Марія Луїза Іспанська

Марія Луїза Іспанська (ісп. María Luisa, нім. Maria Ludovika; 24 листопада 1745 — 15 травня 1792) — імператорка Священної Римської імперії, королева Німеччини, Богемії й Угорщини, Велика Герцогиня Тосканська як дружина Леопольда ІІ, імператора Священної Римської імперії.

Марія Луїза Іспанська
Марія Луїза Іспанська
Марія Луїза Іспанська
Марія Луїза Іспанська
Марія Луїза Іспанська
Римська Імператриця
20 лютого 1790 — 15 травня 1792
Коронація: 20 лютого 1790
Попередник: Марія Жозефа Баварська
Наступник: Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська
Прапор
Прапор
Королева Галіції і Лодомерії
20 лютого 1790 — 15 травня 1792
Коронація: 20 лютого 1790
Попередник: Марія Жозефа Баварська
Наступник: Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська
Прапор
Прапор
Ерцгерцогиня Австрії
20 лютого 1790 — 15 травня 1792
Коронація: 20 лютого 1790
Попередник: Марія Жозефа Баварська
Наступник: Марія Тереза Бурбон-Неаполітанська
 
Народження: 24 листопада 1745(1745-11-24)[1][2][…]
Портічі, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія[1]
Смерть: 15 травня 1792(1792-05-15)[1][2][…] (46 років)
Відень, Габсбурзька монархія[1]
Поховання: Імператорський склеп
Країна: Іспанія
Рід: Бурбони
Батько: Карл III
Мати: Марія Амалія Саксонська
Шлюб: Леопольд II
Діти: Марія Терезія Австрійська, Франц II, Фердинанд III (великий герцог Тоскани), Карл Тешенський, Александр Леопольд Австрійський, Йосиф Австрійський, палатин Угорщини, Марія Клементина Австрійська, Archduke Anton Victor of Austriad, Іоганн Баптист Австрійський, Райнер Йосип, ерцгерцог Австрійський, Louis of Austriad, Рудольф Йоганн фон Габсбург-Лотаринзький, Archduchess Maria Anna of Austriad, Archduchess Maria Amalia of Austria (1780-1798)d, Albrecht Johann Joseph Erzherzog von Österreichd[3] і Maximilian Johann Joseph Erzherzog von Österreichd[3]
Нагороди:
Благородний орден Зоряного хреста

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Біографія ред.

Ім'я ред.

Завдяки своєму батькові, Карлу III, королю Іспанії, що зайняв трон королівства Неаполітанського та Сицилійського у 1735, її назвали Марія Луїза Неаполітанська та Сицилійська. Коли її батько став королем після смерті свого дядька, Фердинанда VI, в 1759 році, вона стала називатися принцеса Марія Луїза Іспанська. Вона також мала титул Королівської високості.

Іспанська інфанта ред.

Марія Луїза народилася в Портічі, в Кампанії, в літньому палаці своїх батьків, Карла, короля Неаполя і Сицилії, і Марії Амалії Саксонської. Вона була п'ятою дочкою та другою дитиною, що вижила, у своїх батьків.

Її батько, майбутній Іспанський Карл III, став королем Неаполя та Сицилії в 1735 році після окупації іспанцями у війні за польську спадщину. Після того, як її батько став королем Іспанії після смерті її зведеного дядька, Фердинанда VI Іспанського, у 1759 році, вона стала відома як Марія Луїза Іспанська, і вона переїхала з родиною до Іспанії.

Герцогиня Тосканська ред.

16 лютого 1764 р. вона була заручена в Мадриді з ерцгерцогом Петером Леопольдом, другим сином Франца I, імператора Священної Римської імперії, і спадкоємцем трону великого герцогства Тосканського. Наступного року, 5 серпня 1765 року, вона вийшла за нього заміж в Інсбруку. З нагоди весільних урочистостей у цьому місті було споруджено тріумфальну арку.

Через кілька днів смерть імператора Франца зробила чоловіка Марії Луїзи герцогом Тосканським, і наречені переїхали до Флоренції, де проживуть наступні 25 років.

У 1790 році після смерті бездітного брата Петера Леопольда, Йосипа II, імператора Священної Римської імперії, чоловік Марії Луїзи успадкував землі Габсбургів у центральній Європі, і незабаром був обраний імператором Священної Римської імперії. Взявши ім'я Леопольд II, новий імператор переїхав зі своєю родиною до Відня, де Марія Луїза увійшла в роль дружини імператора. Леопольд помер майже через два роки, 1 березня 1792 року. Марія Луїза пішла за чоловіком менш ніж через три місяці, не доживши трохи до того моменту, коли її старший син Франц став імператором Священної Римської імперії.

Особисте життя ред.

За 21 рік життя, з 1767 по 1788, Марія Луїза народила своєму чоловікові 16 дітей, з яких усі, крім двох, дожили до повноліття.

  1. Марія Терезія Жозефіна Шарлотта Йоганна (1767-1827), вийшла заміж за Антона, короля Саксонії;
  2. Франц Йосип Карл (1768-1835), став імператором Священної Римської Імперії як Франц II, пізніше першим імператором Австрії як Франц I;
  3. Фердинанд Йосип Йоган Баптист (1769-1824), успадкував трон батька герцогства Тоскани;
  4. Марія Анна (1770-1809), абатиса терезіанського монастиря в Празі;
  5. Карл Людвіг Йоганн Йосип Лоренц (1771-1847), став відомим генералом у роки революційних та наполеонівських воєн;
  6. Олександр Леопольд Йоганн Йосип (1772-1795), став Палатином Угорщини;
  7. Альберт (1773-1774);
  8. Максиміліан (1774-1778);
  9. Йосип Антон Йоганн (1776-1847) став Палатином Угорщини після смерті свого брата;
  10. Марія Клементіна Йосипа Йоганна Фіделіс (1777-1801), вийшла заміж за кузена Франциска, герцога Калабрійського, що пізніше став Франциском I, королем обох Сицилій;
  11. Антон Віктор (1779-1835), став архієпископом Кельна і пізніше Великим магістром Тевтонського ордена
  12. Марія Амалія (1780-1798);
  13. Йоган (1782-1859), генерал і пізніше імперський намісник (імперський вікарій) Німецької імперії;
  14. Райнер Йосип Йоган Михайло Франц Ієронімус (1783-1853), став віце-королем Ломбардо-Венеційського королівства;
  15. Людвіг Йосип Антон Йоганн (1784-1864), фактично регент Австрійської Імперії за правління його хворого племінника Фердинанда I;
  16. Рудольф Йоганн Йосип Рейнер (1788-1831), архієпископ Оломоуца та кардинал Римської католицької церкви.

Родовід ред.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Людовик Великий Дофін, Принц Франції
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Філіп V (король Іспанії), Король Іспанії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Марія Анна Вікторія Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Карл III, Король Іспанії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Одоардо Фарнезе, Герцог Парми
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Єлизавета Фарнезе, Королева Іспанії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Софія Доротея Нейбург, Герцогиня Парми
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Марія Луїза, Королева Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Авґуст II, Король Речі Посполитої
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Авґуст III, Король Речі Посполитої
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Крістіана-Ебергардіна Бранденбург-Байрейтська, Королева Речі Посполитої
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Марія Амалія, Принцеса Русі
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Йозеф I Габсбург, Римський Імператор, Король Галичини і Волині
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Марія Йозефа, Королева Речі Посполитої
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Вільгельміна Брауншвейг-Люнебурзька, Римська Імператриця, Королева Галичини і Волині
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Література ред.

  • Friedrich Weissensteiner. Die Söhne Maria Theresias. Kreymayr & Scheriau 2004

Примітки ред.

Посилання ред.

Див. також ред.