. Він прийняв і виніс рішення. До того ж, ту статтю взагалі не можна назвати авторитетним джерелом. Такі фрази як "президенська амністія" чи "встигли набити пику негіднику" яскраво ілюструють рівень цієї газети.
А в статті має бути наступне. Була заява до прокуратури, але та закрила справу застосувавши закон про амністію (чи просто закрила). Потім був позов до суду НСПУ ніби вони є нащадками творчості Шевченка, але він був програний (чи "в задоволенні цього позову було відмовлено"). Також треба зробити поправку, що в ЗМІ є інформація ніби прокуратура щось визнала, але це не так оскільки це може робити лише суд (далі посилання на закон про суди). Можна додати ще, що дехто (не пам`ятаю імені) в інтерв`ю громадському заявив, що суд по "розпалюванню" таки був, але підтверджень цьому немає. Все. Загалом, це та сама правка, яку я додавав с самого початку. --Perfect Mask (обговорення) 12:17, 6 липня 2019 (UTC)Відповісти
У Вікіпедії не можна писати "що в ЗМІ є інформація ніби прокуратура щось визнала, але це не так оскільки це може робити лише суд", бо це буде оригінальне дослідження, які заборонені правилами. А так все у статті вже є, крім того, що у задоволенні більшості позовів було відмовлено. Незрозуміло тільки щодо "амністований" там джерело і справді слабеньке, могли щось наплутати. --yakudza 13:39, 6 липня 2019 (UTC)Відповісти
Хоча я би все таки додав ще й те, що ЗМІ цитували вікіпедію. Доказ прямо в цій переписці (нижче). Це важливо, враховуючи масштаб дезинформації. На мою думку, ви, пане Yakudza, просто молодець. --Perfect Mask (обговорення) 12:29, 6 липня 2019 (UTC)Відповісти
Це теж оригінальне дослідження і, до речі, хибне. Навіть може бути, що й Вікіпедія дослівно цитує джерело. --yakudza 13:39, 6 липня 2019 (UTC)Відповісти
Ну, як бачите вище, не хибне. Я можу ще один приклад навести - 24 канал. А вікі дійсно цитувала джерело. Нема сумнівів. І цим джерелом є центр дуже екстремальної журналістики. --Perfect Mask (обговорення) 14:09, 6 липня 2019 (UTC)Відповісти
  • Я вже намагався пояснити користувачу Perfect Mask, що не варто вилучати підтверджені авторитетними джерелами твердження але він продовжує. Спробую більш детально, щоб розставити всі крапки. Твердження про те, що прокуратура Подільського району Києва визнала книгу такою, що розпалює міжнаціональну ворожнечу підтверджено двома джерелами. До того було посилання на сайт правозахисної групи, який у момент написання статті був активний, а зараз недоступний. Наявність інформації на сайті "Центр екстремальної журналістики" і коректність викладу матеріалу можу підтвердити, бо особисто все перевіряв років 8-10 тому. Навіть якщо наявні у цей момент джерела взяли інформацію з Вікіпедії (у чому я сумніваюсь), вони могли її перевірити за вказаним у статті джерелом. Сайт "Центр екстремальної журналістики" - авторитетне джерело, він публікував інформацію правозахисного характеру, що стосувалась діяльності журналістів. Судячи зі всього, сайтом "Центр екстремальної журналістики" ця інформація була взята з книги Євгена Захарова Свобода вираження поглядів в Україні в 2001 р. --yakudza 09:02, 6 липня 2019 (UTC)Відповісти
  • Оце так іронія! Тепер я розумію які саме "хиби" мала моя аргументація. І це ж треба було мені з усіх адміністраторів звернутися саме до вас... Прям в яблучко!
А тепер по пунктам. Як вже було сказано багато разів прокуратура нічого "визнавати" не може, це може робити лише суд. Ось закон про судоустрій:
1. Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. 2. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які привласнили функції суду, несуть відповідальність, установлену законом.
Таким чином, джерело, яке це стверджувало, навряд можна назвати "авторитетним". Якийсь сумнівний сайт, який, по вашим словам, є якоюсь правозахисню групою (скоріш за все, якесь чергове "го")... Де ЗМІ? Де свідоцтва тих, хто подава скаргу? А, стоп. Так саме це я і надав! До речі, з книгою теж саме.
"Навіть якщо наявні у цей момент джерела взяли інформацію з Вікіпедії (у чому я сумніваюсь)" І чому це ви сумніваєтесь? Ті два факти, що вони, дослівно (!) її цитують, і те, що вони всі пізні - цього замало?
Ну і на остаток. Якщо б дійсно був суд і Бузину засудили, то ніхто б з його сторони цього не заперечував. Це ж цензура. Про це б було писано-переписано маса інформації. --Perfect Mask (обговорення) 10:07, 6 липня 2019 (UTC)Відповісти
  • Прибрав тезу з преамбули до основного тексту. Стаття все ж не про книжку, не про її стиль, мову й сутність, а про особу. Книжки контраверсійні, сподіваюсь, з цим ніхто не буде сперечатися.--Brunei (обговорення) 12:02, 15 липня 2019 (UTC)Відповісти
  • Brunei, на громадському мова йде саме про суд. Проблема ж в тому, що слова цієї людини - це єдине джерело, в якому говориться, що суд був, у всіх інших пишеться тільки про «визнання» прокуратурою. А це, як я багато разів писав, абсурд і протирічить багатьом іншим джерелам.
Ось як виглядає моя редакція: "Так, Національна спілка письменників України, після публікації книги, звернулися в прокуратуру з проханням порушити проти Олеся Бузини кримінальну справу за розпалювання міжнаціональної ворожнечі і наклеп на адресу Шевченко. Прокуратура відкрила справу, але потім закрила її застосувавши закон про амністію. Також в ЗМІ була інформація ніби прокуратура сама визнала книжку такою, що розпалює міжнаціональну ворожнечу[1], а Олеся винним. Але за законодавством, визнавати когось винним може тільки суд[2]. Також Олег Шинкаренко на «громадському радіо» заявляв про те, що все-таки суд був[3], але як зазначено вище, справу було закрито. Ось що казала про це Лариса Скорик, одна з тих, хто подавав скаргу:
«З приводу публікацій Бузини я написала навіть не скаргу, а «повідомлення про злочин» на адресу Генеральної прокуратури України. ... Генпрокуратура спустила цю справу до Подільської прокуратури Києва, але та винесла такий вердикт, що «не вбачає складу злочину»[4]
Після цього НСПУ подала позов до суду на підставі того, що вони є спадкоємцями творчості Шевченка [5]. Але суд постановив, що таке твердження є безпідставним і в задоволенні цього позову було відмовлено [6]
." Можна, звісно, звернути увагу на те, що немає джерела про амністію. Але натомість є джерело з цитатою, а також джерела в яких говориться про те, що Бузина вигравав суди (якби ж програв, то була б інформація). Також Yakudza писав, що це ("слід зазначити..") оригінальне дослідження. Але я прочитав правила і, на мою думку, це спірне питання. --Perfect Mask (обговорення) 15:37, 16 липня 2019 (UTC)Відповісти

Колаборант? ред.

Бузина був проросійським, але чи є дані, що він був колаборантом? Влада не звинувачувала його. Можливо, варто прибрати дві останні категорії. --Симуран (обговорення) 11:45, 14 вересня 2022 (UTC)Відповісти

  1. [https://24tv.ua/ru/za_chto_mogli_ubit_buzinu_topfakty_o_pokojnom_n565680 За что могли убить Бузину: ТОП-факты о покойном ](рос.)
  2. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19
  3. https://hromadske.radio/podcasts/pravova-abetka/pravova-abetka-zlochyny-na-grunti-nenavysti
  4. https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobici/profesionalniy-patriotizm-proti-profesionalnogo-huliganstva
  5. http://khpg.org/index.php?id=1089108721
  6. «Киевские ведомости», 28 июня 2003 г.
Повернутися до сторінки «Бузина Олесь Олексійович»