Мечислав Лимановський
| Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (червень 2020) |
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (червень 2020) |
Мечислав Болеслав Вінцентій Лімановський (пол. Limanowski Mieczysław Bolesław Wincenty; 6 січня 1876, Львів — 25 грудня 1948, Торунь, Польща) — польський і литовський географ і геолог, дослідник четвертинного періоду, професор, літературний критик, театрознавець і театральний діяч[5].
| Мечислав Лимановський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 січня 1876[1][2][3] Львів, Австро-Угорщина |
| Помер |
25 січня 1948[1][2][3] (72 роки) Торунь, Q25413533?, Польська Народна Республіка |
| Поховання | Цвинтар святого Юрія (Торунь)d |
| Країна |
 Австро-Угорщина.svg){kind=small} Польська Республіка |
| Діяльність | театральний режисер, геолог, географ, викладач університету |
| Галузь | геологія[4], географія[4] і постановкаd[4] |
| Заклад |
Університет Миколая Коперника Державний геологічний інститут |
| Батько | Болеслав Лімановский |
| Нагороди |
 |
 Мечислав Лимановський у Вікісховищі | |
Біографія ред.
Народився 6 січня 1876 року у Львові, Королівство Галичини та Володимирії (Австрійська імперія), у сім'ї Болеслава Лимановського, відомого завдяки своїм соціалістичним поглядам.
Освіта ред.
Навчався в початкових школах у Швейцарії і Франції, де на той час проживали його батьки. У 1889—1996 роках навчався в середніх школах у Львові та Кракові. У 1897 році з відзнакою закінчив ц.-к. Львівську вищу реальну школу[6]. У 1897—1899 роках вивчав інженерну справу у Львівському політехнічному університеті. Під керівництвом професора Ю. Медвецького захопився геологією. У 1907 році продовжив освіту в місті Лозанна у професора Моріса Люжона, де отримав докторський ступінь з геології[7]. У 1908 році повернувся до Львова, працював у Музеї Дідушицьких, Татранському музеї в м. Закопане.
Театральна діяльність ред.
Мечислав ще зі школи захоплювався театром, пізніше організовував аматорські вистави і друкував театральні рецензії. У 1914 році брав участь в інноваційному проекті з постановки «Кракус» К. К. Норвіда на цирковій арені. Був одним із засновників (разом з А. Зелверовичем) Театру «Powszechny» у Варшаві (прем'єра відбулася 8 травня 1915 року). Влітку 1915 року, в зв'язку із закриттям театру, як громадянин Австрії був доставлений до Москви, де працював у культурно-просвітницькій комісії при Польському Домі.
Разом з актором і режисером Ю. Остервою познайомився з театральним режисером К. Станіславським і його творчістю. Працював літератором у Польському театрі і писав театральні рецензії в польські газети. У грудні 1918 року переїхав до Варшави. Заснував і керував Польською театрально-художньою студією, читав лекції у Варшавській драматичній школі.
У 1919—1927 роках, спільно з Юліушем Остервою, заснував і керував Театром «Редута» (літературний керівник). У 1925 році разом із театром переїхав до Вільно, Литва.
Наукова діяльність у галузі геології ред.
У 1899 році опублікував свої перші статті з геології в «Przegląd Zakopane» й у варшавському «Всесвіті».
У 1900 році відвідав Всесвітню виставку в Парижі, де входив до складу групи студентів Львівського політехнічного інституту. Взяв участь в роботі 8-ї сесії Міжнародного геологічного конгресу. У 1901—1903 роках організував нову геологічну виставку в музеї Татри. У 1903 році написав дисертацію на тему: «Перм і наземний тріас в Татрах».
Проживав переважно у Варшаві, вивчав геотектоніку Татр і Карпат, виділив великі тектонічні одиниці в мантії Татр. Провів польові дослідження в Подолі, Криму, Румунії, Німеччині, Франції, Бельгії, південній Італії та Сицилії, а також в Адріатичному морі. З 1919 року працював у Польському геологічному інституті. Проводив наукові дослідження в Померанії. Заклав основи стратиграфії четвертинних відкладень на території Польщі. Вивчав плейстоцен північно-східної Польщі. Займався загальними питаннями геотектонічної структури Польщі. Був палким прихильником охорони природи, зробив вирішальний вплив на створення національного парку в Татрах.
З 1927 року займав посаду професора географії в Університеті імені Стефана Баторія у Вільно (нині Вільнюський університет).
У 1928 році очолював польську делегацію на міжнародному з'їзді (асамблеї), присвяченому 40-річчю утворення Данського геологічного інституту (Датської геологічної служби). Став одним з ініціаторів створення Асоціації з вивчення четвертинного періоду Європи (нині Міжнародний союз із вивчення четвертинного періоду).
Був керівником відділу фізичної географії Східноєвропейського науково-дослідного інституту у Вільнюсі. Також очолював Комітет охорони природи; зокрема, під його керівництвом було розроблено проекти заповідників Озера Тракай та Світязь, Пущі Прудницької й інших природних пам'яток.
Після Другої світової війни М. Лимановський читав лекції в Університеті імені Миколая Коперника в польському місті Торунь.
Помер 25 січня 1948 року в місті Торунь, Польща[8].
Примітки ред.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ а б Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б e-teatr.pl — 2004.
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Wójcik Z. J. Limanowski Mieczysław // Internetowy Polski Słownik Biograficzny: wersja cyfrowa biogramu. T. 17. Polskiego słownika biograficznego. 1972.
- ↑ У статті Зб. Вуйцика стверджується, що гімназію [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.], що є помилкою, оскільки такий статус заклад отримав пізніше.
- ↑ Sur la tectonique des Monts Péloritains dans les environs de Taormina (Sicile) (Лозанна, 1909)
- ↑ Mieczysław Limanowski — Muzeum Geologiczne.
Джерела ред.
- Wójcik Z. J. БLimanowski Mieczysław [Архівовано 14 серпня 2020 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. wersja cyfrowa biogramu. — 1972. — T. 17.
Посилання ред.
- Бібліографія в енциклопедії на Polona.pl
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |