Вікіпедія

Муха (ватажок)

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Муха.

Муха (лат. Mucha de Valachia[1], справжнє ім'я невідоме; пом. близько 1492) — очільник селянського повстання 1490–92 років, інспірованого молдавським господарем Штефаном III.

Більшість джерел (Ян з Торговиська, Мартин Бельський, Густинський літопис) називає його волохом, себто молдованином. Тільки Ліборіус Наккер (секретар тевтонського магістра Йоганна фон Тіфена) зі слів старого покутського шляхтича побіжно іменує селянського ватажка русином[2]. Згідно з одними свідченнями, Муха був простим селянином, згідно з молдавським німецькомовним літописом — паном (heren) господаря[3].

Протягом короткого часу він зібрав близько 9-10 тис. волоських і покутських селян й 1490 р. вдерся на руські землі Корони Польської біля Снятина, захопив його та пограбував, а потім оволодів багатьма містами і селами аж по Галич[4]. Відтак люди Мухи перейшли Дністер й попрямували до Львова, але поблизу Рогатина їх розбило шляхетське ополчення Руського воєводства на чолі з Миколаєм Ходецьким при помочі тевтонських лицарів. Сам ватажок порятувався втечею.

1491 року повстання знову спалахнуло з новою силою. На чолі повстання став Андрій Боруля. За деякими відомостями, під цим ім'ям виступав той самий Муха, який після поразки в 1490 році втік до Молдавського князівства. Повсталі дійшли до Галича, але незабаром зазнали поразки [5][6].

У 1492 році спалахнуло нове повстання, де знову ватажком був Муха. Практично відразу він був схоплений шляхтою і доставлений до в'язниці в Кракові[7], де й помер у підземеллях краківської тюрми [5][6].

У масовій культурі ред.

Володимир Грабовецький написав книгу про повстання Мухи, яка вийшла в Києві 1979 року[6].

Примітки ред.

  1. ↑ Грабовецький, 1979, с. 111.
  2. ↑ Грабовецький, 1979, с. 112, 117, 121, 122.
  3. ↑ Грабовецький, 1979, с. 76, 119.
  4. ↑ Грабовецький, 1979, с. 112, 120.
  5. ↑ а б Гуржій, 2010, с. 139.
  6. ↑ а б в Україна за литовсько-польської й польсько-козацької доби // Енциклопедія українознавства. Загальна частина (ЕУ-I). — Мюнхен, Нью-Йорк, 1949. — Т. 2. — С. 431-443. Енциклопедія українознавства. Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 4 лютого 2023.
  7. ↑ Котляр, Смолий, 1990, с. 139.

Література ред.

  • Грабовецький В. В. Селянське повстання на Прикарпатті під проводом Мухи 1490—1492 років / Львів. — Вища школа, 1979. — 124 с.
  • Гуржій О. І. Мухи повстання 1490—1492 // Енциклопедія історії України: у 10 т. : [укр.] / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
  • История Молдавии. — Кишинев, 1951. — Т. 1.
  • Котляр Н. Ф., Смолий В. А. История в жизнеописаниях. — К. : Наукова думка, 1990. — 256 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Муха_(ватажок)&oldid=41520805