Мінол
Мінол (вимовляється майн-ол) — вибухова речовина військового призначення, розроблена Адміралтейством Британії на початку Другої світової війни, щоб зменшити витрату тринітротолуолу (тротилу) та гексогену, які були тоді в дефіциті. Алюміній, що входить до складу мінола значно подовжує вибуховий імпульс, що робить його ідеальним для використання в підводній зброї (наприклад, в морських мінах, для яких він був розроблений, а також глибинних бомбах та торпедах), де боєприпаси з тривалим вибуховим імпульсом більш руйнівні, ніж речовини з високою бризантністю.
Мінол не може використовуватися в ствольній зброї (наприклад, в артилерійських снарядах), тому що є ризик детонації при прискоренні понад 250 g.
Як правило, використовувалися чотири різні формули мінола. Всі відсотки вказані за вагою[1]:
- Мінол-1: 48 % тротилу, 42 % аміачної селітри і 10 % порошкоподібного алюмінію.
- Мінол-2: 40 % тротилу, 40 % аміачної селітри та 20 % порошкоподібного алюмінію.
- Мінол-3: 42 % тротилу, 38 % нітрату амонію та 20 % порошкоподібного алюмінію.
- Мінол-4: 40 % тротилу, 40 % аміачної селітри & нітрат калію (90/10), та 20 % порошкоподібного алюмінію.
З 1950-х років, міноли поступово були замінені на більш сучасні полімерні композиції, завдяки своїй підвищеній вибуховій потужності та стабільним характеристикам зберігання. В даний час мінол зустрічається в застарілих і не розірваних боєприпасах, випущених до 1960-х років.
Примітки ред.
- ↑ Military Explosives [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.]. Department of the Army technical manual. United States Dept. of the Army, 1989
Див. також ред.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |