Гексоген

Гексоген
Назва за IUPAC	1,3,5-тринітропергідро-1,3,5-триазин
Інші назви	Гексоген
Ідентифікатори
Абревіатури	RDX
Номер CAS	121-82-4
PubChem	8490
Номер EINECS	204-500-1
ChEBI	24556
RTECS	XY9450000
SMILES	C1N(CN(CN1[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-])[N+](=O)[O-]
InChI	InChI=1S/C3H6N6O6/c10-7(11)4-1-5(8(12)13)3-6(2-4)9(14)15/h1-3H2
Номер Гмеліна	985564
Властивості
Молекулярна формула	C3H6O6N6
Зовнішній вигляд	Безбарвні кристали
Густина	1,82 г/см³
Тпл	205,5 °C
Ткип	234 °C
Вибухонебезпечність
Ударна чутливість	низька
Чутливість до тертя	низька
Швидкість детонації	8750 м/с
Тротиловий еквівалент	1,60
	Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
	Інструкція з використання шаблону
	Примітки картки

Гексоген (циклотриметилентринітрамін) (англ. hexogen, RDX; нім. Hexogen n) — бризантна вибухівка, що належить до групи вибухових речовин підвищеної потужності. Має високу питому енергію та швидкість детонації. Вперше був отриманий Ленцем у Німеччині в 1897 р.

Властивості ред.

Властивості^[1]
Густина	1,8 г/см³
Температура плавлення	202 ºС
Температура спалахування	215—232 ºС
Температура вибуху	3380–3700 ºС
Швидкість детонації	8380 м/с
Тротиловий еквівалент	1,6
Фугасність	450–490 см³
Бризантність за Гесом	16—24 мм
Чутливість до удару за стандартною пробою	80%
Чутливість до тертя з піском	490 кгс/см²
Чутливість до тертя без піску	1500 кгс/см²
Енергія вибухового перетворення	1290 ккал/кг

Нормальний агрегатний стан — дрібнокристалічна речовина білого кольору без смаку й запаху. У воді не розчиняється, негігроскопічна (добре розчиняється в концентрованій азотній кислоті, гірше – в ацетоні, погано – у хлороформі, спирті). З металами в хімічну реакцію не вступає. Пресується погано. Від удару, прострілу кулею може вибухати. Загоряється легко й горить білим яскравим шиплячим полум'ям. Горіння може перейти у детонацію.

У чистому вигляді застосовується тільки для спорядження деяких зразків капсулів-детонаторів. Для підривних робіт у чистому вигляді не використовується. Використовується для промислового виготовлення вибухових сумішей (ПВВ-4 (пластит), С-1, С-2, С-3, С-4, ТГА, МС, ТГ-50). Зазвичай ці суміші застосовуються для спорядження деяких видів боєприпасів. Із цією метою чистий гексоген змішують із флегматизаторами, (зазвичай це суміш парафіну й церезину, стеарин, вазелін) і пресують до густини 1,66 г/см³. У суміші ТГА й МС для підвищення енергії вибухового перетворення у гексоген додають алюмінієву пудру. Всі ці роботи проводяться в промислових умовах на спеціальному устаткуванні.^[2]

Отримання ред.

Необхідні речовини:

Перший спосіб ред.

Готується насичений розчин уротропіну у воді і насичений розчин нітриту у воді, 5:1 за уротропіном. Обидва розчини охолоджуються. Змішується розчин з рівною кількістю HNO₃ і швидко змішується з розчином уротропіну, при доброму охолодженні, інтенсивно перемішувється. Після припинення реакції ще 1 годину випадає осад, який відфільтровується і промивається. Готується суміш H₂O₂/HNO₃ і охолоджується. Відфільтрований осад потроху досипається в розчин H₂O₂/HNO₃, при ретельному охолодженні. Після припинення реакції розчин відстоюється і фільтрується осад, який і є гексогеном.

Другий спосіб ред.

До розчину аміачної селітри в концентрованій азотній кислоті при 20°С повільно додають уротропін:

(CH₂)₆N₄ + 4HNO₃ = 4/3(CH₂NNO₂)₃ + 2CH₂O + H₂O.

Потім суміш нагрівають до 60-70°С і протікає реакція

3NH₄NO₃ + 3CH₂O = (CH₂NNO₂)₃ + 6H₂O.

Для підвищення виходу використовують розчин уротропіну в концентрованій оцтовій кислоті. Гексоген відфільтровують, промивають водою і перекристалізують з ацетону. В продукті зазвичай міститься значна частка октогену.

Застосування ред.

Типовий призматичний кристал гексогену

Застосовується як складова частина деяких амонійно-селітряних вибухових речовин та для вторинного заряду в капсулях-детонаторах і в електродетонаторах, а також у вигляді сплавів з іншими нітросполуками.

Позначення:^[3]

Г: в чистому вигляді для снарядів малого калібру, капсулів-детонаторів, виготовлення пластичних та еластичних вибухових речовин.
A-IX-1: флегматизований (5 %) для боєприпасів артилерії. Для спрощення ідентифікації підфарбований у рожевий колір.
А-ІХ-2: суміш з пудрою алюмінію (20 %) для спорядження бронебійно-запалювальних і реактивних снарядів.
А-ІХ-2О: суміш А-ІХ-2 флегматизована оксизином.
Гекфол-2,5: гексоген флегматизований оксизином (2,5 %).
ГТТ: сплав гексогену, тротилу, тетрилу (75 %, 12,5 %, 12,5 %) для спорядження авіабомб, застарілий сплав.
МС (морська суміш): гексоген, алюміній, тротил, флегматизатор (57,6 %, 17,0 %, 19,0 %, 6,4 %).
ПМШ-250: підривні шашки у формі кубу масою 250 г (50×50×50 мм).

Література ред.

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Примітки ред.

↑ О.О.Швець, Ю.О.Фтемов, Р.Л.Колос. I // Вибухова справа. Основи ведення підривних робіт: Навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 36—38. — 352 с.
↑ Інженерна підготовка: навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 358. — 552 с.
↑ 3.3.3 Гексоген. Взрывчатые вещества, пороха и боеприпасы. Т. Часть 1. Минск: Охотконтракт. 2009. ISBN 978-985-6911-02-9.

[1] О.О.Швець, Ю.О.Фтемов, Р.Л.Колос. I // Вибухова справа. Основи ведення підривних робіт: Навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 36—38. — 352 с.

[2] Інженерна підготовка: навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 358. — 552 с.

[3] 3.3.3 Гексоген. Взрывчатые вещества, пороха и боеприпасы. Т. Часть 1. Минск: Охотконтракт. 2009. ISBN 978-985-6911-02-9.

[1]

[2]

[3]