Монастир Ліпса — жіночий монастир, заснований близько 908 в Константинополі працями друнгарія Костянтина Ліпса. Незабаром після того була освячена у присутності самого Лева Мудрого невелика соборна церква розмірами 13 на 9,5 метрів, з багатогранною середньою апсидою та двома ярусами вікон — потрійних унизу та щілиновидних вище. У цілому нині, початкова архітектура храму дуже близька кафолікону Мірелейона.

Монастир Ліпса

41°00′55″ пн. ш. 28°56′38″ сх. д. / 41.01538056002777211° пн. ш. 28.94400000002777773° сх. д. / 41.01538056002777211; 28.94400000002777773Координати: 41°00′55″ пн. ш. 28°56′38″ сх. д. / 41.01538056002777211° пн. ш. 28.94400000002777773° сх. д. / 41.01538056002777211; 28.94400000002777773
Країна  Туреччина[1]
Розташування Фатіх[1]
Тип мечеть і церква
Матеріал цегла
Стиль Архітектура Візантійської імперії
Дата заснування 10 століття

Монастир Ліпса. Карта розташування: Туреччина
Монастир Ліпса
Монастир Ліпса
Монастир Ліпса (Туреччина)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі
Південний вид мечеті, колишньої церкви Святого Іоанна Хрестителя, у 2007

До пограбування хрестоносцями в 1204 в соборі зберігалися реліквії — стопи апостола Павла, що залишилися в камені, і оправлена в золото голова апостола Пилипа.

Палеологи прибудували до монастиря церкву Іоанна Предтечі. Вона була закладена з південного боку монастиря Ліпса в Константинополі імператрицею Феодорою - вдовою відновника імперії Михайла VIII. У храмі, насамперед багато прикрашеному фресками і мозаїками, була похована не лише сама імператриця, а й її сини — Костянтин та Андронік II, а також дружина останнього. Одне з останніх поховань належить московській великій князівні Анні Василівні, дружині імператора Іоанна VII.

З погляду архітектури церква виділяється подовженою на західний манер вимою та широким (370 см у діаметрі) куполом.

Протягом XIV століття церква розширена за рахунок прибудови боковий вівтар, паперті та лікарні.

При султані Баязиді II (ймовірно, в 1496) обидва храми об'єднані в мечеть Фенарі Іса.

Будівлі горіли у 1633 та 1918, реставровані у 1980-х[2].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. ВИЗАНТИЙСКАЯ ДЕРЖАВА :: Византийские церкви и монастыри [5]. Архів оригіналу за 27 лютого 2013. Процитовано 19 лютого 2013.